Психологічні особливості тактики допиту вразливих потерпілих у кримінальному провадженні
Анотація
Анотація. Метою статті є висвітлення тактико-психологічних аспектів допиту вразливих потерпілих. Методологічний інструментарій обрано відповідно до окресленої мети, специфіки об’єкта і предмета дослідження. Для виконання поставлених завдань і досягнення мети застосовано сукупність методів і прийомів наукового пізнання, що надали можливість усебічно проаналізувати об’єкт дослідження. Методи формальної логіки (аналіз, синтез, дедукція, індукція, аналогія, абстрагування) дали змогу детальніше усвідомити зміст розглядуваних питань. У дослідженні використано спеціально-правові методи: порівняльно-правовий – під час аналізу норм національного законодавства, наукових категорій, визначень і підходів; метод системного аналізу – для комплексного узагальнення тактичних прийомів під час допиту вразливих потерпілих. Засобами наукового дослідження були наукові праці іноземних й українських авторів, які безпосередньо чи опосередковано здійснювали дослідження питань, що стосуються визначення поняття «вразливі потерпілі», а також криміналістичних рекомендацій щодо них. Наукова новизна полягає у визначенні поняття «вразливі потерпілі» та дослідженні психологічних особливостей проведення допиту за їх участю. Констатовано необхідність розширення сфери застосування протоколу NІСHD не лише під час допиту неповнолітніх, а й під час реалізації цієї слідчої (розшукової) дії за участю осіб, які підпадають під категорію «вразливих».
Ключові слова: кримінальне провадження; криміналістична тактика; криміналістика; тактичний прийом; допит; вразливі потерпілі; міжнародні рекомендації.
Завантаження
Посилання
Adamska-Gallant, A., Dunal, R., & Kostin, A. (et al.). (2020). Model court. Kyiv: Pravo-Justice. Retrieved from https://www.pravojustice.eu/storage/app/uploads/public/60c/af4/b6a/60caf4b6a936f534182680.pdf.
Antoshchuk, A.O., & Zamula, B.A. (2023). Certain aspects of interrogation of a minor suspect in criminal proceedings. Law and public administration, 1, 173-179. doi: 10.32840/pdu.2023.1.25.
Avramenko, S.M. (20170. Investigation of the corruption of minors (Doctoral dissertation, Kyiv, Ukraine).
Chornous, Y., Reznik, N., Samodin, A., & Nikitina-Dudikova, H. (2020). Techniques of procedural actions performance in green room environment: comparative analysis of European and Ukrainian practices. Int. J. Adv. Sci. Technol., 29(6), 1109-1115. Retrieved from https://www.scopus.com/ record/display.uri?eid=2-s2.0-85083431234&origin=inward&txGid=c0b831425d5dc3df337baf9d4bf5199e.
Haldorsson, L. (2019). Standard 2: Multidisciplinary and Interagency Collaboration: Interagency Agreement Template and guidance. Stockholm.
Husieva, V., Lukash, S., Krykun, V., Morhunov, O., & Shapoval, K. (2021). Conditions conducive to the domestic violence against the elderly based on the judicial and investigative practice of Ukraine. Amazonia Investiga, 10(46), 118-127. doi: 10.34069/AI/2021.46.10.11.
Lamb, M.E., Hershkowitz, I., Orbach, Y., & Esplin, P.W. (2008). Tell me what happened. Chichester: Wiley. doi: 10.1002/9780470773291.
Nadybska, O., Fedotova, H., Shcherbyna, S., Chornous, Yu., & Basysta, I. (2020). Children's rights ombudsman: experience of Ukraine and foreign countries. Journal of Legal, Ethical and Regulatory Issues, 23(2). Retrieved from https://www.abacademies.org/articles/Childrens-rights-ombudsman-experience-of-Ukraine-and-foreign-countries-1544-0044-23-2-476.pdf.
Nikitina-Dudikova, H.Yu. (2022). Forensic methods of investigation of criminal offenses against sexual freedom and sexual integrity of children. Vinnytsia: Tvory.
Novozhylov, V.S. (2021). Prevention of secondary victimization as a task of criminal proceedings. The issue of fighting crime, 41, 165-181.
Orbach, Y., & Pipe, M.-E. (2011). Investigating Substantive Issues. Children's Testimony: A Handbook of Psychological Research and Forensic Practice. M.E. Lamb, D.J. La Rooy, L.C. Malloy, & C.Katz (Eds.). Chichester: Wiley.
Pasko, O.M., Prudka, L.M., Matienko, T.V., & Horoshko, V.V. (2022). Professional and psychological training of pre-trial investigation personnel. Odesa: Helvetyka. Retrieved from http://dspace.oduvs.edu.ua/handle/123456789/5118.
Reporting on registered criminal offenses and the results of their pretrial investigation. Site "Office of the Prosecutor General". Retrieved from https://gp.gov.ua/ua/posts/pro-zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya-ta-rezultati-yih-dosudovogo-rozsliduvannya-2.
Tsymbal, P., Vlasova, G., Nikitina-Dudikova, H., Kharchenko, N., & Soroka, I. (2021). International cooperation in the investigation of sexual crimes against children. Amazonia Investiga, 10(40), 132-141. doi: 10.34069/AI/2021.40.04.14.
Udalova, L.D. (2007). Theoretical foundations of verbal information in the criminal process of Ukraine (Doctoral dissertation, Kyiv, Ukraine).
Urakov, D.R. (2023). Prevention of Crimes Against the Sexual Inviolability of Minors Through the use of the Internet. World Bulletin of Management and Law, 18, 61-64. Retrieved from https://www.scholarexpress.net/index.php/wbml/article/view/1951.
Veselskyi, V.K. (1999). Modern problems of interrogation (procedural, organizational and tactical aspects). Kyiv: Pravnyk; NAVSU.
Переглядів анотації: 12 Завантажень PDF: 19
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
