Психологічна характеристика наукових підходів до розуміння поняття «взаємодія» між слідчим і прокурором у сучасному правовому просторі

  • Ю. Хить

    здобувач кафедри юридичної психології Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

    https://orcid.org/0000-0003-1012-9062

Анотація

Розглянуто питання зміни сприйняття поняття «взаємодія між слідчим і прокурором у кримінальному процесі» під впливом сучасних досліджень у галузі юридичної психології. Проаналізовано різні наукові підходи до розуміння взаємодії та їх впливу на законодавство, а також відображення в практиці досудового розслідування кримінальних проваджень. Метою дослідження є визначення перспективних способів удосконалення взаємодії між слідчим і прокурором під час досудового розслідування в Україні з огляду на сучасну вітчизняну юридико-психологічну доктрину. Методологія. Для підготовки публікації використано як загальнонаукові методи (дедукції, індукції, аналогії, аналізу, синтезу, абстрагування та моделювання), за допомогою яких висвітлено проблемні питання взаємодії слідчого та прокурора на етапі досудового розслідування кримінальних проваджень, так і спеціальні методи дослідження. Серед них необхідно виокремити історичний, порівняльний, формально-логічний, системно-структурний і функціональний методи. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що автор удосконалив  доктринальне розуміння психологічних аспектів взаємодії слідчого з прокурором за умов збереження в законодавстві поняття процесуальної самостійності слідчого та розширення процесуальних повноважень прокурора  як процесуального керівника. Автор пропонує розглядати взаємодію слідчого та прокурора в ширшому психологічному контексті, не врегульованому нормами чинного кримінального процесуального законодавства. Висновки. У юридично-психологічній доктрині України відбуваються суттєві зміни в підходах до розуміння сутності взаємодії між слідчим і прокурором. Менше уваги в дослідженнях цієї проблематики приділяють концепціям теорії управління, першорядною стає необхідність розуміння взаємодії між прокурором і слідчим як процесу професійного міжособистісного спілкування з огляду на комплекс складових психології відносин між людьми. Під час оцінювання рівня такої взаємодії потрібно зважати не тільки на суто професійні якості обох учасників, а й на їхні морально-етичні принципи й установки, мету, мотиви поведінки, психічний стан та умови діяльності в кожній конкретній ситуації.

Ключові слова: взаємодія; відносини; слідчий; прокурор; міжособистісне спілкування; процесуальна самостійність; вказівки прокурора.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Ю. Хить

здобувач кафедри юридичної психології Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

Посилання

Уголовный процесс / под ред. С. С. Алексеева. М. : Юрист, 1995. 299 с.

Ангеленюк А.-М. Ю. Автоматизація документообігу в процесі досудового розслідування під час взаємодії слідчого та прокурора у кримінальному провадженні. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2017. № 1. С. 244–253. (Серія «Юридична»).

Багрій М. Взаємодія слідчого з працівниками підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність. Вісник Львівського університету. 2013. Вип. 57. С. 315–321. (Серія «Юридична»).

Бандурка А. М., Бочарова С. П., Землянская Е. В. Основы психологии управления : учебник. Харьков : Фортуна-пресс, 1998. 464 с.

Криминалистика : учебник / под ред. Р. С. Белкина. 2-е изд., перераб. и доп. М. : Норма, 2005. 992 с.

Бубнов Р. Г. Взаимоотношения субъектов уголовного преследования по делам публичного и частно-публичного обвинения : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09. Саратов, 2006. 13 с.

Бурлака Я. А. Прокурорський нагляд за додержанням слідчим законів під час проведення досудового розслідування. Наше право. 2020. № 4. С. 92–98. doi: https://doi.org/10.32782/np.2020.4.14.

Гарбовський Л. Взаємодія суб’єктів оперативно-розшукової діяльності під час розслідування економічних злочинів. Ірпінський юридичний часопис. 2019. № 1. С. 157–163. doi: https://doi.org/10.33244/2617-4154.1.2019.157-163.

Кримінальний процес України : навч. вид. / під ред. Ю. М. Грошевого, В. М. Хотенця. Харків : Право, 2000. 807 с.

Капліна О. Проблеми визначення компетенції слідчого та прокурора на етапі закінчення досудового розслідування. Право України. 2018. № 8. С. 72–84. doi: https://doi.org/10.33498/louu-2018-08-072.

Кіпер О. О. Процесуальна самостійність слідчого як гарантія всебічного, повного й неупередженого розслідування у кримінальному провадженні : дис. … канд. юрид. наук : 12.0.09. Одеса, 2017. 228 с.

Курбатова І. Участь прокурора у призначенні судових експертиз під час досудового розслідування. Юридичний вісник. 2019. № 3. С. 98–103. doi: https://doi.org/10.32837/yuv.v0i3.949.

Лобойко Л. М. Стадії кримінального процесу : навч. посіб. Київ : Центр навч. літ., 2005. 176 с.

Литвинчук О. І. Процесуальний статус слідчого в кримінальному процесі України : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09. Київ, 2007. 234 с.

Пивоваров В. В., Щербина Л. І. Взаємодія органів досудового слідства та дізнання при розслідуванні кримінальних справ : монографія. Харків : Право, 2006. 176 с.

Сергєєва Д. Взаємодія слідчих та оперативних працівників при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій. Право України. 2018. № 8. С. 107–122. doi: https://doi.org/10.33498/louu-2018-08-107.

Соловьев А. Б. Доказывание в досудебных стадиях уголовного процесса : науч.-практ. пособие. М. : Юрлитинформ, 2002. 71 с.

Торбас О. Роль прокурора в процесі дотримання розумних строків досудового розслідування. Знання європейського права. 2020. № 1. С. 117–121. doi: https://doi.org/10.32837/chern.v0i1.61.

Цимбал Г. П. Взаємодія як умова забезпечення виявлення і розслідування податкових злочинів : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09. Ірпінь, 2005. 223 с.

Єпіхіна М. А. Дефініційний аналіз поняття «взаємодія» у філософському та соціологічному вимірі. Теорія та методика навчання та виховання. 2020. № 48. С. 53–63. doi: https://doi.org/10.34142/23128046.2020.48.05.


Переглядів анотації: 151
Завантажень PDF: 368
Опубліковано
2021-06-01
Розділ
Теоретичні та методологічні проблеми юридичної психології