Вияви професійної деформації в слідчих поліції
Анотація
У статті представлено результати наукової розвідки особливостей виявів професійної деформації в слідчих Національної поліції України. Визначено, що респондентам характерна професійна деформація початкового та середнього рівнів на різних стадіях формування, а от глибинна – відсутня. Метою статті є дослідження особливостей виявів професійної деформації слідчих, які працюють у слідчих підрозділах Національної поліції України. Методологію дослідження становлять закономірності та принципи психодіагностичного інструментарію. Професійна деформація слідчих поліції супроводжується професійним вигоранням. Для сформованої професійної деформації початкового рівня характерні зміни в образі «Я», професійне огрублення особистості та помірно виражені показники професійного вигорання. Початком утворення професійної деформації середнього рівня є зростання довільно-суб’єктивного тлумачення норм і вимог, виконання професійної ролі поза службою, вияви упередженого ставлення, збільшення емоційного виснаження, яскраво виражена деперсоналізація. Визначено, що тривалість служби спричиняє зростання кількості ознак професійної деформації, що не впливає на зміну ставлення респондентів до себе як професіонала, й ознак професійного вигорання, крім редукції особистих досягнень. Респонденти зі стажем службової діяльності понад 10 років більш аргументовано тлумачать правові норми та менш упереджено ставляться до людей, що є суб’єктами службової діяльності, однак більше незадоволені собою та продуктивністю своєї праці, на відміну від слідчих із меншим стажем служби й, відповідно, досвідом роботи. Наукова новизна. За результатами проведеної наукової розвідки визначено й описано особливості виявів професійної деформації у слідчих поліції на всіх стадіях та рівнях її утворення. Зроблено висновок, що незадоволеність результатами своєї професійної діяльності може стимулювати слідчих поліції на подальший професійний розвиток або призвести до її зміни. Перспективами подальших досліджень визначено проведення майбутніх наукових досліджень на репрезентативній вибірці та формування обґрунтованих рекомендацій щодо збереження професійного «ядра» слідчих підрозділів поліції.
Ключові слова: слідчі поліції; професійна деформація; професійне вигорання
Завантаження
Посилання
Кісіль З. Р., Кісіль Р.-В. В., Кісіль М. А. Теоретико-психологічні засади дослідження професійної деформації працівників Національної поліції України. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2018. Вип. 2. С. 229–244. (Серія «Психологічна»). URL: http://dspace.lvduvs.edu.ua /handle/1234567890/2561.
Ковальчук З. Вплив особистісних властивостей на формування професійної деформації працівників ризиконебезпечних професій. Психологія особистості. 2018. Т. 9. № 1. doi: https://doi.org/10.15330/ps.9.1.35-44.
Боднар В. Є. Детермінанти професійної деформації працівників Національної поліції України. Юридичний бюлетень. 2018. Вип. 8. С. 283–291. URL: http://www.lawbulletin.oduvs.od.ua/archive/2018/8_2018/43.pdf.
Про організацію діяльності слідчих підрозділів Національної поліції України : наказ МВС України від 6 лип. 2017 р. № 570. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0918-17#Text.
Кирбят’єв О. В. Професійна деформація особистості працівника правоохоронного органу як причина неналежного виконання своїх обов’язків. Юридичний вісник. 2019. № 4. С. 204–210. URL: http://dspace.onua.edu.ua/handle/11300/15810.
Шкраб’юк В. С., Білик Д. І. Емоційне вигорання особистості: психологічний аналіз проблеми. Молодий вчений. 2020. № 10 (86). С. 293–296. doi: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2020-10-86-60.
Сіроха Л. В. Професійне вигорання працівників правничих професій у період їхнього професійного становлення. Теорія і практика сучасної психології. 2019. № 2. Т. 1. С. 129–133. URL: http://www.tpsp-journal.kpu.zp.ua/archive/2_2019/part_1/2-1_2019.pdf#page=129.
Борисюк О. М., Фостяк М. В. Дослідження синдрому професійного вигорання у працівників Національної поліції України. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2016. № 2. С. 102–112. (Серія «Психологічна»). URL: http://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/1025.
Roach J., Cartwright A., Sharratt K. Dealing with the Unthinkable: a Study of the Cognitive and Emotional Stress of Adult and Child Homicide Investigations on Police Investigators. Journal of Police and Criminal Psychology, 2017. Vol. 32. Р. 251–262. doi: 10.1007/s11896-016-9218-5.
Ярещенко О. В. Професійне вигорання співробітників Національної поліції України: психологічні передуми і ризики. Психологічний журнал. 2019. Т. 5. № 9. С. 234–244. doi: https://doi.org/10.31108/1.2019.5.9.
Кудерміна О. І., Захаренко Л. М., Мацібора Д. В. Попередження професійної деформації поліцейського в умовах стресових ситуацій здійснення службових повноважень : метод. рек. / за заг. ред. О. І. Мотляха. Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2021. 68 с.
Sheard I., Burnett M. E., Clair-Thompson H. St. Psychological distress constructs in police with different roles. International Journal of Emergency Services. 2019. doi: 10.1108/IJES-06-2018-0033.
Gaines P. Discourse processes and topic management in false confession contamination by police investigators. International Journal of Speech, Language and the Law. 2018. No. 25 (2). Р. 175–204. doi: https://doi.org/10.1558/ijsll.34951.
Saari T., Ellonen N., Vuorensyrjä M. Employee well-being of Finnish criminal investigators – mixed methods approach.International Journal of Organization Theory & Behavior. 2020. Vol. 23. No. 1. Р. 85–99. doi: https://doi.org/10.1108/IJOTB-05-2019-0056.
Голєв С. В. Психопрофілактика та подолання синдрому «професійного вигорання» у поліцейських Національної поліції України (на прикладі Херсонської області). Державна установа «Територіальне медичне об’єднання МВС України по Херсонській області» : [офіц. сайт]. 28 березня 2019 р. URL: https://www.dutmo.ks.ua/archives/1267.
Мілорадова Н. Е. Проблемні питання професійного розвитку слідчих органів досудового розслідування Національної поліції України. Право і безпека. 2019. № 1 (72). С. 104–110. doi: https://doi.org/ 10.32631/pb.2019.1.14.
Організаційно-правові засади діяльності слідчих підрозділів Національної поліції України : монографія / [В. Г. Дрозд, А. В. Пономаренко, С. Є. Абламський та ін.]. Херсон : Гельветика, 2020. 352 с. URL: http://dspace.univd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/6467.
Queirós C., Passos F., Bártolo A., Marques A. José, Fernandes da Silva C., Pereira A. Burnout and Stress Measurement in Police Officers: Literature Review and a Study With the Operational Police Stress Questionnaire. Frontiers in Psychology. 2020. doi: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.00587.
Медведєв В. С. Юридико-психологічний зміст та особливості діяльності слідчого Національної поліції України. Теорія і практика сучасної психології. 2019. № 3. Т. 2. С. 5–9. doi: https://doi.org/10.32840/2663-6026.2019.3-2.1.
Кульчицька А. В., Федотова Т. В. Особливості взаємозв’язку між конструктом професійного вигорання та виявом агресивних форм поведінки особистості. Психологічні перспективи. 2019. № 34. С. 80–93. doi: https://doi.org/10.29038/2227-1376-2019-34-80-93.
Переглядів анотації: 175 Завантажень PDF: 449
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.