Проблеми й основні напрями адаптації студентів до умов навчання в закладах вищої освіти

Анотація

У статті розглянуто особливості адаптації студентської молоді до умов освітнього середовища закладів вищої освіти. Визначено, що протягом навчання в студентів закладаються основи професіоналізму, формується потреба й готовність до безперервної самоосвіти в умовах, що змінюються. Значною мірою це визначається успішністю адаптаційних процесів, які слід ураховувати в освітньому процесі. Таким чином, метою нашого дослідження є визначення особливостей адаптації студентів до умов освітнього середовища закладів вищої освіти. Методологічну основу статті становлять загальні психологічні положення про сутність і розвиток особистості в процесі життєдіяльності, теоретичні положення про сутність і закономірність психічного розвитку особистості, її соціально-психологічної адаптації, принцип системного підходу, який набув значного поширення в сучасних наукових розробках. Встановлено, що проблеми, пов’язані із засвоєнням знань на першому курсі, можна пояснити не низьким рівнем підготовки в школі, а несформованістю таких рис особистості, як готовність до навчання, здатність учитися самостійно, контролювати й оцінювати себе, знати власні особливості пізнавальної діяльності; невмінням правильно розподіляти свій час для самостійної підготовки. Успішність процесу адаптації залежить від психологічних властивостей особистості та рівня її розвитку, що визначається оптимальним рівнем особистісної регуляції діяльності й поведінки. Критеріями адаптованості слід вважати інтеграцію студента в освітнє середовище, визначення власного місця в соціальній і професійній структурі, загальний рівень здоров’я, здатність розвиватися відповідно до власного потенціалу життєдіяльності, суб’єктивне почуття самоповаги. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні труднощів у навчальній діяльності студентів-психологів першого курсу, що заважали їхній успішній адаптації. На підставі узагальнення отриманих даних визначено, що основними сферами, у яких виявляються найвагоміші проблеми з пристосуванням, є такі: освітній процес, побут, позанавчальна діяльність, комунікативні проблеми в студентській групі. Завдяки методам анкетування та бесіди було встановлено найтиповіші ситуації, що так чи інакше сприяють порушенню адаптаційних можливостей. Висновки. Отже, оптимізація процесу адаптації до навчання у закладах вищої освіти повинна передбачати розуміння викладачами, кураторами та керівництвом освітнього закладу змісту, динаміки та особливостей адаптації студентів. Тому організація освітнього процесу, з урахуванням закономірностей адаптації студентів до різних видів діяльності та умов їх життя, є першочерговим завданням вищої школи.

Ключові слова: адаптація; адаптаційний процес; пристосування; порушення адаптації; навчальна діяльність; студент.