Психологічні засади профілактичних заходів протидії дитячому жебрацтву
Анотація
Анотація. Стаття присвячена проблемі детермінації дитячого жебрацтва й окресленню можливих шляхів його превенції. Доведено, що система державного врегулювання питання подолання дитячого жебрацтва в Україні є малоефективною через збереження формалізованого підходу держави до проблемних категорій дітей і підлітків, брак фінансування та неготовність громадськості до сприйняття жебрацтва як проблеми українського суспільства. Аргументовано, що необхідним є глибоке систематичне вивчення причин схильності дітей до жебрацтва та правове регулювання суспільних відносин у сфері сім’ї, організації виховання, освіти та дозвілля, охорони здоров’я, соціального забезпечення, забезпечення громадської безпеки й інших суспільних відносин. Стверджується, що врегулювати весь комплекс проблем, які стосуються профілактики жебрацтва серед дітей, лише заходами законодавчого рівня, неможливо. Прийняття державних програм, у яких визначено механізми ліквідації таких проблем дитинства, як жебрацтво, безпритульність, бездоглядність, – це перший крок у системі загальної профілактики делінквентності дітей. Діапазон шляхів і методів профілактики та боротьби з дитячим жебрацтвом в умовах сьогодення є доволі широким, проте результати залишаються невтішними. Причину такої ситуації вбачаємо в існуванні визначеного розриву між прийнятими на різних державних рівнях рішеннями та практикою їх реалізації.
Ключові слова: дитяче жебрацтво; девіантна поведінка; профілактика дитячого жебрацтва; безпритульність; бездоглядність.
Завантаження
Посилання
Alenoma, G. (2012). Parental perspectives on children streetism in tamale in Ghana. Research on Humanities and Social Sciences, 2(8), 74-81.
Al-Hassan, S., & Abubakari, A. (2015). Child labour and Islam: The case of Muslims in tamale metropolis. Ghana International Journal of Research in Social Science, 5(2), 27-36.
Drydakis, N. (2023). Forced labor and health-related outcomes. The case of beggar children Author links open overlay panel. Child Abuse & Neglect, 146. doi: 10.1016/j.chiabu.2023.106490.
Fuseini, T., & Daniel, M. (2018). Exploring the stressors and resources of Muslim child beggars in Dagbon of Northern Ghana in the context of child rights and existing realities. Cogent Social Sciences, 4(1), 1-14. doi: 10.1080/23311886.2018.1542955.
Fuseini, T., & Daniel, M. (2020). Child begging, as a manifestation of child labour in Dagbon of Northern Ghana, the perspectives of mallams and parents. Children and Youth Services Review, 111. doi: 10.1016/j.childyouth.2020.104836.
Helleiner, J. (2003). The politics of traveller child begging in Ireland. Critique of Anthropology, 23(1), 17-33.
Horobets, I.V. (2011). Prevention of child homelessness and neglect as a direction of activity of state authorities. State construction, 2. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeBu_2011_2_50.
Hurenko, M.M. (2007). Children's homelessness and neglect as a form of violation of children's rights. Scientific notes of the Tavri National University named after V.I. Vernadskyi, 2, 86-89.
IPEC. World Report on Child Labour 2015: Paving the way to decent work for young people. (2015). (n.d.). Retrieved from http://www.ilo.org/ipec/Informationresources/WCMS358969/lang--en/index.htm 15/04/2016.
Kaushik, A. (2014). Rights of children: A case study of child beggars at public places in India. Journal of Social Welfare and Human Rights, 2.1, 1-16.
Mace, S.E. (2016). Global threats to child safety. Pediatric Clinics of North America, 63(1), 19-35. doi: 10.1016/j.pcl.2015.09.003.
Milne, B. (2015). Signed, Ratified but Not Implemented. In: Rights of the Child. Children’s Well-Being: Indicators and Research, 11. doi: 10.1007/978-3-319-18784-6_3.
Nnawulezi, U., & Magashi, S.B. (2022). Strengthening the Recognition of the Rights of Physically Challenged Persons Under International Humanitarian Law: Moving Beyond Humanitarian Paradigm. IUS Law Journal, 1. doi: 10.21533/iuslawjournal.v1i2.47.
Owusu-Sekyere, E. (2018). Begging in the City: Complexities, Degree of Organization, and Embedded Risks. Child Development Research. doi: 10.1155/2018/9863410.
Postupnyi, O.M. (2002). Prevention of behavior prone to drug use among street children of Ukraine. Prevention of drug use: organizational and methodical aspects. Kharkiv: Finart,.
Scarboro, A., Ay, K., Aliyu, U., Ekici, Y., & Uylas, S. (2013). Out of the classroom, onto the streets: Learning Social research by doing social research. International Journal of Global Education, 2(4).
Stones, C.R. (2013). A psycho-social exploration of street begging: A qualitative study. South African Journal of Psychology, 43(2), 157-166.
Swanson, K. (2010). Begging as a path to progress: indigenous women and children and the struggle for Ecuador's urban spaces. International Journal of Urban and Regional Research, 36(5). doi: 10.1111/j.1468-2427.2012.01192_8.x.
The state of the world's children 2005: Childhood under threat. (2004). New York: Unicef. Retrieved from https://gsdrc.org/document-library/the-state-of-the-worlds-children-2005-childhood-under-threat.
Volynets, L.S. (Ed.). (1998). Shelters for minors: status and features of work: materials to help employees of shelters for minors. Kyiv: Studcentr.
Переглядів анотації: 6 Завантажень PDF: 32
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
