Phenomenon of Professional Deformation of Police Investigators
Abstract
The article presents the results of a scientific investigation of the peculiarities of the manifestations of professional deformation among the investigators of the National Police of Ukraine. It was determined that the respondents are characterized by professional deformation at the initial and secondary levels at different stages of formation. The respondents have no deep professional deformation. Professional deformation of police investigators is accompanied by professional burnout. The formed professional deformation of the initial level is characterized by changes in the image of «I», professional coarsening of the personality and moderately expressed indicators of professional burnout. The beginning of the formation of medium-level professional deformation is the growth of arbitrary and subjective interpretation of norms and requirements, the performance of a professional role outside the service, manifestations of prejudiced attitudes, the growth of emotional exhaustion, pronounced depersonalization of personal achievements. It was determined that with an increase in the length of service, the signs of professional deformation increase, but this does not affect the change in attitude towards oneself as a professional, more signs of professional burnout are manifested, in addition to the reduction of personal achievements. Respondents with more than 10 years of service experience interpret legal norms more reasonedly and have a less prejudiced attitude towards people acting as subjects of official activity, but are more dissatisfied with themselves and the productivity of their work, in contrast to investigators with less service experience and, accordingly, experience work. It was concluded that police investigators' dissatisfaction with the results of their professional activity can stimulate their further professional development or lead to a change in professional activity. Prospects for further research are defined as conducting further scientific research on a representative sample and formulating well-founded recommendations regarding the preservation of the professional «core» of investigative units of the police.
Keywords: police investigators; professional deformation; professional burnout.
Downloads
References
Кісіль З. Р., Кісіль Р.-В. В., Кісіль М. А. Теоретико-психологічні засади дослідження професійної деформації працівників Національної поліції України. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2018. Вип. 2. С. 229–244. (Серія «Психологічна»). URL: http://dspace.lvduvs.edu.ua /handle/1234567890/2561.
Ковальчук З. Вплив особистісних властивостей на формування професійної деформації працівників ризиконебезпечних професій. Психологія особистості. 2018. Т. 9. № 1. doi: https://doi.org/10.15330/ps.9.1.35-44.
Боднар В. Є. Детермінанти професійної деформації працівників Національної поліції України. Юридичний бюлетень. 2018. Вип. 8. С. 283–291. URL: http://www.lawbulletin.oduvs.od.ua/archive/2018/8_2018/43.pdf.
Про організацію діяльності слідчих підрозділів Національної поліції України : наказ МВС України від 6 лип. 2017 р. № 570. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0918-17#Text.
Кирбят’єв О. В. Професійна деформація особистості працівника правоохоронного органу як причина неналежного виконання своїх обов’язків. Юридичний вісник. 2019. № 4. С. 204–210. URL: http://dspace.onua.edu.ua/handle/11300/15810.
Шкраб’юк В. С., Білик Д. І. Емоційне вигорання особистості: психологічний аналіз проблеми. Молодий вчений. 2020. № 10 (86). С. 293–296. doi: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2020-10-86-60.
Сіроха Л. В. Професійне вигорання працівників правничих професій у період їхнього професійного становлення. Теорія і практика сучасної психології. 2019. № 2. Т. 1. С. 129–133. URL: http://www.tpsp-journal.kpu.zp.ua/archive/2_2019/part_1/2-1_2019.pdf#page=129.
Борисюк О. М., Фостяк М. В. Дослідження синдрому професійного вигорання у працівників Національної поліції України. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2016. № 2. С. 102–112. (Серія «Психологічна»). URL: http://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/1025.
Roach J., Cartwright A., Sharratt K. Dealing with the Unthinkable: a Study of the Cognitive and Emotional Stress of Adult and Child Homicide Investigations on Police Investigators. Journal of Police and Criminal Psychology, 2017. Vol. 32. Р. 251–262. doi: 10.1007/s11896-016-9218-5.
Ярещенко О. В. Професійне вигорання співробітників Національної поліції України: психологічні передуми і ризики. Психологічний журнал. 2019. Т. 5. № 9. С. 234–244. doi: https://doi.org/10.31108/1.2019.5.9.
Кудерміна О. І., Захаренко Л. М., Мацібора Д. В. Попередження професійної деформації поліцейського в умовах стресових ситуацій здійснення службових повноважень : метод. рек. / за заг. ред. О. І. Мотляха. Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2021. 68 с.
Sheard I., Burnett M. E., Clair-Thompson H. St. Psychological distress constructs in police with different roles. International Journal of Emergency Services. 2019. doi: 10.1108/IJES-06-2018-0033.
Gaines P. Discourse processes and topic management in false confession contamination by police investigators. International Journal of Speech, Language and the Law. 2018. No. 25 (2). Р. 175–204. doi: https://doi.org/10.1558/ijsll.34951.
Saari T., Ellonen N., Vuorensyrjä M. Employee well-being of Finnish criminal investigators – mixed methods approach.International Journal of Organization Theory & Behavior. 2020. Vol. 23. No. 1. Р. 85–99. doi: https://doi.org/10.1108/IJOTB-05-2019-0056.
Голєв С. В. Психопрофілактика та подолання синдрому «професійного вигорання» у поліцейських Національної поліції України (на прикладі Херсонської області). Державна установа «Територіальне медичне об’єднання МВС України по Херсонській області» : [офіц. сайт]. 28 березня 2019 р. URL: https://www.dutmo.ks.ua/archives/1267.
Мілорадова Н. Е. Проблемні питання професійного розвитку слідчих органів досудового розслідування Національної поліції України. Право і безпека. 2019. № 1 (72). С. 104–110. doi: https://doi.org/ 10.32631/pb.2019.1.14.
Організаційно-правові засади діяльності слідчих підрозділів Національної поліції України : монографія / [В. Г. Дрозд, А. В. Пономаренко, С. Є. Абламський та ін.]. Херсон : Гельветика, 2020. 352 с. URL: http://dspace.univd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/6467.
Queirós C., Passos F., Bártolo A., Marques A. José, Fernandes da Silva C., Pereira A. Burnout and Stress Measurement in Police Officers: Literature Review and a Study With the Operational Police Stress Questionnaire. Frontiers in Psychology. 2020. doi: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.00587.
Медведєв В. С. Юридико-психологічний зміст та особливості діяльності слідчого Національної поліції України. Теорія і практика сучасної психології. 2019. № 3. Т. 2. С. 5–9. doi: https://doi.org/10.32840/2663-6026.2019.3-2.1.
Кульчицька А. В., Федотова Т. В. Особливості взаємозв’язку між конструктом професійного вигорання та виявом агресивних форм поведінки особистості. Психологічні перспективи. 2019. № 34. С. 80–93. doi: https://doi.org/10.29038/2227-1376-2019-34-80-93.
Abstract views: 169 PDF Downloads: 435
- Authors reserve the right to authorship of their own work and transfer to the magazine the right of the first publication of this work under the terms of the Creative Commons Attribution License, which allows other persons to freely distribute published work with mandatory reference to authors of the original work and the first publication of an article in this magazine.
- Authors have the right to enter into separate additional agreements on non-exclusive dissemination of the work in the form in which it was published in the journal (for example, to post an article in the institution's repository or to publish as part of a monograph), provided that the link to the first publication of the work in this journal is maintained.
- The journal's policy allows and encourages the posting of articles by authors on the Internet (for example, in electronic storehouses of institutions or on personal websites), both before the submission of this manuscript to the editorial office and during its editorial processing, as this contributes to the creation of a productive scientific discussion and positively affects the efficiency and dynamics of citing the published work.
