Професійна спрямованість як динамічна якість особистості
Анотація
У статті розглянуто особливості професійної спрямованості особистості. Визначено, що процес розвитку професійної спрямованості реалізується шляхом формування окремих її складових, таких як професійна зацікавленість, ставлення до обраної професії, ціннісних орієнтацій, професійних установок і мотивів. Мета нашого дослідження полягала у виявленні психологічних особливостей професійної спрямованості як сукупності мотиваційних утворень і системи, що визначає особливості поведінки й напрям діяльності особистості. Методологічною основою статті слугували загальнопсихологічні положення про сутність і розвиток особистості в процесі життєдіяльності (Г. С. Костюк, С. Д. Максименко, В. П. Москалець, С. Л. Рубінштейн, Л. Е. Орбан, Т. М. Титаренко), принцип системного підходу, який набув значного поширення в сучасних наукових розробках (І. В. Блауберг, В. П. Кузьмін, В. М. Садовський, Б. С. Українцев, І. Т. Фролов, Е. Г. Юдін), принцип єдності свідомості та діяльності (Є. А. Климов, О. М. Леонтьєв, С. Л. Рубінштейн), а також підхід до розуміння професійної спрямованості як чинника особистісного зростання (В. А. Бодров, Є. О. Климов, Г. В. Ложкін, А. К. Маркова, В. О. Моляко, В. А. Семиченко, А. В. Фурман). Наукова новизна. Встановлено, що є різні підходи до визначення поняття «професійна спрямованість особистості», однак усі вони містять думку, що цей процес виявляється в позитивному ставленні до професії, схильності й інтересі до неї, бажанні вдосконалювати свою підготовку та задовольняти матеріальні й духовні потреби, займаючись професійною діяльністю. Професійна спрямованість особистості є провідною якістю, що розвивається на основі певної системи знань та вмінь і характеризується соціально-психологічними установками на певний вид трудової діяльності відповідно до потреб, інтересів, нахилів і мотивів особистості, яка виражається в готовності здійснити професійний вибір. Висновки. Отже, сформована професійна спрямованість не тільки визначає успішність діяльності у вибраній професії, а й впливає на статус і життєву позицію особистості загалом. Тому систематична й цілеспрямована робота щодо формування професійної спрямованості особистості має починатися зі шкільних років і передбачати ознайомлення з особливостями різноманітних професій, перспективами й складнощами, що можуть виникнути в ній.
Ключові слова: спрямованість; професія; професійна спрямованість; особистість; професійна готовність; мотивація особистості; професійне самовизначення.
Завантаження
Посилання
Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте : монография. СПб. : Питер, 2009. 400 с.
Галузяк В. М., Тихолаз С. І. Розвиток професійної спрямованості студентів вищих медичних навчальних закладів : монографія. Вінниця : Нілан-ЛТД, 2016. 228 с.
Ильин Е. П. Мотивация и мотивы. СПб. : Питер, 2002. 512 с.
Іонова І. М., Поляничко А. О. Теоретико-методичні основи професійної спрямованості майбутніх соціальних працівників. doi: https://doi.org/10.30525/978-9934-588-36-5/11.
Климов Е. А. Как выбирать профессию : кн. для учащихся. М. : Просвещение, 1984. 160 с.
Климов Е. А. Психология профессионального самоопределения : учеб. пособие. М. : Академия, 2004. 304 с.
Клибанівська Т. М. Особливості адаптації до навчальної діяльності студентів-правників. Організаційна психологія. Економічна психологія. 2019. № 1 (16). С. 46–54. doi: https://doi.org/10.31108/2.2019.1.16.5.
Корець О. М. Професійна спрямованість навчання сучасних інформаційних технологій майбутніх бакалаврів технологічної освіти. Інформаційні технології і засоби навчання. 2018. Т. 67. № 5. С. 94–103. doi: 10.33407/itlt.v67i5.2168.
Ломов Б. Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. М. : Прогресс, 1984. 445 с.
Марковчин С. Г., Садыков И. М. Формирование профессиональной направленности курсантов военных вузов. ЦИТИСЭ. 2020. № 4. С. 273–282. doi: http://doi.org/10.15350/2409-7616.2020.4.23.
Психологическое сопровождение выбора профессии : науч.-метод. пособие / под ред. Л. М. Митиной. М. : Флинта, 1998. 184 с.
Омельченко М. С. Проблема становлення професійної свідомості особистості на етапі професійного вибору. Психологічний часопис. 2019. Т. 5. Вип. 10. С. 131–142. doi: https://doi.org/10.31108/1.2019.5.10.
Омельченко Т. Експериментальне дослідження особистісного саморозвитку майбутніх практичних психологів. Psychological Prospects Journal. 2019. Вип. 34. С. 194–205. doi: https://doi.org/10.29038/2227-1376-2019-34-194-205.
Папернова Т. В. Особливості формування професійної спрямованості старшокласників з використанням інформаційних технологій. URL: http://users.kpi.kharkov.ua/lre/MicroCAD/mcad2000/17.htm.
Подоляк Л. Г., Юрченко В. І. Психологія вищої школи : навч. посіб. Київ : Філ-студія, 2006. 320 с.
Поваренков Ю. П. Психологическое содержание профессионального становления человека. М. : УРАО, 2002. 160 с.
Пряжников Н. С. Профессиональное и личностное самоопределение : пособие. М. : Ин-т практ. психологии ; Воронеж : МОДЭК, 1996. 253 с.
Прыкина Л. В., Осипова Л. Б. Проблемы профессионального самоопределения старшеклассников. Вестник Челябинского государственного университета. 2015. № 9 (364). С. 118–124.
Сейтешев А.П. Профессиональная направленность личности. Алма-Ата : Наука КазССР, 1990. 336 с.
Загальна психологія : підручник / [О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук та ін.]. Київ : Либідь, 2005. 464 с.
Степаненко Л. М. Професійна спрямованість у підготовці майбутніх психологів до взаємодії з маргінальними соціальними групами. Наукові записки Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. 2019. Вип. 144. С. 186–198. (Серія «Педагогічні науки»). doi: https://doi.org/10.31392/NZ-npu-144.2019.22.
Тітова Т. Особливості професійної спрямованості студентів-психологів з різним рівнем саморегуляції. Наукові записки Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. 2016. Вип. 106. С. 203–115. (Серія «Педагогічні науки»). doi: https://doi.org/10.33989/2226-4078.2019.1.163997.
Тихолаз С. І. Професійна спрямованість як психолого-педагогічне поняття. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського. 2007. Вип. 21. С. 265–269. (Серія «Педагогіка і психологія»).
Переглядів анотації: 1336 Завантажень PDF: 2539
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
