Психологічні засади легітимізованої агресії в професійній діяльності поліцейських
Анотація
Мета статті полягає у визначенні психологічних засад легітимізованої агресії в професійній діяльності поліцейських. Методологія. У науковому дослідженні використано комплекс загальнонаукових методів, з-поміж яких аналіз, синтез, порівняння, узагальнення та інтерпретація літературних джерел і теоретичних підходів з обраної проблематики, що дали змогу визначити сутність легітимізованої агресії як процесу обґрунтування прийнятності й виправданості різних форм агресивної поведінки шляхом атрибуції суспільно схвалюваного (легітимного) статусу. Наукова новизна статті полягає у з’ясуванні психологічної сутності легітимізованої агресії, окресленні особливостей формування та специфіки вияву легітимізованих агресивних дій працівників поліції. Висновки. Визначення концептуальних засад легітимізованої агресії в професійній діяльності поліцейських полягає в поєднанні біологічних і соціальних факторів. Вирішальне значення в цьому процесі має специфіка професії поліцейського, представники якої зазнають впливу підвищеної імовірності стикання з агресією інших людей або необхідності самим вдаватися до агресивних дій. Перспективою подальших досліджень є проведення емпіричного дослідження задля з’ясування передумов легітимного вияву агресивної поведінки працівників поліції та вироблення рекомендацій щодо запобігання перевищенню службових обов’язків.
Ключові слова: агресія; поведінка; легітимізована агресія; поліцейський; Національна поліція.
Завантаження
Посилання
Білаш А. М. Специфіка легітимізованої агресії у дівчат і хлопців-старшокласників. Особистість, суспільство, закон: психологічні проблеми та шляхи їх розв’язання : тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (Харків, 30 берез. 2017 р.). Харків, 2017. С. 16−18.
Богдан Л. М. Психологічна готовність як складова професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери. Актуальні проблеми психології. 2016. Вип. 14. С. 5−13. doi: https://doi.org/10.1038/nri933.
Buss D. M. Human aggression in evolutionary psychological perspective. Clinical Psychology Review. 1997. Vol. 17. No. 6. P. 605−619. doi: https://doi.org/10.1016/S0272-7358(97)00037-8.
Чеверикина Е. А., Фатина М. Л. Агрессивность как составляющая феноменов психологического насилия и психотерроризма. LJournal. 2017. С. 30–34. doi: 10.18411/lj-31-07-2017-11.
Чвякин В. А. Анализ агрессивных свойств личности подростка и их использование в профилактической деятельности полиции. Полицейская и следственная деятельность. 2014. № 2. С. 30−51. doi: 10.7256/2409-7810.2014.2.13954.
Гриб Н. Профілактика деструктивної агресивності у військовослужбовців. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2018. № 4. С 38–41. (Серія «Соціальна робота»). doi: https://doi.org/10.17721/2616-7786.2018/4.
Гуменюк Л. Й., Сулятицький І. В. Психологія професійної діяльності працівників органів внутрішніх справ : навч. посіб. Львів : ЛьвДУВС, 2011. 648 с.
Качмар О. В. Агресія як соціальний феномен. Нова парадигма. 2014. Вип. 125. С. 197−205. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nopa_2014_125_22.
Лісовенко А. Ф., Долінська Л. В. Специфіка ворожості й агресивності осіб, схильних до переживання заздрощів за різним типом. Юридична психологія. 2020. № 1. С. 31−39. doi: https://doi.org/10.33270/03202601.31.
Manfred F. R. The Leadership Mystique: A User’s Manual for the Human Enterpris. Financial Times Prentice Hall, 2001. 326 p.
Медведєв В. С. Особистість слідчого як проблема юридичної психології. Право і безпека. 2019. № 1 (72).
С. 97–103. doi: https://doi.org/10.32631/pb.2019.1.13.
Пасько О. М. Структурні компоненти готовності слідчого до професійної діяльності. Юридична психологія. 2020. № 1. С. 70−76. doi: https://doi.org/10.33270/03202601.70.
Павелків В. Психологічні особливості та детермінанти агресивної поведінки підлітків. Проблеми сучасної психології. 2010. № 9. С. 213−223. doi: https://doi.org/10.32626/2227-6246.2010-9.
Поканевич О. А. Аспекти формування психологічної готовності пожежних-рятувальників до екстремального виду діяльності. Psychological journal. 2019. № 7. С. 122–129. doi: http://doi.org/10.31108/3.2019.3.2.8.
Шевченко Л. О., Шломін О. Ю. Професійно-особистісні якості працівників підрозділів превентивної діяльності національної поліції на різних етапах професійного становлення. Рsychological journal. 2019. № 10.
С. 143–155. doi: https://doi.org/10.31108/1.2019.5.10.
Шубіна Н. Упровадження в національне законодавство позитивного зарубіжного досвіду застосування поліцейського піклування. Підприємство, господарство і право. 2020. № 10. С. 194−198. doi: https://doi.org/10.32849/2663-5313/2020.10.32.
Цільмак О. М. Еталонний психологічний профіль вольових якостей слідчого. Юридична психологія. 2020. № 1. С. 55–61. doi: https://doi.org/10.33270/03202601.55.
Переглядів анотації: 133 Завантажень PDF: 157
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
