Психолінгвістичні особливості деяких понять екстремальної психології
Анотація
Мета. У сучасній академічній науці використовують різноманітні поняття, які характеризують ситуації, що спричиняють негативні наслідки для життєдіяльності людини, проте єдиний погляд науковців на їх взаємозалежність, узгодженість і взаємозв’язок відсутній. Саме тому важливим є здійснення психолінгвістичного аналізу зазначених понять екстремальної психології. Методологія. У психологічній літературі вживають такі поняття, як «екстремальна психологія» (В. Лебедєв, В. Лефтеров, М. Магомет-Емінов, Л. Перелигіна, О. Тімченко й інші), «психологія діяльності в особливих умовах» (Ю. Забродін, В. Лефтеров, Б. Ломов, В. Осьодло, Є. Потапчук, інші), «кризова психологія» (Е. Битюцька, Ф. Василюк), «психологія безпеки» (І. Баєва, І. Приходько), «психологія ризику» (Т. Корнілова), «екстремальна психопедагогіка» (О. Столяренко), «екстремально-професійна підготовка» (М. Козяр). Представники діяльнісного підходу розглядають екстремальну психологію з огляду на особливості діяльності в екстремальних умовах; представники особистісного підходу оперують поняттями «кризова психологія», «важкі життєві ситуації», «травма», розглядають екстремальну психологію в контексті наслідків екстремальної ситуації для особистості й особливості її лікування; вивчають новий напрям «психологія безпеки», у межах якого екстремальну ситуацію трактують як результат активної взаємодії особистості й середовища, а безпеку – стан захищеності людини та середовища; важливим аспектом є дослідження ризику та ризикованих ситуацій. Наукова новизна статті полягає в тому, що на підставі етимологічного аналізу понять, які використовують в екстремальній психології, висвітлено їхнє психологічне значення та здійснено психолінгвістичний аналіз. Висновки. Термінологічний та етимологічний аналіз досліджуваних понять дає підстави визначити їхню спільну рису, оскільки всі вони пов’язані з негативними подіями та їхніми наслідками, шкодою для життєдіяльності, нещастями, бідою. Проте вони мають і відмінності: небезпека (можливість нещастя), ризик (усвідомлена можливість невдачі), загроза (можливість виникнення прикрого), стрес (напруга), криза (переломний момент, загострення), катастрофа (важкі потрясіння), травма (пошкодження здоров’я), аварія (пошкодження), надзвичайний (непередбачений), екстремальний (граничний), особливий (своєрідний), екстрений (невідкладний). Отже, коли ми говоримо про ситуації, які потенційно можуть негативно вплинути на життєдіяльність людей, тобто ті, які ще не сталися, доцільним є вживання таких означень, як: особливі, небезпечні, ризиковані, загрозливі, стресогенні. А у тих випадках, коли ми говоримо про те, що вже трапилось або відбувається зараз, потрібно вживати слова – кризові, катастрофічні, надзвичайні, екстремальні, екстрені, аварійні.
Ключові слова: екстремальна психологія; психологія діяльності в особливих умовах; психологія безпеки; криза; травма; ризик; стрес.
Завантаження
Посилання
Психологічний тлумачний словник найсучасніших термінів / під кер. В. Б. Шапаря. Харків : Прапор, 2009. 672 с.
Магомет-Емінов М. Ш. Экстремальная психология : в 2 т. М. : Психоаналит. ассоциация, 2006. Т. 2 : От психической травмы к трансформации. 576 с.
Баева И. А. Психология безопасности как теоретическая основа анализа экстремальной ситуации. Практична психологія та соціальна робота. 2012. № 11. С. 50–56.
Небылицын В. Д. Избранные психологические труды / под ред. Б. Ф. Ломова. М. : Педагогика, 1990. 406 с.
Забродин Ю. М., Зазыкин В. Г. Основные направления исследований деятельности человека-оператора в особых и экстремальных условиях. Психологические проблемы деятельности в особых условиях. М. : Наука, 1985. С. 5–16. doi: https://doi.org/10.7256/2454-0692.2019.6.31650.
Ломов Б. Ф. Вопросы общей, педагогической и инженерной психологии. М. : Наука, 1991. 348 с.
Словник української мови : в 11 тт. / за ред. І. К. Білодіда. Київ : Наук. думка, 1970–1980. URL: http://sum.in.ua/s/kompetentnyj.
Заплатинський В. М. Безпека життєдіяльності : опорний конспект лекцій. Вінниця : Він. обл. друк.,1999. 209 с.
Проценко О. Л. До питання співвідношення між поняттями «ризик», «невизначеність» і «небезпека». Вісник університету Банківської справи НБУ. 2012. № 3 (15). С. 280–284.
Безпека життєдіяльності : навч. посіб. / за ред. Є. П. Желібо, В. М. Пічі. Львів : Новий Світ-2000, 2002. 320 с.
Словарь русского языка : в 4 т. / под ред. А. П. Евгеньевой. 4-е изд., стер. М. : Полиграфресурсы, 1999. URL:http://feb-web.ru/feb/mas/default.asp.
Этимологический онлайн-словарь русского языка Семёнова А. В. URL: https://lexicography.online/ etymology/semyonov/%D0%B1/%D0%B1%D0%B5%D0%B4%D0%B0. doi: https://doi.org/10.33941/age-info.com24(5)2018005.
Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера : в 4 т. / пер. с нем. и доп. О. Н. Трубачёва.
-е изд., стер. М. : Прогресс, 1986–1987. Т. 1–4.
Синявський В. В., Сергєєнкова О. П. Психологічний словник / ред. Н. А. Побірченко. Київ : Наук. світ, 2007. 274 с.
Переглядів анотації: 216 Завантажень PDF: 638
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.