Світоглядний зміст судового конституційного процесу
Анотація
Досліджено сутність поняття світоглядного змісту конституційного судового контролю як філософської категорії та конституційно-правового феномену, проаналізовано методологічні та процесуальні засади його застосування. Виявлено залежності між світоглядно-функціональною специфікою діяльності інституту судового конституційного контролю та засадами і принципами врегулювання суспільних відносин в основних сферах життєдіяльності соціуму. Узагальнення наукових першоджерел дає підстави стверджувати, що основною формою пізнання світоглядного змісту судового конституційного процесу, як і будь-яких інших питань юридичного спрямування, є застосування теоретичних і практично-дослідницьких методів науки філософії права, яка вивчає світоглядні, аксіологічні, антропологічні та гносеологічні основи права як регулятора суспільних відносин у їх взаємодії з індивідом, суспільством і державою. Попри важливу роль конституційного правосуддя в загальнодержавному механізмі захисту загальнолюдських цінностей, питання, пов’язані з його епістемологією як визначенням суті, структури, функціонування та розвитку світоглядного змісту власне судового конституційного процесу, досі недостатньо досліджені у вітчизняній правознавчій науці. Розвідки іноземних дослідників щодо окресленого кола питань переважно зводяться до визначення світоглядного змісту конституції як одного з предметів конституційного провадження. Світоглядний зміст вітчизняного конституційного судового процесу полягає в його орієнтації на захист прав особи в контексті визнаних суспільством загальнолюдських цінностей, які відображено в актах законодавства, що регулюють принципи, засади й ідеологічну спрямованість діяльності держави.
Завантаження
Переглядів анотації: 175 Завантажень PDF: 55
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
