Зовнішній вигляд працівника правоохоронних органів як складова професійної Я-концепції
Анотація
Стаття присвячена одному з найактуальніших питань психології загалом і юридичної психології зокрема – проблемі впливу психологічних характеристик зовнішнього вигляду на особистість працівника правоохоронних органів. Для правоохоронця формування позитивної професійної Я-концепції набуває особливого значення, оскільки позитивне самоставлення, самоповага, відчуття самоцінності та самозначущості становлять основу професіоналізму особистості, сприяють її успішній самореалізації у професії, формують позитивний імідж правоохоронця для населення. Метою статті є дослідження стану вивчення проблеми взаємозв’язку психологічних характеристик зовнішності правоохоронця з іншими компонентами Я-концепції. Методологія. Основним методом дослідження є теоретичний аналіз робіт провідних науковців за обраною темою. Методологічну базу становлять роботи Л. Божович, Г. Костюка, О. Леонтьєва, С. Максименка, К. Платонова, В. Рибалки, С. Рубінштейна та інших видатних дослідників. У статті проаналізовано праці провідних авторів, присвячені вивченню особистісних особливостей працівника правоохоронних органів, визначено головні характеристики особистості правоохоронця, що мають незаперечне значення на кожному з етапів його професіоналізації. З’ясовано поняття Я-концепції, образу фізичного Я як основної складової Я-концепції особистості, місце зовнішнього вигляду людини в структурі образу тіла та його значення для формування позитивної Я-концепції загалом і професійного Я людини. Окреслено структуру зовнішності особистості як провідного компонента образу тіла. На підставі робіт провідних науковців досліджено основні психологічні відхилення, що можуть виникати в разі порушення сприймання особою власного зовнішнього вигляду. Визначено значення образу тіла для гармонійного формування особистості на різних етапах її онтогенезу (підліткового, раннього юнацького, зрілого віку). Акцентовано на вивченні особливостей особистості працівників правоохоронних органів з позиції гендерного аспекту. Висвітлено особливості формування характеристик зовнішності працівника правоохоронних органів в уяві громадян. Аргументовано важливість адекватного сприймання зовнішності працівника правоохоронних органів для професійної діяльності й міжособистісної взаємодії. Наукова новизна дослідження зумовлена тим, що зовнішній вигляд працівника правоохоронних органів, а також його вплив на формування гармонійної професійної Я-концепції на етапі сучасних досліджень вивчали лише опосередковано. Висновки. Встановлено, що в структурі особистості працівника правоохоронних органів увагу дослідників було спрямовано на проблеми професійної Я-концепції, професійного Я та професійного становлення, натомість питання психологічних особливостей зовнішнього вигляду правоохоронця не підлягало цілеспрямованому вивченню, що визначає перспективу подальших розвідок.
Ключові слова: професійна Я-концепція; зовнішній вигляд особи; працівник правоохоронних органів; образ фізичного Я; образ тіла; особистість.
Завантаження
Посилання
Агапов В. С., Цветков В. Л., Хрусталева Т. А. Стратегия исследования профессионального «Я» субъектов правоохранительной деятельности. Высшее образование сегодня. 2018. № 6. С. 47–50. doi: 10.25586/RNU.HET.18.06.P.47.
Айламазян А. Н., Каминская Н. А. Феноменология телесного образа «Я» и проблема отчуждения. Vox/Голос. 2011. Вып. 10. doi: doi.org/10.24411/2077-6608-2011-00013.
Базаров Т. Ю., Черкасов В. В. Социальные представления о полицейском в молодежной среде. Психопедагогика в правоохранительных органах. 2019. Т. 24. № 1 (76). С. 14–21. doi: 10. 24411/1999-6241-2019-11002.
Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. М. : Прогресс, 1986. 420 с.
Черкашина А. Г. Особенности самоотношения к образу физического «Я» в зависимости от реальности телесного самовосприятия. Вестник Самарской гуманитарной академии. 2012. № 11. С. 75–91. (Серия «Психология»).
