Концептуальні засади психокорекції адиктивної поведінки неповнолітніх
Анотація
Мета дослідження полягає у визначенні концептуальних засад психокорекції адиктивної поведінки неповнолітніх. Методологія. Методологічний інструментарій становили загальна теорія соціальних відхилень, що ґрунтується як на диференціації, так й інтеграції наявних знань у різних галузях. На цій основі визначено сутність адиктивної поведінки, яка виявляється в прагненні до відходу від реальності шляхом штучної зміни свого психічного стану та є результатом порушеної адаптації до нових умов середовища, відхиляється від соціальних норм і не відповідає загальноприйнятим у соціумі стандартам поведінки, є результатом складної взаємодії спадкових, біохімічних, соціальних та індивідуально-психологічних чинників. Наукова новизна статті полягає у висвітленні принципів психокорекції адиктивної поведінки з урахуванням аналізу її чинників і механізмів. Обґрунтовано потребу в застосуванні інтегративних моделей психокорекції з пріоритетністю психологічної корекції каузального типу орієнтовно до вікових та індивідуальних особливостей клієнта. Висновки. Складність чинників адиктивної поведінки в поєднанні біологічних і соціальних факторів потребують визначення концептуальних засад під час розроблення психокорекційних впливів, передусім провідних принципів психологічної корекції. Концептуальні засади психокорекції передбачають застосування різних психотерапевтичних підходів, спрямованих на переструктурування особистості. Стратегії психокорекції адиктивної поведінки підлітків слід добирати індивідуально, залежно від того, що набуває пріоритетного значення під час з’ясування причин внутрішньоособистісного конфлікту. Вирішальне значення в цьому процесі має вплив середовища. Перспективу подальших досліджень становить розроблення психокорекційних програм орієнтовно до різних видів адиктивної поведінки підлітків.
Ключові слова: адиктивна поведінка; залежність; адиктивний агент; психотерапевтичні підходи; психокорекція; інтегративні моделі психотерапії.
Завантаження
Посилання
Карпинский К. В. Психологическая коррекция смысловой регуляции жизненного пути девиантной Диагностика предрасположенности к скуке: адаптация русскоязычной версии BPS-SR личности : монография. Гродно : ГрГУ, 2002. 139 с.
Kulikova T. I., Maliy D. V. The correlation between a passion for computer games and the school performance of younger schoolchildren. Psychology in Russia: State of the Art. 2015. No. 8 (3). Р. 124−136. doi: https://doi:10.11621/pir.2015.0310.
Ларченко М. О. Моделі залежної поведінки та пов’язані з ними фактори кримінологічного ризику. Юридичний науковий електронний журнал. 2020. № 4. С. 256–259. doi: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2020-4/62.
Менделевич В. Д. Зависимость как психологический и психопатологический феномен (проблемы диагностики и дифференциации). Вестник клинической психологии. 2003. № 2. С. 153–158.
Молчанов С. В., Алмазова О. В., Войскунский А. Е., Поскребышева Н. Н. Роль личностных особенностей подростков в переработке социальной информации в интернет-коммуникации. Национальный психологический журнал. 2018. № 4 (32). С. 3–15. doi: https://doi:10.11621/npj.2018.04001.
Молчанов С. В., Алмазова О. В., Поскребышева Н. Н. Когнитивные способы переработки социальной информации из Интернет-сети в подростковом возрасте. Национальный психологический журнал. 2018. № 3 (31).
С. 57–68. doi: https://doi:10.11621/npj.2018.0306.
Молчанов С. В., Войскунский А. Е., Маркина О. С., Бородина А. С. Особенности когнитивной переработки социальной информации подростками с разным уровнем морального развития. Национальный психологический журнал. 2019. № 4 (36). С. 3−11. doi: https://doi:10.11621/npj.2019.0401.
Пріб Г. А. Соціально-психологічні особливості формування самосвідомості підлітків з адиктивною поведінкою у конфліктних родинах. Рsychological journal. 2019. Vol. 5. Issue 12. С. 182–193. doi: https://doi.org/10.31108/1.2019.5.12.
Солдатова Г. У., Рассказова Е. И., Чигарькова С. В. Виды киберагрессии: опыт подростков и молодежи. Национальный психологический журнал. 2020. № 2 (38). С. 3–20. doi: https://doi:10.11621/npj.2020.0201.
Struk A. A., Carriere J. S., Cheyne J. A., Danckert J. A Short Boredom Proneness Scale: Development and psychometric properties. Assessment. 2017. No. 24 (3). P. 346–359. doi: https://doi:10.1177/1073191115609996.
Свідовська В. Адиктивна поведінка підлітків як проблема наукового дослідження. Вісник Львівського університету. 2020. Вип. 6. С. 108–114. (Серія «Психологічні науки»). doi: https://doi.org/10.30970/2522-1876-2020-6-16.
Vodanovich S., Watt J. Self-report measures of boredom: An updated review of the literature. The Journal of Psychology Interdisciplinary and Applied. 2015. No. 150 (2). P. 1–33. doi: https://doi:10.1080/00223980.2015.1074531.
Wachs S., Wright M. Associations between bystanders and perpetrators of online hate: The moderating role of toxic online disinhibition. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2018. No. 15 (9). P. 2030. doi: https://doi: 10.3390/ijerph15092030.
Wachs S., Wright M. F. The Moderation of Toxic Online Disinhibition and Sex on the Relationship between Online Hate Victimization and Perpetration. Cyberpsychology, Behavior, and Social Networking. 2019. No. 22 (5). P. 300–306. doi: https://doi:10.1089/cyber.2018.0551.
Wright M., Wachs S. Adolescents’ Cyber Victimization: The Influence of Technologies, Gender, and Gender Stereotype Traits. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2020. No. 17 (4). P. 1293. doi: https://doi:10.3390/ijerph17041293.
Zimmerman A. G., Ybarra G. J. Online aggression: The influences of anonymity and social modeling. Psychology of Popular Media Culture. 2016. No. 5 (2). P. 181–193. doi: https://doi: 0.1037/ppm0000038.
Золотарева А. А. Диагностика предрасположенности к скуке: адаптация русскоязычной версии BPS-SR. Национальный психологический журнал. 2020. № 1 (37). С. 40–49. doi: https://doi:10.11621/npj.2020.0104.
Zych I., Ortega-Ruiz R., Marín-López I. Cyberbullying: a systematic review of research, its prevalence and assessment issues in Spanish studies. Psicologia Educativa. 2016. No. 22. P. 5–18. doi: https://doi:10.1016/j.pse.2016.03.002.
Переглядів анотації: 204 Завантажень PDF: 606
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
