Legal and Psychological Characteristics of Communicative Interaction with Witnesses during the Investigation of Hooliganism
Abstract
The purpose of the study is to actualize the legal and psychological features of communicative interaction with witnesses during the pretrial investigation of hooliganism, the use of their testimony as a means of proof in criminal proceedings. The methodological basis of the article is a theoretical and applied analysis of the communicative components of witness testimony as a means of proving hooliganism in criminal proceedings; methods of content analysis of legislative acts, publications of scientists on this issue, the possibility of structural and functional method (when outlining the positions of investigative tactics in cooperation with witnesses) were used. In view of this, it is asserted that the investigation of hooliganism is a complex, multifaceted activity carried out within the time limits established by law. The investigator must identify all the circumstances of the crime and identify the persons involved. In order to perform these tasks, it is necessary to put forward investigative versions skillfully, conduct a number of investigative (search) actions, in particular, interrogations, searches, inspections, appointment of examinations, conducting covert investigative (search) actions, etc. The scientific novelty of the obtained results will be the generalization of legal and psychological features of obtaining testimony of witnesses during the pre-trial investigation in hooliganism proceedings, which will help to develop practical recommendations for building a communicative interaction between investigators and witnesses, as well as to improve the professional activities of the subjects of criminal proceedings. Conclusions. The witness is one of the most important and widespread sources of evidence in various criminal proceedings. However, as practice shows, even in such circumstances, his testimony should be carefully checked during the pre-trial investigation, and in case of significant contradictions, contradictions of the testimony of the witness to other circumstances of the case – the investigator should use psychological tools of communicative nature to eradicate lies and wittingly false contradictions. It is emphasized that the mental attitude of the witness to deliberately false testimony involves a certain conscious act of will, an algorithm of actions, which he first rethinks before recreating the subject of criminal proceedings stages of formation of this false information, knowing which the investigator, prosecutor or judge can quickly and effectively identify such testimony, record it professionally, properly gather evidence, and prosecute a witness if convicted.
Keywords: hooliganism; pre-trial investigation; investigative (search) actions; interrogation; communicative interaction; psychological method of influence.
Downloads
References
Александров Д. О. Мистецтво керування людьми : монографія. Київ : Фінпрес, 1999. 124 с.
Юридична психологія : підручник / [кол. авт. : Д. О. Александров, В. Г. Андросюк, Л. І. Казміренко та ін.] ; за заг. ред. Л. І. Казміренко, Є. М. Моісеєва. Київ : КНТ, 2007. 360 с.
Професійне спілкування працівників Національної поліції : підручник / [авт. кол. : Д. О. Александров, В. І. Барко, І. М. Охріменко та ін.] ; за ред. С. І. Яковенка. Одеса : Астропринт, 2017. 260 с.
Баранчук В. В. Поняття та ознаки психологічного контакту в процесі допиту. Збірник наукових праць. 2009. Вип. 17. С. 326–332.
Bondarenko V., Okhrimenko I., Yevdokimova O., Sydorchuk N., Dzhezhyk O., Boichuk I., Kalashnik N., Kozlovets M., Slyusar V., Pavlenko V., Biruk N., Verbovskyi I., Bloshchynskyi I. Professional Skills and Competencies of the Future Police Officers. International Journal of Applied Exercise Physiology. 2020. No. 9 (5). P. 35–43. URL: http://www.ijaep.com/index.php/IJAE/article/view/975.
Егорова Т. М. Особенности судебно-психологической экспертизы коммуникативной деятельности, зафиксированной в материалах видеозаписи процессуальных действий. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. 2012. Вип. 12. С. 464–467.
Экман П. Психология лжи / пер. с англ. Н. Исуповой, Н. Мальгиной, Н. Миронова, О. Тереховой. СПб. : Питер, 1999. 270 с.
