Загальна характеристика посттравматичного стресового розладу в умовах воєнного часу: діагностика та профілактика
Анотація
Метою статті є вивчення посттравматичного розладу в умовах воєнного часу. Методологія. Методологічний інструментарій обрано відповідно до окресленої мети, специфіки об’єкта й предмета дослідження. Методологічну основу статті становлять наукові концепції вивчення окремих психологічних аспектів проведення психодіагностики та профілактики виникнення посттравматичного стресового розладу. Розглянуто фізіологічні, емоційні та поведінкові вияви, на які слід зважати. Визначено низку показань для скерування на психологічну реабілітацію. Розкрито роль динаміки переживання травмуючої ситуації та станів, що виникають унаслідок травматизації особистості. З огляду на зазначене, окреслено основні типи реакцій на стресові ситуації, їх форми та вияви. Створено перелік психодіагностичних методик, рекомендованих для застосування в разі виявлення негативних психоемоційних станів. Розглянуто поняття посттравматичного стресового розладу та кластери симптомів відповідно до Міжнародної класифікації хвороб. Проаналізовано низку симптомів, пов’язаних із функціональними порушеннями. Визначено чинники, що негативно вливають на динаміку психічного стану особистості, яка зазнає впливу психотравмуючих факторів. Розкрито особливості переживання посттравматичного стресового розладу. Наукова новизна статті полягає в узагальненні та систематизації результатів досліджень щодо особливостей психологічної діагностики та психопрофілактики посттравматичного стресового розладу в умовах воєнного часу. Висновки. Визначено низку скарг з боку емоційної та фізіологічної реакцій, притаманних астенічним виявам. Обґрунтовано ефективність підходів, які використовують під час діагностики та в межах запобігання розвитку посттравматичного стресового розладу. Доведено значущість проведення психологічної просвіти в умовах воєнного часу.
Ключові слова: посттравматичний стресовий розлад; емоційні вияви; поведінкові вияви; скринінг емоційного стану.
Завантаження
Посилання
Цихоня В. Пам’ятка про посттравматичний стресовий розлад. Мистецтво лікування. 2014. № 7 (8).
С. 57–58. URL: https://www.health-medix.com/articles/misteztvo/2014-10-16/6.pdf.
Международная классификация болезней (10-й пересмотр). Клиническое описание и указания по диагностике. Киев, 2005. 306 с.
Front Matter. Post-Traumatic Stress Disorder. Wiley-Blackwell, 2011. doi: 10.1002/9781119998471.fmatter.
Foa E. B., Rothbaum B. O. Treating the trauma of rape: Cognitive-behavioral therapy for PTSD. New York : Guilford Press, 2001. URL: https://www.ucl.ac.uk/clinical-psychology/competency-maps/cbt/Problem%20specific %20competences/PTSD%20Foa%20and%20Rothbaum.pdf.
Steven S. Coughlin. Chapter 2 The Epidemiology of Post-Traumatic Stress Disorder. Post-Traumatic Stress Disorder and Chronic Health Conditions. American Public Health Association, 2013. doi: 10.2105/9780875530161ch02.
Романенко Ю., Коляденко Н. Посттравматичний стресовий розлад як медико-психо-соціальна проблема. Перспективи та інновації науки. 2021. № 2 (2). Р. 297–304. doi: https://doi.org/10.52058/2786-4952-2021-2(2)-297-304.
Давіденко К. Посттравматичний стресовий розлад: рекомендації з профілактики та лікування. Український медичний часопис. 2019. 22 липня. URL: https://www.umj.com.ua/article/159875/posttravmatichnij-stresovij-rozlad-rekomendatsiyi-z-profilaktiki-ta-likuvannya.
Лозінська Н. Психотравма як наслідок травматичного стресу в різних напрямках сучасної психології. Вісник Національного Університету Оборони України. 2019. № 50 (2). С. 65–73. doi: 10.33099/2617-6858-2018-50-2-65-73.
Geležėlytė O., Gailienė D., Latakienė J., Mažulytė-Rašytinė E., Skruibis P., Dadašev S., Grigienė D. Factors of Seeking Professional Psychological Help by the Bereaved by Suicide. Frontiers in Psychology. 2020. No. 11. doi: 10.3389/fpsyg.2020.00592.
Галич М. Ю. Особливості динаміки емоційних станів поліцейських-учасників операції об’єднаних сил у реабілітаційний період : дис. ... канд. психол. наук : 053. Київ, 2020. 207 с. URL: http://elar.naiau.kiev.ua/jspui/handle/123456789/17885.
Lukashenko M. Traumatic Experience of Military Action as a Factor of Deviant Behavior. Ûridična psihologìâ. 2019. No. 24 (1). P. 32–38. doi: https://doi.org/10.33270/03192401.32.
Ободовська Л., Шавровська Н. Посттравматичний стресовий розлад: особливості психологічного супроводу. Науковий процес та наукові підходи: методика та реалізація досліджень : матеріали Міжнар. конф. : у 2 т. (Одеса, 23 жовт. 2020 р.) Одеса, 2020. С. 89–91. doi: 10.36074/23.10.2020.v1.12.
Blinov O. Бойовий стрес та результати його емпіричного дослідження. Psychological Journal. 2018. № 12 (2). С. 9–22. doi: https://doi.org/10.31108/2018vol12iss2pp9-22.
Kessler R., Sonnega A., Bromet E. Posttraumatic Stress Disorder in the National Comorbidity Survey. Arch. Gen. Psychiatry. 1995. No. 52. P. 1048–1060.
Brewin C. R. Risk factor effect sizes in PTSD: what this means for intervention. J Trauma Dissociation. 2005. No. 6 (2). P. 123–130.
Зуб А. Т. Кризис как системная дезадаптация. Научный Диалог: Экономика и Менеджмент : сб. науч. тр. X Междунар. науч.-практ. конф. (СПб., 8 нояб. 2017 г.). СПб. : Обществ. наука, 2017. 68 с. doi: 10.18411/spc-8-11-2017-08.
Aleksandrovsky U. A. Disasters and Mental Health. Disasters and Mental Health. 2020. 144 р. doi: 10.33029/9704-5917-1-kat-2020-1-144.
Филатов Ф. Р., Седых Н. С. Психологическая помощь пострадавшим в результате терактов: критический анализ и перспективы развития. Психология и Психотехника. 2015. № 7 (7). С.735–744. doi: 10.7256/2070-8955.2015.7.15548.
Переглядів анотації: 354 Завантажень PDF: 2179
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
