Комунікативна компетентність патрульних поліцейських як проблема юридичної психології

Анотація

Розглянуто проблему трактування комунікативної компетентності. Проаналізовано визначення поняття комунікативної компетентності патрульних поліцейських, запропоновані вітчизняними й іноземними дослідниками. Висвітлено різні наукові підходи до тлумачення поняття комунікативної компетентності особистості. Визначено структуру та компоненти комунікативної компетентності (знання у сфері психології особистості, групи, спілкування; уміння та навички спілкування; корекція і розвиток установок, необхідних для успішного спілкування; здатність адекватно сприймати й оцінювати себе та інших, а також взаємини, що виникають між людьми; корекція та розвиток системи стосунків). Виокремлено основні чинники, які детермінують розвиток і підвищують рівень комунікативної компетентності, від якого залежать перебіг і результат комунікативного процесу, а отже, успішність виконання професійних завдань. Обґрунтовано специфіку професійної діяльності патрульних поліцейських, важливе значення комунікативної компетентності в їхній професійній діяльності, готовності й здатності до ефективного спілкування з громадянами в повсякденному житті й екстремальних ситуаціях. Комунікативна компетентність патрульних поліцейських Національної поліції України є однією з найважливіших характеристик їхньої загальної професійної компетентності. З огляду на зазначене, розроблення питань формування комунікативної компетентності під час підготовки патрульних поліцейських постає вкрай актуальним завданням.