Мотиви вчинення кримінальних правопорушень, пов’язаних із домашнім насильством

  • Ю. Комаринська

    кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри криміналістики та судової медицини Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

    https://orcid.org/0000-0002-1747-1816

Анотація

Актуальність. У своїй діяльності людина прагне досягти мети, що мотивує до вчинення дій способами та засобами, які має у своєму розпорядженні. На жаль, не кожен обирає шлях без насильства. Деяких умотивовують незаконні дії та яскраво забарвлені негативні емоції, які стають дедалі агресивнішими, що призводять до позбавлення життя однієї людини іншою. Метою статті є визначення та уніфікація мотивів учинення кримінальних правопорушень, пов’язаних із домашнім насильством, усвідомлення яких сприяє не лише розумінню психічного стану особи в момент учинення злочину, а й дозволяє виявити умови протиправної поведінки, визначити форми вини та ступінь суспільної небезпеки винного, що сприятиме слідчому у визначенні тактики отримання вербальної інформації, тактики проведення слідчих (розшукових дій) тощо. Методологічну основу статті становлять такі загальнонаукові методи пізнання, як аналіз і синтез, завдяки яким об’єднано в групи мотиви, які виокремили науковці різних країн, з різними соціальними рівнями й традиціями. Результати дослідження. У статті проаналізовано дослідження в галузі протидії домашньому насильству як вітчизняних науковців, так і науковців Канади, Австралії та Великої Британії – країн, у яких визначено нульову терпимість до виявів такого виду насильства. Проведення уніфікації мотивів кримінальних правопорушень, пов’язаних із домашнім насильством, що є одним з елементів криміналістичної характеристики методики розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із домашнім насильством, стало можливим завдяки зазначеним дослідженням. Наукова новизна полягає в тому, що в статті проаналізовано та класифіковано до відповідних груп мотиви вчинення кримінальних правопорушень, пов’язаних із домашнім насильством, які об’єднанні певною спонукальною ознакою. Водночас визначено криміналістичне значення класифікації мотивів учинення зазначених кримінальних правопорушень, яке полягає в тому, що мотив має кореляційні зв’язки з такими елементами криміналістичної характеристики, як особа злочинця та потерпілого, спосіб вчинення та приховування, слідова картина. Практична значущість статті полягає в тому, що розуміння мотивів учинення того чи іншого кримінального правопорушення дозволяє слідчому виокремити злочинця з кола підозрюваних осіб, встановити умисний характер дій, провести правильну кваліфікацію події, визначити знаряддя вчинення кримінального правопорушення, місце та час такого правопорушення тощо.

Ключові слова: кримінальне правопорушення; домашнє насильство; криміналістична класифікація; мотив; розслідування.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Ю. Комаринська

кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри криміналістики та судової медицини Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

Посилання

Іллін Є. П. Мотивація і мотиви / пер. з рос. Т. В. Тадеєвої. Тернопіль : Навч. кн. - Богдан, 2013. 512 с.

Савченко А. В. Мотив і мотивація злочину : монографія. Київ : Атіка, 2002. 144 с.

Крушельницька Я. В. Фізіологія і психологія праці : навч. посіб. Київ : КНЕУ, 2000. 232 с. URL: https://buklib.net/books/24605/.

Комаринська Ю. Б. Жорстоке поводження з тваринами, як спосіб чинення психологічного насильства в кримінальних правопорушеннях, пов’язаних із домашнім насильством. Eurasian scientific discussions : Proceedings of the 3rd International scientific and practical conference. Barcelona, Spain : Barca Academy Publishing, 2022. P. 337–343. URL: https://sci-conf.com.ua/iii-mezhdunarodnaya-nauchno-prakticheskaya-konferentsiya-eurasian-scientific-discussions-10-12-aprelya-2022-goda-barselona-ispaniya-arhiv/.

Johnson H., Eriksson L., Mazerolle P., Wortley R. Intimate Femicide: The Role of Coercive Control. Feminist Criminology. 2019. No. 14 (1). P. 3–23. doi: 10.1177/1557085117701574.

Stöckl H., Devries K., Rotstein A., Abrahams N., Campbell J., Watts C., Moreno C. G. The global prevalence of intimate partner homicide: a systematic review. Lancet. 2013. No. 382 (9895). P. 859–865. doi: 10.1016/S0140-6736(13)61030-2.

Chan A., Payne J. Homicide in Australia: 2008–09 to 2009–10 National Homicide Monitoring Program annual report. Monitoring reports No. 21. Canberra : Australian Institute of Criminology, 2013. URL: https://www.aic.gov.au/publications/mr/mr21.

Fairbairn J., Dawson M. Canadian News Coverage of Intimate Partner Homicide: Analyzing Changes Over Time. Feminist Criminology. 2013. No. 8 (3). P. 147–176. doi: 10.1177/1557085113480824.

Johnson H., Dawson M. Violence against women in Canada: Research and policy perspectives. Don Mills, Ontario : Oxford University Press Canada, 2011.

