Особливості особистісної реалізованості/потенційності курсантів і курсанток
Анотація
У сучасному світі особистісна реалізованість/потенційність є тим мірилом, яке визначає готовність особистості до самореалізації та самовдосконалення. Саме тому метою дослідження стало емпіричне вивчення особливостей особистісної реалізованості/потенційності курсантів і курсанток, які навчаються в закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання. Методологічною основою дослідження стали сучасні наукові погляди на самореалізацію людини в часі життя. Досягненню мети дослідження сприяло використання структурно-логічного методу, методів емпіричного психологічного дослідження (тестування) та порівняльного аналізу. Емпіричною базою дослідження є опитування курсантів (n=14) і курсанток (n=14), які навчаються на 2-му курсі Національної академії внутрішніх справ. Вік – 18–22 роки, неодружені. Наукова новизна. Під час дослідження було виявлено гендерні й особистісні особливості респондентів, що визначають їх реалізованість/потенційність у часі життя. Гендерні розбіжності виявляються в особливостях переживання реалізації особистісного потенціалу в теперішньому часі: курсантки більше задоволені самореалізацією в теперішньому, ніж курсанти. Респонденти мають потенціал для особистісної самореалізації в майбутньому: потенціалізація курсанток полягає в активній життєдіяльності, що ґрунтується на набутому досвіді, курсантів – у самостійному прийнятті рішень. Особистісні особливості курсантів і курсанток виявляються в процесі самоактуалізації: самоактуалізованим особистостям притаманні мотивація досягнення, комунікативність, пізнавальна активність, прагнення до професійного зростання в обраній професії. Висновки. Важливим у професійному становленні поліцейських є виявлення та реалізація їхнього особистісного потенціалу на етапі професійного навчання.
Ключові слова: курсант; курсантка; самореалізація; особистісна реалізованість; особистісний потенціал.
Завантаження
Посилання
Бех І. Зростаюча особистість як суб’єкт духовних цінностей. Гірська школа Українських Карпат. 2018. № 18. С. 5–9. doi: https://doi.org/10.15330/msuc.2018.18.5-9.
Большакова А. М. Суб’єктивна вичерпаність особистісного потенціалу майбутніх правоохоронців: гендерні особливості. Право і Безпека. 2016. № 4. С. 110–115. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pib_2016_4_23.
Большакова А. М. Психобіографічні особливості як предиктори суб’єктивної вичерпаності особистісного потенціалу. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». 2018. № 7. С. 47–52. (Серія «Психологія»). doi: 10.25264/2415-7384-2018-7-47-52.
Большакова А. М. Особливості суб’єктивної картини життєвого шляху як предиктори готовності до інновацій майбутніх працівників правоохоронних органів. Право і Безпека. 2019. № 1. С. 28–34. doi: https://doi.org/10.32631/pb.2019.1.02.
Данилюк І. В., Буркало Н. І. Психологічні особливості самоактуалізації особистості. Психологічний часопис. 2020. № 3. С. 183–192. doi: https://doi.org/10.31108/1.2020.6.2.17.
Доценко В., Макаренко П. Копінг-поведінка першокурсників ЗВО зі специфічними умовами навчання: гендерний аспект. Вісник Національного університету оборони України. 2019. № 3 (53). С. 61–69. doi: https://doi.org/10.33099/2617-6858-2019-53-3-61-69.
Фанталова Е. Б. Ценности и внутренние конфликты: теория, методология, диагностика : монография. М. ; Берлин : Директ-Медиа, 2015. 141 с.
Фурман А. Особистість у формовиявах смисложиттєвого зорієнтування. Психологія особистості. 2017. Т. 8. № 1. С. 77–82. doi: https://doi.org/10.15330/ps.8.1.77-82.
Клименко І. В. Антиципаційна спроможність як компонент прогностичної спроможності курсантів-майбутніх правоохоронців. Психологічний часопис. 2018. Т. 4. № 1. С. 61–70. doi: https://doi.org/10.31108/1.2018.1.11.5.
Кобильнік Л. М., Каткова Т. А. Психологічний супровід процесу самоактуалізації особистості майбутніх фахівців. Проблеми сучасної психології. 2015. Т. 30. С. 269. doi: https://doi.org/10.32626/2227-6246.2015-30.%p.
Московець Л. Самоактуалізація та самореалізація особистості: філософсько-психологічне розуміння. Імідж сучасного педагога. 2019. № 5 (188). С. 51–56. doi: https://doi.org/10.33272/2522-9729-2019-5(188)-51-56.
Петренко Н. В. Самоактуалізація та самореалізація особистості у філософсько-освітньому дискурсі. Грані. 2016. Т. 19. № 7. С. 52–57. doi: https://doi.org/10.15421/171633.
Ткачук Т., Мяких А. Гендерні особливості копінг-поведінки чоловіків та жінок. HUMANITARIUM. 2019. № 42 (1). С. 181–188. doi: https://doi.org/10.31470/2308-5126-2019-42-1-181-188.
Вознюк Ю. Психологічні чинники особистісного самоствердження в юнацькому віці. Психологія особистості. 2017. Т. 8. № 1. doi: https://doi.org/10.15330/ps.8.1.172-177.
Яворська-Вєтрова І. Самоставлення та самоактуалізація студентської молоді у контексті самодетермінації: аналіз емпіричного дослідження. Проблеми сучасної психології. 2019. Т. 45. С. 451–474. doi: https://doi.org/10.32626/2227-6246.2019-45.451-474.
Переглядів анотації: 339 Завантажень PDF: 360
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
