Тактика допиту підозрюваного в кримінальному провадженні відповідно до практики Європейського суду з прав людини

  • В. Гвоздюк

    ад’юнкт кафедри криміналістики та судової медицини Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

    https://orcid.org/0000-0002-3798-8003

Анотація

Метою наукової статті є формування тактики допиту підозрюваного в кримінальному провадженні з огляду на практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Досягнення цієї мети зумовило необхідність виконання таких завдань: окреслити значення практики ЄСПЛ під час проведення допиту в кримінальному провадженні; проаналізувати окремі рішення ЄСПЛ, які визначають тактику допиту підозрюваного в кримінальному провадженні; виокремити типові порушення прав і свобод підозрюваного згідно з рішенням ЄСПЛ, які обумовили недопустимість тактичних прийомів; надати практичні рекомендації щодо тактики допиту підозрюваного в кримінальному провадженні в контексті практики ЄСПЛ. Методологія. Методологічний інструментарій обрано відповідно до поставленої мети, специфіки об’єкта й предмета дослідження. Визначальним є загальний діалектичний метод наукового пізнання. Також було застосовано загальнонаукові методи, зокрема індукції (з метою пізнання застосовуваних прийомів під час допиту підозрюваного правоохоронними органами, що висвітлені в практиці ЄСПЛ), узагальнення (після дослідження окремих рішень ЄСПЛ у їх сукупності можливим видалося вдосконалити критерії допустимості тактичних прийомів під час проведення допиту підозрюваного). З-поміж спеціальних методів дослідження використано такі: порівняльно-правовий – під час аналізу рішень ЄСПЛ і наукових категорій; системно-структурний – для формування практичних рекомендацій щодо дотримання критеріїв допустимості тактичних прийомів під час проведення допиту підозрюваного відповідно до рішень ЄСПЛ. Наукова новизна публікації полягає в наданні практичних рекомендацій щодо тактики допиту підозрюваного в кримінальному провадженні з огляду на практику ЄСПЛ. Висновки. На підставі дослідження встановлено, що: практика ЄСПЛ належить до правових джерел криміналістичної тактики; тактичні прийоми, які застосовують у тактиці допиту підозрюваного, мають відповідати критеріям допустимості, передусім з огляду на принцип законності, що деталізовано в рішеннях ЄСПЛ; порушення критеріїв допустимості тактичних прийомів зумовлено випадками допущення правоохоронними органами стосовно допитуваних порушень, визначених у рішеннях ЄСПЛ: застосування катування, погрози застосування катування до допитуваних та їх близьких осіб. Доведено, що практика ЄСПЛ додатково забезпечує гарантії прав і свобод людини шляхом недопущення вчинення правоохоронними органами дій, які порушують норми Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ключові слова: тактика допиту; підозрюваний; практика Європейського суду з прав людини; кримінальне провадження; права і свободи людини.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

В. Гвоздюк

ад’юнкт кафедри криміналістики та судової медицини Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

Посилання

Криміналістика : мультимед. підруч. / [О. О. Алєксєєв, В. В. Арешонков, В. М. Атаманчук та ін.]. 2015. URL: https://arm.naiau.kiev.ua/books/kruminalist/lections/lection_3.21.html.

Білоус О. В. Процесуальні гарантії дотримання прав людини і громадянина в діяльності органів судової влади. Journal «ScienceRise: Juridical Science». 2019. № 2 (8). С. 34–38. doi: 10.15587/2523-4153.2019.173450.

Кримінальний процесуальний кодекс України : Закон України від 13 квіт. 2012 р. № 4651-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text.

Мігашко В. Є. Вплив практики Європейського суду з прав людини на розвиток судової практики в Україні. Молодий вчений. 2019. № 2 (66). С. 184‒188. doi: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-2-66-41.

Никоненко М. Допит малолітньої або неповнолітньої особи на стадії досудового розслідування. Юридичний вісник. 2020. № 3. С. 218–225. doi: https://doi.org/10.32837/yuv.v0i3.1944.

Справа «Афанасьєв проти України» (заява № 38722/02) : рішення Європейського суду з прав людини від 5 квіт. 2005 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_239#Text.

Справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) : рішення Європейського суду з прав людини від 21 лип. 2011 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_683#Text.

Справа «Аксой проти Турції» (заява № 21987/93) : рішення Європейського суду з прав людини від 18 груд. 1996 р. URL: https://precedent.in.ua/2016/04/08/aksoj-protyv-turtsyy/.

Щербанюк В. Допит підозрюваного у втечі з місць позбавлення волі або з-під варти. Підприємництво, господарство і право. 2020. № 7. С. 378–382. doi: https://doi.org/10.32849/2663-5313/2020.7.64.

Шепітько В. Ю. Концептуальні засади визначення та забезпечення стандартів доброякісності кримінальних процесуальних рішень. Вісник Національної академії правових наук України. 2014. № 4. С. 206–209.

Шевчук В. М. Сучасне розуміння криміналістичної тактики: поняття, ознаки, предмет і завдання. Теорія і практика правознавства. 2020. № 1. С. 1–30. doi: 10.21564/2225-6555.2020.17.206490.

Тимофеев М. Гефген (Gäfgen) против Германии. Постановление Большой палаты Европейского суда по правам человека от 1 июня 2010 г. Международное правосудие. 2011. № 1. С. 31–36.

Юхта О. Г. Гарантії прав та свобод людини: Європейський досвід. Бюлетень Мін’юсту України. 2019. № 7 (213). С. 43–46. doi: https://doi.org/10.36035/2312-1831-7-7-43-48.


Переглядів анотації: 392
Завантажень PDF: 623
Опубліковано
2021-06-02
Розділ
Психологічне забезпечення правоохоронної діяльності