Особистісні трансформації в психології: диференціація понятійного апарату дослідження
Анотація
Анотація. Метою статті є теоретичне вивчення крізь призму психологічного знання понятійного апарату дослідження сутності й динаміки трансформації особистості. Визначено, що в предметному полі психології проблема трансформації є недостатньо вивченою та доволі дискусійною. Аналіз поняття трансформації обумовлений його інтегративним, міждисциплінарним характером, складністю змісту й багатогранним виміром. Узагальнення наявних досліджень у контексті вітчизняної психології дає змогу констатувати, що переважну їх кількість присвячено проблематиці трансформацій особистості як наслідків подолання різного виду криз, у них процес трансформації асоціюється з процесом саморозвитку особистості. У наявних дослідженнях проблему саморозвитку розглядають переважно в еволюційному напрямі руху змін особистості, що передбачає спрямування людини до самовдосконалення та культивування власних потенцій. Визначено, що ототожнювання трансформації виключно із саморозвитком не є виваженим, оскільки розвиток особистості може відбуватися в інволюційному напрямі та супроводжуватися негативними змінами в її змістовному компоненті. Можна стверджувати, що більшість зарубіжних науковців термін «трансформація» ототожнюють зі змінами властивостей і рис та переважно пов’язують їх із класичною п’ятифакторною (шестифакторною) моделлю особистості. Відповідно до цього, риси особистості можуть змінюватися впродовж життя, що обумовлює іманентну особистісну індивідуалізацію.
Ключові слова: трансформація особистості; особистісні зміни; розвиток особистості; саморозвиток; динаміка трансформацій особистості.
Завантаження
Посилання
Asselmann, E., Klimstra, T.A., & Denissen, J.J. (2021). A. Unraveling resilience: Personality predicts exposure and reaction to stressful life events. Personality Science, 2, 1-29. doi: 10.5964/ps.6055.
Biliuk, O.H. (2017). Personal transformations of future psychologists in the educational process of universities. Scientific Bulletin of Mykolaiv National University named after V.O. Sukhomlynskyi, 1(17), 23-27.
Fassbender, I., Haehner, P., Buecker, S., & Luhmann, M. (2022). Perceived Characteristics of Life Events-Short-Term Changes in Prosociality and Empathy? European Journal of Personality, 36(4), 529-542. doi: 10.1177/08902070211031762.
Fedan, O.V. (2017). Theoretical approaches to the problem of self-development of personality. Theoretical and applied problems of psychology, 2, 201-210.
Forgeard, M., Roepke, A.M., Atlas, S., Bayer-Pacht, E., Björgvinsson, T., & Silvia, P.J. (2022). Openness to experience is stable following adversity: A case-control longitudinal investigation. European Journal of Personality, 36(4), 483-506. doi: 10.1177/08902070221076902.
Gander, F., & Wagner, L. (2022). Character Growth Following Collective Life Events: A Study on Perceived and Measured Changes in Character Strengths During the First Wave of the COVID-19 Pandemic. European Journal of Personality, 36(4), 466-482. doi: 10.1177/08902070211040975.
Haehner, P., Bleidorn, W., & Hopwood, C.J. (2023). Examining individual differences in personality trait changes after negative life events. European Journal of Personality. 2023. doi: 10.1177/08902070231156840.
Hornostai, P.P., & Tytarenko, T.M. (Eds). (2001). Personality psychology. Kyiv: Ruta.
Ivchenko, Ye.A. (2015). Transformation as a concept and approaches to its understanding in the economic context. Efficient economy, 2, 82-87.
Jayawickreme, E., Infurna, F.J., Alajak, K., Blackie, L.E., Chopik, W.J., Chung, J.M., & Zonneveld, R. (2021). Post‐traumatic growth as positive personality change: Challenges, opportunities, and recommendations. Journal of Personality, 89(1), 145-165. doi: 10.1111/jopy.12591.
Kudermina, O.I. (2012). Psychology of the individual as a subject of law enforcement activity. Chernivtsi: Nashi kn.
Laceulle, O.M., Özoruç, Ö., Zonneveld, R., Rahim, H., Mooren, T., Stellar, J., & Chung, J.M. (2022).
A longitudinal study of dispositional compassion in Syrian origin young adults resettling in The Netherlands. European Journal of Personality, 36(4), 543-558. doi: 10.1177%2F08902070221081316.
Lushyn, P.V. (2002). Psychology of personal change (Doctoral thesis, Kyiv, Ukraine).
Maksymenko, S.D., Kuzikova, S.B., & Zlyvkova, V.L. (Eds.). (2017). Personality as a subject of overcoming crisis situations: psychological theory and practice. Sumy: Sumy DPU im. A.S. Makarenko.
Onyshchenko, V.M. (2020). Transformation of personality in the process of overcoming life crises. Actual problems of psychology, 56, 118-124.
Pochenchuk, H.M. (2014). Patterns of transformational processes of the national economy. Economic analysis, 16(1), 123-129.
Ponomarenko, L.P., & Belousova, R.V. (2000). Basics of psychology for high school students. Practical Psychology and Social Work, 5, 17-21, 7, 22-23, 8, 12-13.
Radionova, O.M. (2014). Employment in big cities: modern economic and theoretical analysis. Kharkiv: KhNUMH.
Shtepa, O.S. (2004). Transformation of personality in personal growth trainings and methods of its measurement. Practical Psychology and Social Work, 3, 53-57.
Tytarenko, T.M. (2023). Personality navigation in traumatic life circumstances: landscapes of life creation. Ukrainian psychology of the 21st century. The beginning (Days of Ukrainian psychology in Berlin): scientific and practical materials conference from international with participation (pp. 45-49). V.H. Panka (Eds.). Kyiv.
Weststrate, N.M., Jayawickreme, E., & Wrzus, C. (2022). Advancing a three-tier personality framework for posttraumatic growth. European Journal of Personality, 36(4), 704-725. doi: 10.1177/08902070211062327.
Zaika, V.M. (2006). Peculiarities of the transformation of a person’s personality during the resolution of a life crisis. L.H. Peretiatko (EDs.) (3rd, ed.). Poltava.
Переглядів анотації: 116 Завантажень PDF: 480
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
