Юридико-психологічна характеристика комунікативної взаємодії зі свідками під час розслідування хуліганства
Анотація
Метою дослідження є актуалізація юридико-психологічних особливостей комунікативної взаємодії зі свідками під час досудового розслідування фактів хуліганства, використання їх показань як засобу доказування в кримінальному провадженні. Методологічною основою статті є теоретико-прикладний аналіз комунікативних складових показань свідків як засобу доказування в кримінальних провадженнях про хуліганство; використано методи контент-аналізу законодавчих актів, публікацій вчених із цієї проблематики, можливості структурно-функціонального методу (під час окреслення позицій слідчої тактики у взаємодії зі свідками). З огляду на це, сформульовано твердження, що розслідування хуліганства ‒ це складна, різнобічна діяльність, що здійснюється у встановлені законом строки. Слідчий повинен виявити всі обставини вчиненого злочину і встановити причетних осіб. З метою виконання цих завдань необхідним є вміле висунення слідчих версій, провадження низки слідчих (розшукових) дій, зокрема допитів, обшуків, оглядів, призначення експертиз, проведення негласних слідчих (розшукових) дій тощо. Наукова новизна одержаних результатів полягатиме в узагальненні юридико-психологічних особливостей отримання показань свідків під час досудового розслідування в провадженнях про хуліганство, що сприятиме напрацюванню практичних рекомендацій щодо побудови комунікативної взаємодії слідчого зі свідками, а також удосконаленню професійної діяльності суб’єктів кримінального процесу. Висновки. Свідок є одним із найважливіших і найпоширеніших джерел доказів у різних кримінальних провадженнях. Проте, як засвідчує практика, навіть за таких обставин його показання повинні підлягати ретельній перевірці під час досудового розслідування, і в разі виявлення значних суперечностей, протиставлень показань свідка іншим обставинам справи слідчий має залучати психологічний інструментарій комунікативного характеру задля викорінення брехні й завідомо неправдивих інформативних суперечностей. Зауважено, що психічне ставлення свідка до давання завідомо неправдивих показань передбачає певний свідомий акт волі, алгоритм дій, який спочатку переосмислюють, перед тим як відтворити суб’єкту кримінального провадження етапи формування цих неправдивих відомостей. Знаючи про це, слідчий може швидко й ефективно виявити такі показання, професійно зафіксувати їх, належно зібрати доказову базу та притягнути свідка, у разі доведення його вини, до відповідальності.
Ключові слова: хуліганство; досудове розслідування; слідчі (розшукові) дії; допит; комунікативна взаємодія; психологічний прийом впливу.
Завантаження
Посилання
Александров Д. О. Мистецтво керування людьми : монографія. Київ : Фінпрес, 1999. 124 с.
Юридична психологія : підручник / [кол. авт. : Д. О. Александров, В. Г. Андросюк, Л. І. Казміренко та ін.] ; за заг. ред. Л. І. Казміренко, Є. М. Моісеєва. Київ : КНТ, 2007. 360 с.
Професійне спілкування працівників Національної поліції : підручник / [авт. кол. : Д. О. Александров, В. І. Барко, І. М. Охріменко та ін.] ; за ред. С. І. Яковенка. Одеса : Астропринт, 2017. 260 с.
Баранчук В. В. Поняття та ознаки психологічного контакту в процесі допиту. Збірник наукових праць. 2009. Вип. 17. С. 326–332.
Bondarenko V., Okhrimenko I., Yevdokimova O., Sydorchuk N., Dzhezhyk O., Boichuk I., Kalashnik N., Kozlovets M., Slyusar V., Pavlenko V., Biruk N., Verbovskyi I., Bloshchynskyi I. Professional Skills and Competencies of the Future Police Officers. International Journal of Applied Exercise Physiology. 2020. No. 9 (5). P. 35–43. URL: http://www.ijaep.com/index.php/IJAE/article/view/975.
Егорова Т. М. Особенности судебно-психологической экспертизы коммуникативной деятельности, зафиксированной в материалах видеозаписи процессуальных действий. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. 2012. Вип. 12. С. 464–467.
Экман П. Психология лжи / пер. с англ. Н. Исуповой, Н. Мальгиной, Н. Миронова, О. Тереховой. СПб. : Питер, 1999. 270 с.
Fedorenko O., Dotsenko V., Okhrimenko I., Radchenko K., Gorbenko D. Coping Behavior of Criminal Police Officers at Different Stages of Professional Activity. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience. 2020. No. 11 (2). P. 124–146. doi: https://doi.org/10.18662/brain/11.2/78.
Кононенко Н. О. Особа злочинця як елемент криміналістичної характеристики хуліганства, вчиненого під час проведення спортивно-масового заходу. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2015. № 1. С. 491–497. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvdduvs_2015_1_68.
Кримінальний кодекс України : Закон України від 5 квіт. 2001 р. № 2341-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text.
Kryvolapchuk V., Kulyk O., Barko V., Kalynovskyi B., Kosiak N. Attitude of young people to the criminality problem in Ukrainian postmodern society. Postmodern Openings. 2020. No. 11 (1Supl1). P. 93–115. doi: https://doi.org/10.18662/po/11.1sup1/125.
Психология влияния : хрестоматия / [под общ. ред. А. В. Морозова]. СПб. : Питер, 2001. 512 с.
Назаров О. А. Особливості проведення судово-психологічної експертизи з використанням поліграфу у кримінальному судочинстві. Південноукраїнський правничий часопис. 2014. № 4. С. 105–107.
Пономаренко В. Окремі питання реалізації кримінальної відповідальності за групове хуліганство. Науковий часопис Національної академії прокуратури України. 2019. № 2. С. 85–95.
Ряшко О. В. Психологічні особливості допиту підозрюваного під час досудового слідства. 2011. URL: http://radnuk.info/statti/556-protses/15092-2011-01-21-05-53-45.htm.
Shvets D., Yevdokimova O., Okhrimenko I., Ponomarenko Y., Aleksandrov Y., Okhrimenko S., Prontenko K. The New Police Training System: Psychological Aspects. Postmodern Openings. 2020. No. 11 (1Supl1). P. 200–217. doi: https://doi.org/10.18662/po/11.1sup1/130.
Статистика кримінальних правопорушень за 2018–2019 рр. Судова влада України : [сайт]. URL: https://court.gov.ua/inshe/sudova_statystyka/.
У 2019 році рівень злочинності знизився на 11 відсотків порівняно з 2018 роком – перший заступник глави Нацполіції. URL: http://police.dn.ua/news/view/u-2019-rotsi-riven-zlochinnosti-znizivsya-na-11-vidsotkiv-porivnyano-z-2018-rokompershij-zastupnik-glavi-natspolitsii.
Велика палата ВС висловилась щодо розмежування складів злочинів, передбачених статтею 296 КК та статтею 125 КК. Українське право : [сайт]. URL: https://ukrainepravo.com/law-practice/practice_court/velyka-palata-vs-vyslovylas-shchodo-rozmezhuvannya-skladiv-zlochyniv-peredbachenykh-statteyu-296-kk-/.
Yevdokimova O., Okhrimenko I., Filonenko V., Shylina A., Ponomarenko Y., Okhrimenko S., Aleksandrov D. The Problem of Unconscious Aggressiveness of Criminals in the Conditions of Postmodern Society Development. Postmodern Openings. 2020. No. 11 (2Sup1). P. 182–199. https://doi.org/10.18662/po/11.2Sup1/186
Переглядів анотації: 146 Завантажень PDF: 202
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
