Особливості професійно-психологічної підготовки слідчих Національної поліції України до допиту дітей – жертв насильства
Анотація
Наукову статтю присвячено питанням удосконалення процесу професійно-психологічної підготовки слідчих Національної поліції України в напрямі провадження допиту з дітьми – жертвами насильства. Актуальні проблеми поширення різних форм насильства щодо дітей, обрання вектору надання поліцейських послуг на міжнародному рівні, зі спрямуванням на стандарти міжнародного співтовариства, потребують суттєвого перегляду й оновлення програм професійної підготовки фахівців, яких залучають до кримінальних проваджень за участю дітей – жертв насильства. Метою статті є дослідження особливостей професійно-психологічної підготовки слідчих Національної поліції України до допиту дітей – жертв насильства як однієї з основних характеристик успішності професійної діяльності й забезпечення прав дитини. Методологія. Під час підготовки статті використано окремі загальнонаукові та спеціально-наукові методи пізнання, а саме: історичний, філософсько-правовий, порівняльний, системний, функціональний, узагальнення та психологічні методи: анкетування, опитування, бесіди, тестування. Наукова новизна. На підставі результатів емпіричного дослідження сучасного стану та проблем професійно-психологічної підготовки слідчих Національної поліції до допиту дітей – жертв насильства, її ролі та значення визначено шляхи вдосконалення професійно-психологічної підготовки. На цій основі розроблено пропозиції щодо оптимізації професійно-психологічної підготовки слідчих шляхом внесення змін до програм професійної та післядипломної освіти, а також розроблення спецкурсів і тренінгових факультативних програм з використанням навчально-тренувального полігону «Зелена кімната». Висновки. Аналіз проблеми професійно-психологічної підготовки слідчих до провадження допиту дітей – жертв насильства засвідчив, що в процесі професійного становлення фахівців необхідно обов’язково враховувати запити практичної діяльності, сучасні методики й допоміжні демонстраційні засоби, передбачати використання практично орієнтованих методів інтерактивного навчання дорослих, а також надання психолого-методичної допомоги фахівцям, що долучаються до кримінальних проваджень за участю дітей. Отже, усебічна професійно-психологічна підготовка слідчих Національної поліції України до допиту дітей – жертв насильства забезпечить ефективне виконання професійних завдань і покращить стан реального правового та психологічного захисту дитини, яка потерпіла від злочину. Висвітлені питання не є остаточними й потребують подальших наукових розвідок.
Ключові слова: права; свободи дитини; професійно-психологічна підготовка; слідчий; допит; дитина-жертва; насильство.
Завантаження
Посилання
Антощук А. О. Нова методика проведення практичних занять в умовах криміналістичних полігонів із використанням 3d візуалізації. Актуальні проблеми досудового розслідування та судового розгляду злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості дітей, шляхи їх вирішення : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 19 черв. 2020 р.) / [редкол.: В. В. Чернєй, С. Д. Гусарєв, С. С. Чернявський, В. В. Корольчук]. Київ : НАВС, 2020. С. 40–43.
Азаров Ю. І. Деякі питання процесуальної форми кримінального провадження як гарантії забезпечення прав дитини. Актуальні проблеми досудового розслідування та судового розгляду злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості дітей, шляхи їх вирішення : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 19 черв. 2020 р.) / [редкол.: В. В. Чернєй, С. Д. Гусарєв, С. С. Чернявський, В. В. Корольчук]. Київ : НАВС, 2020. С. 25–30.
Денисовський М. Д., Томчук І. О., Слотюк В. А. Деякі особливості проведення допиту неповнолітніх у кримінальному провадженні. Internauka. 2020. № 11. doi: https://doi.org/10.25313/2520-2308-2020-11.
Готвянська М. А. Тактика допиту неповнолітнього, втягнутого у злочинну діяльність (окремі аспекти). Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. 2019. Вип. 2 (86).
С. 246–257. doi: https://doi.org/10.33766/2524-0323.86.246-257.
Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального розбещення : міжнар. док. від 25 жовт. 2007 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_927#Text.
Мілорадова Н. Е. Застосування тренінгових технологій у професійній підготовці слідчих (на прикладі тренінгу «Психологія допиту»). Юридична психологія. 2020. № 1 (26). С. 62–69. doi: https://doi.org/10.33270/03202601.62.
Мозгова В. Тактико-психологічні особливості допиту неповнолітніх, які постраждали від сексуального насильства. Науковий часопис Національної академії прокуратури України. 2015. № 4. С. 94–104.
Павлова Н. В. Використання демонстраційних засобів (анатомічних ляльок) під час допиту малолітньої особи. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2020. № 1. С. 215–220. doi: 10.31733/2078-3566-2020-1-215-220.
Методичні рекомендації щодо опитування дітей, що стали свідками та/або жертвами насильства, а також вчинили насильство : метод. посіб. / авт.-упоряд. : Д. Пурас, О. Калашник, О. Кочемировська, Т. Цюман ; за заг. ред. Т. Цюман. Київ : Клименко, 2015. 114 с.
Керівні принципи, що стосуються правосуддя в питаннях, пов’язаних з участю дітей-жертв та свідків злочинів : Резолюція Економічної та соціальної ради ООН 2005/20 від 22 лип. 2005 р. E/RES/2005/20. URL: https://www.refworld.org.ru/docid/528a1bfa4.html.
Сенчук І. І. Гарантії професійної діяльності поліцейських в сучасних умовах. Форум права. 2018. № 3. С. 88–96. doi: https://doi.org/10.5281/zenodo.1405638.
Швець Д. В. Підвищення якості підготовки працівників підрозділів ювенальної превенції як необхідна передумова захисту прав і свобод дітей. Сучасна європейська поліцеїстика та можливості її використання в діяльності Національної поліції України : зб. тез доп. учасників Міжнар. наук.-практ. конф. (Харків, 11 квіт. 2019 р.). Харків : Харків. нац. ун-т внутр. справ, 2019. С. 29–31.
Справочник для специалистов и должностных лиц по вопросам правосудия в делах, связанных с участием детей – жертв и свидетелей преступлений. ООН, Нью-Йорк, 2010. URL: https://www.unodc.org/documents/justice-and-prison-reform/handbook_on_child_victims_and_witnesse.RUS.pdf.
Єфімов М. М. Особливості встановлення психологічного контакту при проведенні допиту під час розслідування злочинів проти моральності. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2020. № 1. С. 200–204. doi: 10.31733/2078-3566-2020-1-200-204.
Захаренко Л. М. Особливості психологічного супроводження слідчих (розшукових) дій за участю дітей, які стали свідками чи жертвами сексуального насильства. Актуальні проблеми досудового розслідування та судового розгляду злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості дітей, шляхи їх вирішення : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 19 черв. 2020 р.) / [редкол.: В. В. Чернєй, С. Д. Гусарєв, С. С. Чернявський, В. В. Корольчук]. Київ : НАВС, 2020. С. 98–101.
Зеленський Є. С. Адміністративно-правовий статус ювенального поліцейського: питання сьогодення. Південноукраїнський правничий часопис. 2019. № 1. С. 75–77. doi: https://doi.org/10.32850/sulj.2019.1-18.
Переглядів анотації: 177 Завантажень PDF: 246
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.