Токсикоманія як вид девіантної поведінки
Анотація
Метою статті є вивчення передумов формування та перебігу токсикоманії як виду девіантної поведінки. Методологія. Методологічне підґрунтя статті становлять наукові концепції вивчення девіантної та адиктивної поведінки, а саме – хімічних залежностей. Методологічний інструментарій обрано відповідно до окресленої мети, специфіки об’єкта й предмета дослідження. Розглянуто класифікацію токсикоманій, спричинених зловживанням опіоїдів, транквілізаторів, снодійних препаратів, психостимуляторів, галюциногенів, визначено їхній вплив на фізичний і психічний стан особистості. Схарактеризовано динаміку формування залежності відповідно до частоти вживання хімічної речовини та наслідки з боку психофізіологічного стану. Окреслено значення спадкових механізмів формування хвороб патологічної залежності та соціальних передумов формування залежності від наркотичних речовин. Визначено основні детермінанти формування психічної залежності серед яких домінуючою є неусвідомлюване прагнення та потреба в уникненні реальності. Розглянуто й описано наслідки зловживання хімічними речовинами та їхнього впливу на когнітивну сферу особистості, схарактеризовано соматичні вияви. Проаналізовано різні моделі етіології адикцій. Окреслено основні постінтоксикаційні та поведінкові й психоемоційні вияви в осіб із залежністю від хімічних речовин. Обґрунтовано прогнози щодо подальшого загострення стану. Розкрито значення біологічного радикала схильності у формуванні хвороб патологічної залежності. Наукова новизна статті полягає в узагальненні та систематизації результатів досліджень щодо особливостей розвитку токсикоманії як форми девіантної поведінки через зловживання хімічними речовинами. Висновки. Визначено детермінанти розвитку токсикоманії, значення індивідуальних спадково-генетичних особливостей біохімічних процесів організму людини, що можуть зумовлювати схильність до виникнення залежності й девіантної поведінки.
Ключові слова: девіантна поведінка; адиктивна поведінка; токсикоманія; зловживання; психологічна залежність; наркоманія.
Завантаження
Посилання
Короленко Ц. Адиктивна поведінка. Загальна характеристика та закономірності розвитку. Психіатрія та медична психологія. 2000. № 1 (2). С. 8–15.
Устінова Л. Актуальні питання профілактики та виявлення пияцтва, наркотичної залежності та токсикоманії. Медицина невідкладних станів. 2018. № 7 (94). С 59‒64.
Психіатрія і наркологія : підручник / [В. Л. Гавенко, В. С. Бітенський, В. А. Абрамов та ін.]. 2-ге вид., переробл. і доповн. ; за ред. В. Л. Гавенка, В. С. Бітенського. Київ : Медицина. 2015. 512 с.
Satel S. L. 4 is drug addiction a brain disease? Drug Addiction and Drug Policy. 2001. Р. 118–143. DOI: https://doi.org/10.4159/9780674038622-005.
Психіатрія та наркологія. Інструменти вимірювання залежностей : навч. посіб. / кол. авт. ; за ред. О. О. Сердюка, В. В. Чугунова. Харків–Запоріжжя, 2022. 272 с. DOI: https://doi.org/10.32631/msu2022.
Drugs and addictive behavior : journal. 2019. Vol. 4. No. 2. DOI: https://doi.org/10.21501/issn.2463-1779
PodolianV. M. Adolescent drug addiction in Ukraine: medical, social and psychological aspects. One Health and Nutrition Problems of Ukraine. 2021. No. 55 (2). P.7–16. DOI: https://doi.org/10.33273/2663-9726-2021-55-2-7-16.
Restrepo Escobar S. M. Consumo De Alcohol En Universitarios Y Su Relación Con Los Factores De Riesgo 2011. Drugs and Addictive Behavior. 2016. No. 1 (1). DOI: https://doi.org/10.21501/24631779.1762.
Fung H. Motivating drug addicts for treatment. 2017. DOI: https://doi.org/10.5353/th_b3124667.
Kyrkoulis G., Stamatopoulou D. A study on the relationship between self-concept and physical self-concept of drug addicts and former drug addicts. PsycEXTRA Dataset. 2003. DOI: https://doi.org/10.1037/e547922012-203.
Bennett M. I. Opioids. Neuropathic Pain. 2010. P. 125–136. DOI: https://doi.org/10.1093/med/9780199563678.003.001.