Fedorenko O., Dotsenko V., Okhrimenko I., Radchenko K., Gorbenko D. Coping Behavior of Criminal Police Officers at Different Stages of Professional Activity. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience. 2020. No. 11 (2). P. 124–146. doi: https://doi.org/10.18662/brain/11.2/78.
Кононенко Н. О. Особа злочинця як елемент криміналістичної характеристики хуліганства, вчиненого під час проведення спортивно-масового заходу. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2015. № 1. С. 491–497. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvdduvs_2015_1_68.
Кримінальний кодекс України : Закон України від 5 квіт. 2001 р. № 2341-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text.
Kryvolapchuk V., Kulyk O., Barko V., Kalynovskyi B., Kosiak N. Attitude of young people to the criminality problem in Ukrainian postmodern society. Postmodern Openings. 2020. No. 11 (1Supl1). P. 93–115. doi: https://doi.org/10.18662/po/11.1sup1/125.
Психология влияния : хрестоматия / [под общ. ред. А. В. Морозова]. СПб. : Питер, 2001. 512 с.
Назаров О. А. Особливості проведення судово-психологічної експертизи з використанням поліграфу у кримінальному судочинстві. Південноукраїнський правничий часопис. 2014. № 4. С. 105–107.
Пономаренко В. Окремі питання реалізації кримінальної відповідальності за групове хуліганство. Науковий часопис Національної академії прокуратури України. 2019. № 2. С. 85–95.
Ряшко О. В. Психологічні особливості допиту підозрюваного під час досудового слідства. 2011. URL: http://radnuk.info/statti/556-protses/15092-2011-01-21-05-53-45.htm.
Shvets D., Yevdokimova O., Okhrimenko I., Ponomarenko Y., Aleksandrov Y., Okhrimenko S., Prontenko K. The New Police Training System: Psychological Aspects. Postmodern Openings. 2020. No. 11 (1Supl1). P. 200–217. doi: https://doi.org/10.18662/po/11.1sup1/130.
Статистика кримінальних правопорушень за 2018–2019 рр. Судова влада України : [сайт]. URL: https://court.gov.ua/inshe/sudova_statystyka/.
У 2019 році рівень злочинності знизився на 11 відсотків порівняно з 2018 роком – перший заступник глави Нацполіції. URL: http://police.dn.ua/news/view/u-2019-rotsi-riven-zlochinnosti-znizivsya-na-11-vidsotkiv-porivnyano-z-2018-rokompershij-zastupnik-glavi-natspolitsii.
Велика палата ВС висловилась щодо розмежування складів злочинів, передбачених статтею 296 КК та статтею 125 КК. Українське право : [сайт]. URL: https://ukrainepravo.com/law-practice/practice_court/velyka-palata-vs-vyslovylas-shchodo-rozmezhuvannya-skladiv-zlochyniv-peredbachenykh-statteyu-296-kk-/.
Yevdokimova O., Okhrimenko I., Filonenko V., Shylina A., Ponomarenko Y., Okhrimenko S., Aleksandrov D. The Problem of Unconscious Aggressiveness of Criminals in the Conditions of Postmodern Society Development. Postmodern Openings. 2020. No. 11 (2Sup1). P. 182–199. https://doi.org/10.18662/po/11.2Sup1/186
Abstract views: 153 PDF Downloads: 219
- Authors reserve the right to authorship of their own work and transfer to the magazine the right of the first publication of this work under the terms of the Creative Commons Attribution License, which allows other persons to freely distribute published work with mandatory reference to authors of the original work and the first publication of an article in this magazine.
- Authors have the right to enter into separate additional agreements on non-exclusive dissemination of the work in the form in which it was published in the journal (for example, to post an article in the institution's repository or to publish as part of a monograph), provided that the link to the first publication of the work in this journal is maintained.
- The journal's policy allows and encourages the posting of articles by authors on the Internet (for example, in electronic storehouses of institutions or on personal websites), both before the submission of this manuscript to the editorial office and during its editorial processing, as this contributes to the creation of a productive scientific discussion and positively affects the efficiency and dynamics of citing the published work.