Особливості надання екстреної психологічної допомоги за різних психофізіологічних реакцій особи
Анотація
Метою статті є вивчення особливостей надання екстреної психологічної допомоги за різних психофізичних реакцій особи. Методологія. Методологічний інструментарій обрано відповідно до окресленої мети, специфіки об’єкта й предмета дослідження. Методологічну основу статті становлять наукові концепції вивчення окремих психологічних аспектів надання психологічної допомоги. Розглянуто особливості впливу екстремальних ситуацій та стресу на психоемоційний стан особи. Висвітлено роль динаміки переживання травмувальної ситуації та станів, що виникають унаслідок травматизації особи. Залежно від цього визначено основні типи реакцій на стресові ситуації, їх форми й вияви. Проаналізовано діяльність психологів-практиків у роботі з особами, які опинилися в надзвичайних ситуаціях. Окреслено негативний вплив екстремальних ситуацій та психіку особистості, визначено основні види психоемоційних реакцій, що виникають одразу після надзвичайної ситуації. Зʼясовано особливості переживання афективного стану й особливостей його перебігу. Наукова новизна статті полягає в узагальненні та систематизації результатів досліджень щодо особливостей надання екстреної психологічної допомоги за різних психофізичних реакцій особи як наслідок переживання психотравмувальної ситуації. Висновки. Визначено низку практичних рекомендацій, які варто використовувати під час надання психологічної допомоги, розглянуто основні застереження. Обґрунтовано ефективність підходів, що використовують в організації надання екстреної психологічної допомоги особі, яка потрапила в надзвичайні умови. Визначено роль служби психологічної допомоги, її базові функції, головні принципи надання психологічної допомоги.
Ключові слова: психологічна допомога; психофізична реакція; марення; нервове тремтіння; плач; екстремальна ситуація; динаміка стану; екстрена психологічна допомога; стрес; афект.
Завантаження
Посилання
Aleksandrovsky U. A. Disasters and Mental Health. Disasters and Mental Health. 2020. P. 1–144. doi: 10.33029/9704-5917-1-kat-2020-1-144.
Antipov A. Neuroethics and mental health: points of contact. Neuroscience for Medicine and Psychology. 2019. doi: 10.29003/m302.sudak.ns2019-15/66-67.
Bogosian A. Cultivating psychological skills. Living Well with A Long-Term Health Condition. 2020. P. 108–128. doi: 10.4324/9781315453576-6.
Chappell A. T. Police academy training: comparing across curricula. Policing: An International Journal. 2008. No. 1. Vol. 31. P. 36–56. doi: https:doi.org/10.1108.
Эльзессер А. С. Психологическая помощь персоналу организаций: профилактика тревожных и депрессивных расстройств. Психолог. 2018. № 5 (5). С. 34–40. doi: 10.25136/2409-8701.2018.5.27507.
Evdokimova E. V. Psychological Support For The Middle Age In A Crisis Condition. PSYRGGU. 2019. Vol. 64. doi: 10.15405/epsbs.2019.07.20.
Филатов Ф. Р., Седых Н. С. Психологическая помощь пострадавшим в результате терактов: критический анализ и перспективы развития. Психология и Психотехника 2015. № 7 (7). С. 735–744. doi: 10.7256/2070-8955.2015.7.15548.
Geležėlytė O., Gailienė D., Latakienė J., Mažulytė-Rašytinė E., Skruibis P., Dadašev S., Grigienė D. Factors of Seeking Professional Psychological Help by the Bereaved by Suicide. Frontiers in Psychology. 2020. No. 11. doi: 10.3389/fpsyg.2020.00592.
Goldstein M. G., Niaura R. Psychological Factors Affecting Physical Condition. Psychosomatics. 1992. No. 33 (2). P. 134–145. doi: 10.1016/s0033-3182(92)71989-6.
Галич М. Ю. Особливості динаміки емоційних станів поліцейських-учасників операції об’єднаних сил у реабілітаційний період : дис. … канд. психол. наук : 053. Київ, 2020. С. 207 URL: http://elar.naiau.kiev.ua/jspui/handle/123456789/17885.
Kachur I. V., Karamzina L. A. Research of the Intellectual Helmet Device: a Psychophysiological Aspect. Ukraïnsʹkij Žurnal Medicini, Bìologìï Ta Sportu. 2020. No. 5 (3). P. 426–431. doi: 10.26693/jmbs05.03.426.
Корольчук М. С., Крайнюк В. М. Соціально-психологічне забезпечення діяльності у звичайних та екстремальних умовах : навч. посіб. Київ : Ніка-Центр, 2006. 580 с.
Lannin D. G. The effect of self-affirmation on stigma associated with seeking psychological help. 2012. doi: 10.31274/etd-180810-2560.
Лозінська Н. Психотравма як наслідок травматичного стресу в різних напрямках сучасної психології.
Вісник Національного Університету Оборони України. 2019. № 50 (2). С. 65–73. doi: 10.33099/2617-6858-2018-50-2-65-73.
Mehrotra V. Help Us Help You. October 2, 2006. doi: 10.1287/orms.2006.05.05.
Niaura R., Goldstein M. G. Psychological Factors Affecting Physical Condition. Psychosomatics. 1992. No. 33 (2). P. 146–155. doi: 10.1016/s0033-3182(92)71990-2.
Stefano A., Ristori J., Limoncin E. Psychological Features. Trends in Andrology and Sexual Medicine. 2020. P. 199–208. doi: 10.1007/978-3-030-51410-5_24.
Tavner P., Li Ran, Crabtree C. Introduction to condition monitoring. Condition Monitoring of Rotating Electrical Machines. 2020. P. 1–15. doi: 10.1049/pbpo145e_ch1.
Екстремальна психологія : підручник / за заг. ред. О. В. Тімченка. Київ : Август Трейд, 2007. 502 с.
Violanti J. M. Police organizational stress: the impact of negative discipline. Int J Emerg Ment Health. 2011. No. 13 (1). P. 31–36. doi: 10.1093/shm/hky016.
Yastochkina I. Personal anxiety as socio-psychological problem. Lviv University Herald. 2020. No. 6. P. 165–170. doi: 10.30970/2522-1876-2020-6-24.
Зуб А. Т. Кризис как системная дезадаптация. Научный Диалог: Экономика и Менеджмент : сб. науч. тр. X Междунар. науч.-практ. конф. (Санкт-Петербург, 8 нояб. 2017 г.). СПб. : Обществ. наука, 2017. 68 с. doi: 10.18411/spc-8-11-2017-08.
Переглядів анотації: 349 Завантажень PDF: 4639
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.