Dauvergne M., Li G. Homicide in Canada, 2005 (Statistics Canada, Catalogue No. 85-002-Xie, vol. 26, No. 6). Toronto, Ontario : Canadian Centre for Justice Statistics, 2006. URL: https://vancouversun.com/wp-content/uploads/2009/08/85-002-x2006006-eng.pdf.

Dawson M. Intimacy and violence: Exploring the role of victim-defendant relationship in criminal law. Journal of Criminal Law and Criminology. 2006. No. 96. P. 1417–1449. URL: https://scholarlycommons.law.northwestern.edu/ cgi/viewcontent.cgi?article=7248&context=jclc.

Венедиктова І. «Залюблені» до смерті чи вбивства: реальні історії жертв насилля. Українська правда. 2021. URL: https://www.pravda.com.ua/columns/2021/11/25/7315156/#:~:text=%d0%a7%d0%95%d0%a2%d0%92%d0% 95%d0%a0%2c%2025%20%d0%9b%d0%98%d0%a1%d0%a2%d0%9e%d0%9f%d0%90%d0%94%d0%90%202021%2c%2010%3a00.

Баронін А. С. Психологічний профіль вбивць : посібник. Київ : Паливода А. В., 2001. 176 с.

Бондар В. Є. Насильство в сім’ї: психологічні засади профілактики дільничними інспекторами міліції : монографія. Київ : Київ. нац. ун-т внутр. справ, 2009. 164 с.

Макарова О. П. Надання психологічної допомоги дітям, які постраждали від домашнього насильства. Соціальна психологія. Юридична психологія. 2020. Вип. 12. Т. 1. С. 181–185. doi: https://doi.org/10.32843/2663- 5208.2020.12-1.32.

Condry R, Miles C. Adolescent to parent violence: Framing and mapping a hidden problem. Criminology & Criminal Justice. 2014. No. 14 (3). P. 257–275. doi: 10.1177/1748895813500155.

Комаринська Ю. Б. Психолого-криміналістична характеристика дітей в умовах кримінальних правопорушень, пов’язаних із домашнім насильством. Innovations and prospects of world science : Proceedings of the 10th International scientific and practical conference. Vancouver, Canada : Perfect Publishing, 2022. P. 893–899. URL: https://sci-conf.com.ua/x-mezhdunarodnaya-nauchno-prakticheskaya-konferentsiya-innovations-and-prospects-of-world-science-25-27-maya-2022-goda-vankuver-kanada-arhiv/.

Reckdenwald A., Parker K. F. Understanding the Change in Male and Female Intimate Partner Homicide Over Time: A Policy-and Theory-Relevant Investigation. Feminist Criminology. 2012. No. 7 (3). P. 167–195. doi: 10.1177/1557085111428445

Browne A. When battered women kill. New York : Free Press, 1987. URL: https://www.scirp.org/(S(i43dyn45teexjx455qlt3d2q))/reference/ReferencesPapers.aspx?ReferenceID=1063083.

Williams J. E., Holmes K. A. The second assault: Rape and public attitudes. Westport, CT: Greenwood. Social Forces. 1981. Vol. 61. Issue 3. P. 948–950. doi: https://doi.org/10.1093/sf/61.3.948.

Russell D. E. The politics of rape: The victim’s perspective. New York : Stein and Day, 1975. 303 p.

Vieraitis L. M., Williams M. R. Assessing the Impact of Gender Inequality on Female Homicide Victimization Across U.S. Cities: A Racially Disaggregated Analysis. Violence Against Women. 2002. No. 8 (1). P. 35–63. doi: 10.1177/10778010222182937.

Avakame E. F. Females’ labor force participation and intimate femicide: An empirical assessment of the backlash hypothesis. Violence and Victims. 1999. No. 14. P. 277–291.

Block C. R. The Chicago women’s health risk study. Risk of serious injury or death in intimate violence: A collaborative research project. Report to the National Institute of Justice. 2000. URL: http://www.icjia.state.il.us/public/pdf/cwhrs/cwhrs.pdf.

Block C. R., Christakos A. Intimate partner homicide in Chicago over 29 years. Crime & Delinquency. 1995. No. 41. P. 496–526.

Продан Т. В. Кримінальна агресія як реакція на домашнє насильство. Право і суспільство. 2021. № 1. С. 199–203. doi: https://doi.org/10.32842/2078-3736/2021.1.31.

Єдиний державний реєстр судових рішень : вебсайт. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Продан Т. В. Кримінологічна характеристика жіночої насильницької злочинності в Україні : монографія. Чернівці : Технодрук, 2020. 258 с.

Пасічник В. М. Філософська категорія безпеки як основа нової парадигми державного управління національною безпекою. Демократичне врядування. 2011. Вип. 7. URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/DeVr_2011_7_7.pdf.

Комаринська Ю. Б. Методика розслідування навмисних вбивств, замаскованих під нещасний випадок або самогубство на залізничному транспорті : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09. Київ, 2010. 235 с.


Переглядів анотації: 177
Завантажень PDF: 672
Опубліковано
2022-11-21
Розділ
Психологічне забезпечення правоохоронної діяльності