Knaggs R. Opioids, opioids and more opioids. British Journal of Pain. 2019. No. 13 (3). P. 135–136. DOI: https://doi.org/10.1177/2049463719854779.
Atropine. Reactions Weekly 1859. 2021. DOI: https://doi.org/10.1007/s40278-021-97161-9.
Курділь Н. Продукти природного опію в сучасній структурі наркотичних отруєнь (огляд літератури та результати скринінгу на наркотики у 1990–2020 рр.). One Health and Nutrition Problems of Ukraine. 2021. № 54 (1). С. 64–72. DOI: https://doi.org/10.33273/2663-9726-2021-54-1-64-72.
Monnery D. THINK Delirium: A Step-wise Approach to Recognising and Managing Delirium in Palliative Care. May 2019. DOI: https://doi.org/10.26226/morressier.5c76c8bce2ea5a72376126d1.
Page M., Ely M. Delirium, a patient testimony. Delirium in Critical Care. 2015. P. xiv–xviii. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9781139924184.
Bevzuyk D. А., Levicheva N. А. The Mechanisms of Developing the Withdrawal Syndrome by Non-Chemical Dependence and its Correction in the Experiment. Ukraïnsʹkij Žurnal Medicini, Bìologìï Ta Sportu. 2018. No. 3 (4). P. 179–183. DOI: https://doi.org/10.26693/jmbs03.04.179.
Wong W. A. Adolescent drug addicts and their search for identity : dissertation. China – Hong Kong : Open Dissertation Press, 2020. DOI: 10.5353/th_b3124644.
Юсько В. А. Компаративний аналіз проявів девіантної поведінки серед українських підлітків (тютюнопаління, алкоголізм, наркоманія).. Київ, 2020. 98 с. URL: https://ela.kpi.ua/handle/123456789/35919.
Siegel R. K. Hallucinogens and attentional dysfunction: a model for drug effects and reality testing. The Psychopharmacology of Hallucinogens. 1978. P. 268–296. DOI: https://doi.org/10.1016/b978-0-08-021938-7.50021-7.
Авласович В. В., Трунова І. О. Наркоманія як соціальна небезпека для молоді. Сучасні технології у промисловому виробництві : матеріали ІV Всеукр. міжвуз. наук.-тех. конф. (Суми, 19–22 квіт. 2016 р.) :
у 2 ч. Суми : СумДУ, 2016. Ч. 2. С. 28. URL: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/45319.
Rastegar D. A. Hallucinogens and Dissociatives. ASAM Handbook of Addiction Medicine. 2020. P. 219–238. DOI: https://doi.org/10.1093/med/9780197506172.003.0009.
Addiction lives: Wayne hall. Addiction. 2017. No. 113 (3). P. 564–567. DOI: https://doi.org/10.1111/add.13965.
Evropejskij shkolnyj issledovatelskij proekt po alkogolyu i narkotikam. European School Survey Project on Alcohol and Other Drugs (ESPAD), URL: http://www.espad.org/.
Fattore L. Considering gender in cannabinoid research: A step towards personalized treatment of marijuana addicts. Drug Testing and Analysis. 2012. No. 5 (1). P. 57–61. DOI: https://doi.org/10.1002/dta.1401.
Міжнародна статистична класифікація хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я. Десятий перегляд / пер. В. Пономаренко, А. Нагорна, Г. Панасенко. Київ : Здоров’я, 2001. Т. 3. 817 с.
Силенко Е. В. Тютюнова залежність. Сучасні технології у промисловому виробництві : матеріали ІV Всеукр. міжвуз. наук.-тех. конф. (Суми, 19–22 квіт. 2016 р.) : у 2 ч. Суми : СумДУ, 2016. Ч. 2. С. 66. URL: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/45437.
Nutt D. J., Nestor L. J. Nicotine addiction. Oxford Medicine Online, 2018. DOI: https://doi.org/10.1093/med/9780198797746.003.0011.
Шинкаренко І., Міна Р., Лукомська A. Адиктивна (залежна) поведінка як форма девіантної поведінки. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2022. № 6 (6). С. 560–566. DOI: https://doi.org/10.31733/2078-3566-2021-6-560-566.
Переглядів анотації: 209 Завантажень PDF: 299
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
