Організаційні й тактико-психологічні засади проведення судово-мистецтвознавчих експертиз у кримінальному провадженні
Анотація
Анотація. Діяльність з розслідування кримінальних правопорушень, зокрема у сфері посягання на об’єкти культурної спадщини, культурні цінності, потребує залучення спеціальних знань, передусім у формі проведення експертних досліджень, що своєю чергою сприяє пізнанню події кримінального правопорушення, встановленню обставин його вчинення, збитків, завданих злочинними діями особи правопорушника, а також матеріальної та моральної шкоди, завданої особі потерпілого. Під час проведення експертиз у кримінальному провадженні важливою є належна їх організація, що передбачає конкретну послідовність дій уповноважених на призначення та проведення судових експертиз суб’єктів. Зазначене зумовлює необхідність здійснення ґрунтовного дослідження, що і є метою наукової статті. Наукова новизна полягає у висвітленні організаційних і тактико-психологічних засад проведення судово-мистецтвознавчих експертиз у кримінальному провадженні. Організаційний аспект призначення судово-мистецтвознавчої експертизи передбачає сукупність дій слідчого, дізнавача, прокурора як суб’єкта ініціювання проведення експертного дослідження, а саме: вибір експертної установи, у якій будуть проводити експертизу, чи експерта для призначення судово-мистецтвознавчої експертизи; визначення об’єкта й завдання дослідження; постановка питань експертизи та складання постанови про її призначення; консультування з експертом, який проводить експертне дослідження; оцінка правильності складання висновку експерта. Констатовано, що проведення судово-мистецтвознавчої експертизи є доволі складним процесом, під час якого слідчий, дізнавач, прокурор повинен постійно взаємодіяти з експертною установою чи конкретним експертом, який проводитиме експертне дослідження
Ключові слова: організація розслідування; судова експертиза; судово-мистецтвознавча експертиза; культурні цінності; твори мистецтва; тактика; кримінальне провадження
Завантаження
Посилання
Чернявский С. С. Организация расследования преступлений в контексте предмета криминалистики. Сучасні проблеми криміналістики : матеріали Міжнар. наук.-практ конф., присвяч. 100-річчю з дня народж. д.ю.н., проф. В. П. Колмакова. Одеса : Юрид. літ., 2013. С. 338–341.
Чорноус Ю. М. Криміналістичне забезпечення кримінального провадження. Криміналістичний вісник. 2014. № 1 (21). С. 32–37.
Дуфенюк О. М. Забезпечення судово-експертної діяльності у кримінальному провадженні: системна парадигма. Вісник Львівського торговельно-економічного університету. 2019. Вип. 8. С. 163–173. (Серія «Юридичні науки»). doi: 10.36477/2616-7611-2019-08-18
Головченко Л. М. Проблемні питання законодавчого регулювання судово-експертної діяльності. Бюлетень Міністерства юстиції України. 2013. № 1. С. 8–10. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bmju_2013_1_4
Кримінальне процесуальне право України : навч. посіб. / за ред. В. Г. Гончаренко, В. А. Колесника. Київ : Юстініан, 2014. 573 с.
Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / за заг. ред. В. Г. Гончаренка, В. Т. Нора, М. Є. Шумила. Київ : Юстініан, 2012. 1224 с.
Каліновська А. Оцінка доказів у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування. Підприємництво, господарство і право. 2019. № 11. С. 323–328. doi: 10.32849/2663-5313/2019.11.55
Каткова Т. Г., Каткова Т. В. Особливості розслідування злочинів, пов’язаних із посяганнями на культурну спадщину : практ. посіб. Харків : Право, 2011. 240 с.
Ходченко І. Л. Теоретичні аспекти судової мистецтвознавчої експертизи. Криміналістика і судова експертиза. 2016. Вип. 62. С. 460–465.
Клименко Н. І. Поняття та завдання загальної теорії судової експертології в системі юридичних наук. Криміналістика і судова експертиза. 2019. Вип. 64. С. 48–57. doi: 10.33994/kndise.2019.64.02
Кофанова О. С. Правові підстави та особливості призначення судових експертиз для дослідження культурних цінностей. Адвокат. 2010. № 9. С. 38–42. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/adv_2010_9_6
Кофанова О. С. Теоретичні та практичні аспекти використання спеціальних знань при розслідуванні злочинних посягань на культурні цінності : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09. Київ, 2011. 18 с.
Колесник Ю. В. Слідчі та негласні слідчі (розшукові) дії як криміналістичні засоби діяльності слідчого в досудовому розслідуванні : дис.. … канд. юрид. наук : 12.00.09. Київ, 2016. 198 с.
Корж В. П. Оцінка висновку експерта: процесуальні підстави, криміналістичні рекомендації. Сучасні тенденції розвитку криміналістики та кримінального процесу в умовах воєнного стану. Харків, 2022. С. 229–232. URL: https://dspace.univd.edu.ua/server/api/core/bitstreams/ 88d8aaa1-e4fe-4ebb-9d37-74b8722e0c44/content
Нарожна О. В. Проведення експертизи нотної літератури при розслідуванні правопорушень, пов’язаних із посяганням на культурні цінності. Правова держава. 2021. № 44. С. 119–124. doi: 10.18524/2411-2054.2021.44.245086
Реєстр методик проведення судових експертиз Міністерства юстиції України : [сайт]. URL: http://rmpse.minjust.gov.ua/search.
Пучко Д. В. Належність і допустимість висновку експерта як критерії оцінювання судової експертизи. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. 2020. Вип. 22.
C. 226–239. doi: 10.32353/khrife.2.2020.17
Щербаковский М. Г. Компетенция и компетентность судебного эксперта. Криминалистика и судебная экспертиза. 2013. Вып. 58. Ч. 2. С. 95–104.
Шарай Є. В. Психологічні основи залучення працівників Експертної служби МВС України до досудового розслідування. Юридична психологія. 2022. № 1 (30). С. 103–108. doi: 10.33270/03223001.103
Криміналістика. Академічний курс : підручник / [Т. В. Варфоломеєва, В. Г. Гончаренко, В. І. Бояров та ін.]. Київ : Юрінком Інтер, 2011. 504 с.
Переглядів анотації: 62 Завантажень PDF: 56
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
