Булінг як різновид насилля в закладах освіти

Анотація

Здоров’я та безпека – те, що в державній політиці та й в системі освіти має вагоме значення. На тлі зниження народжуваності в умовах воєнного стану відбувається погіршення якості здоров’я дітей, збільшується рівень соціальної дезадаптації та різних варіантів девіантної поведінки дітей. Саме тому дитяча неконтрольована жорстокість стосовно однолітків (булінг) є темою, актуальність якої поступово зростає в суспільстві. Існує безліч факторів булінгу в освітньому просторі: сім’я, яка опинилася в складних життєвих обставинах, негативне оточення дитини, високе (або низьке) матеріальне становище, уседозволеність, безкарність, агресивний вплив засобів масової інформації тощо. Практично в кожному закладі освіти, незалежно від форми власності та розташування, є принаймні один клас, у якому наявні факти глузувань і відкритих знущань. Головна проблема в тому, що в групі ризику може опинитися практично будь-хто. Актуальність. Булінг – одна з найпоширеніших негативних проблем у сучасних закладах освіти, яка створює психологічну напруженість в освітньому середовищі. Наявність булінгу призводить до зниження успішності, підвищення рівня агресії, формування насильницької поведінки, емоційні та невротичні проблеми. Часто жертви булінгу зазнають не лише психологічних, а й фізичних травми, що значно послаблює їхнє становище в колективі та спричиняє посилення тиску з боку агресора. Це форма жорстокого поводження, коли фізично чи психічно сильний індивід групи отримує задоволення, завдаючи болю або насміхаючись, домагаючись покірності та поступок, заволодіваючи майном слабшого. Жертви булінгу схильні відчувати сором і невпевненість, але вважають за краще не повідомляти про знущання та приниження. Мета статті полягає в комплексному дослідженні булінгу як загрози безпечному освітньому середовищу та вихованню повноцінного молодого покоління України. Завданням статті є характеристика ознак булінгу, аналіз його видів, визначення причин й умов його виникнення. Методологія. Діалектичний метод становить основу дослідження, адже сприяв виявленню особливостей розвитку булінгу в освітньому просторі. За допомогою системно-структурного методу розглянуто основні складові булінгу. Зазначені методи використано в комплексі, що забезпечило достовірність результатів наукового пошуку.

Ключові слова: булінг; цькування; насильство; діти; неповнолітні; освітнє середовище.