Дороженок И. Ю., Матюшенко Е. Н., Олисова О. Ю. Дисморфофобия у дерматологических больных с фациальной локализацией процесса. Российский журнал кожных и венерических болезней. 2014. № 1. С. 42–47.
Дуванская М. К., Новиков Н. Ю. Восприятие гендерных особенностей сотрудника правоохранительных органов. Психопедагогика в правоохранительных органах. 2016. № 3 (66). С. 22–25.
Фаустова А. Г. Анализ подходов к исследованию динамики личностных структур при изменениях внешности. Международный научно-исследовательский журнал. 2016. № 4 (46). Ч. 7. С. 125–127. doi: 10.18454/IRJ.2016.46.291.
Фаустова А. Г. Влияние ситуации изменения внешности на динамику самоотношения. Международный научно-исследовательский журнал. 2017. № 4 (58). Ч. 2. С. 167–169. doi: https://doi.org/10.23670/IRJ.2017.58.054.
Фролов А. А. Самооценка и правовое самосознание личности: особенности взаимосвязи (на примере сотрудников ОВД) : автореф. дис. … канд. психол. наук : 19.00.01. Краснодар, 2018. 24 с.
Городенцев Г. А. Личность сотрудника полиции в координационной модели взаимодействия правового государства и гражданского общества. Общество и право. 2013. № 4 (46). С. 21–24.
Якимова Л. С., Кравцова Н. А. Психосоциальные и психологические факторы развития дисморфофобий у современных подростков. Тихоокеанский медицинский журнал. 2017. № 3. С. 15–19. doi: 10.17238/PmJ1609-1175.2017.3.15–1м9.
Юридична психологія : підручник / за заг. ред. Л. І. Казміренко, Є. М. Моісеєва. Київ : КНТ, 2007. 360 с.
Казміренко Л. І. Психологічні аспекти переживання працівником міліції стресу. Актуальні проблеми ресоціалізації засуджених та осіб з відхиленнями у правовій свідомості : матеріали VI Всеукр. наук.-практ. семінару з міжнар. участю (Суми, 24 квіт., 2014 р.). Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2014. С. 66–69.
Кон И. С. Психология ранней юности. М. : Просвещение, 1989. 255 с.
Кудерміна О. І., Лісун С. Л. Психологічні особливості нормативної регуляції поведінки працівників Національної поліції України. Вісник Національного авіаційного університету. 2015. № 7. (Серія «Педагогіка, Психологія»). URL: https://jrnl.nau.edu.ua/index.php/VisnikPP/article/view/10231.
Медведєв В. С., Левенець О. А. Особистість як категорія юридичної психології. Юридична психологія. 2015. № 2. С. 53–63.
Посохова Я. С., Греченко В. А. Психологічні особливості становлення особистості правоохоронця в Україні в 1920-х рр. Розквітання психології часу : матеріали наук. конф. (Одеса, 27 квіт. 2018 р.). Одеса : Принт-мастер, 2018. С. 8–12.
Рягузова Е. В. Социокультурная обусловленность восприятия внешности незнакомого другого. Известия Саратовского университета. Новая серия. 2015. Вып. 2 (14). С. 166–169. (Серия «Акмеология образования. Психология развития»).
Рудяк І. В. Особливості самовідношення жінок – працівників органів внутрішніх справ на різних етапах професіогенезу. Вісник Національного університету оборони України. 2014. № 1 (38). С. 292–297.
Соколова Е. Т. Самосознание и самооценка при аномалиях личности. М., 1989. 213 с.
Цветков В. Л., Ануфриева Д. А. Психология имиджа сотрудника полиции: состояние и возможная положительная динамика. Психопедагогика в правоохранительных органах. 2018. № 3 (74). С. 23–27. doi: 10.24411/1999-6241-2018-13004.
Захаров А. И. Неврозы у детей и подростков: анамнез, этиология и патогенез. Л. : Медицина, 1988. 244 с.
Переглядів анотації: 272 Завантажень PDF: 260
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
