Криміналістичні та психологічні ознаки особи правопорушника – державного службовця, який вчиняє корупційні кримінальні правопорушення, пов’язані з одержанням неправомірної вигоди
Анотація
Метою статті є дослідження криміналістичних та психологічних ознак особи правопорушника – державного службовця, який вчиняє корупційні кримінальні правопорушення, пов’язані з одержанням неправомірної вигоди. Методологічною основою дослідження є діалектико-матеріалістичний метод, що сприяв розумінню об’єкта дослідження в контексті поєднання потреб науки та практичної діяльності правоохоронних органів; методи формальної логіки (аналіз, синтез, дедукція, індукція, аналогія, абстрагування), що дали змогу детальніше розглянути криміналістичні та психологічні ознаки особи правопорушника – державного службовця, який вчиняє корупційні кримінальні правопорушення, пов’язані з одержанням неправомірної вигоди. Крім наведених загальнонаукових методів, застосовано і спеціально-правові методи: порівняльно-правовий – під час аналізу норм законодавства, наукових категорій, визначень і підходів; історико-правовий – для висвітлення змісту основних понять на підставі наукових поглядів та положень чинного законодавства; метод системного аналізу – для комплексного узагальнення криміналістичних і психологічних ознак особи правопорушника – державного службовця. Дослідження здійснено на основі опрацювання та аналізу наукових праць як українських, так і зарубіжних учених з наук кримінального циклу та юридичної психології. Наукова новизна роботи полягає у висвітленні в системному взаємозв’язку криміналістичних та психологічних ознак особи правопорушника – державного службовця, який вчиняє корупційні кримінальні правопорушення, пов’язані з одержанням неправомірної вигоди. Обґрунтовано необхідність урахування під час криміналістичного дослідження такої особи її індивідуально-психологічних особливостей, що впливають на формування мети, мотиву, мотивації тощо як передумов успішного виявлення, попередження, документування, розслідування цієї категорії кримінальних правопорушень. Висновки. Одним з ефективних інструментів, які можуть стратегічно забезпечити позитивні науково-прикладні результати в протидії корупції в Україні, є ґрунтовне дослідження криміналістичних та психологічних ознак особи правопорушника-корупціонера (зокрема, державного службовця), який вчиняє корупційні кримінальні правопорушення, пов’язані з одержанням неправомірної вигоди, що надасть можливість виявити чинники генезису особи правопорушника – державного службовця, встановити детермінації та механізм кримінально протиправної поведінки, зібрати достатні докази для притягнення до кримінальної відповідальності й засудження винної особи, що сприятиме реалізації завдань щодо виявлення, попередження, якісного документування та ефективного розслідування цієї категорії кримінальних правопорушень, а також запобіганню вчиненню нових.
Ключові слова: корупція; службова особа; неправомірна вигода; психологічна характеристика; державний службовець; кримінальне правопорушення.
Завантаження
Посилання
Без прогресу – Україна в індексі сприйняття корупції-2021. Transparency International Ukraine. 2022. URL: https://ti-ukraine.org/news/bez-progresu-rezultat-ukrayiny-v-indeksi-spryjnyattya-koruptsiyi-2021.
Corruption Perceptions Index. Transparency International Ukraine. 2020. URL: https://www.transparency.org/en/cpi/2020/index/ukr.
Шепітько В. Ю., Журавель В. А. Розслідування злочинів корупційної спрямованості : наук.-практ. посіб. Харків : Харків юрид., 2013. 220 с.
Журавель В. А. Криміналістичні методики: сучасні наукові концепції : монографія. Харків : Апостіль, 2012. 304 с.
Побережний В. В. Сутність та причини корупції в системі органів державної влади. URL: http://academy.gov.ua/ej/ej12/txts/10pvvodv.pdf.
Мусієнко А. Про причини корупції або корупціогенні фактори. 2019. URL: https://kr.dsp.gov.ua/ index.php/4696-%20ko17-09-19.
Матусовский Г. А. Экономические преступления: криминалистический анализ. Харьков : Консум, 1999. 480 с.
Зелинский А. Криминальная психология : науч.-практ. изд. Киев, 1999. 240 с.
Кримінологія : підручник / [О. М. Джужа, Я. Ю. Кондратьєв, О. Г. Кулик та ін.] ; за заг. ред. О. М. Джужі. Київ : Юрінком Інтер, 2002. 416 с.
Про державну службу : Закон України від 10 груд. 2015 р. № 889-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/889-19#Text.
Мартиненко В. О. Кримінологічна характеристика особи державного службовця, який зловживає владою або службовим становищем. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2017. № 1 (102). С. 99–110. URL: http://elar.naiau.kiev.ua/handle/123456789/2272.
Трепак В. М. Протидія корупції в Україні: теоретико-прикладні проблеми : монографія. Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2020. 444 с.
Moore C. Psychological processes in organizational corruption. Psychological Perspectives on Ethical Behavior and Decision Making. 2009. P. 35–71. URL: https://www.researchgate.net/publication/290858988_ Psychological_perspectives_on_corruption.
Fišar M., Krčál O., Staněk R., Špalek J. Committed to Reciprocate on a Bribe or Blow the Whistle: The Effects of Periodical Staff-Rotation in Public Administration. Public Performance & Management. 2021. Vol. 44. Issue 2. Р. 404–424. DOI: https://doi.org/10.1080/15309576.2020.1812410.
Dávid-Barrett E., & Fazekas M. Grand corruption and government change: an analysis of partisan favoritism in public procurement. Eur J Crim Policy Res. 2020. No. 26. P. 411–430. DOI: https://doi.org/10.1007/s10610-019-09416-4.
Fisman R., Golden M. A. Corruption: What Everyone Needs to Know. New York : Oxford University Press, 2017. URL: https://www.researchgate.net/publication/327202630. DOI: https://doi.org/10.1111/1475-4932.12432.
Роуз-Аккерман С. Корупція та урядування: причини, наслідки та зміни / пер. С. Кокізюк, Р. Ткачук. Київ : К.І.С., 2004. 296 с.
Bálint Madlovics, Bálint Magyar. Post-communist predation: modeling reiderstvo practices in contemporary predatory states. Public Choice. 2020. No. 187. P. 247–273. DOI: https://doi.org/10.1007/s11127-019-00772-7.
Кримінальний кодекс України : Закон України від 5 квіт. 2001 р. № 2341-ІІІ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text.
Іванов Ю. Ф., Джужа О. М. Кримінологія : навч. посіб. Київ : Паливода А. В., 2006. 264 с.
Кудерміна О. І., Казміренко Л. І., Андросюк В. Г., Фодчук А. Б. Психологічні засади запобігання корупційним правопорушенням в органах державної влади та місцевого самоврядування : навч. посіб. Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2019. 168 с.
Акімов О. О. Психологічні аспекти проявів корупції в державному управлінні. Державне управління: теорія та практика. 2014. № 1. С. 181–188.
Кримінальний процесуальний кодекс України : Закон України від 13 квіт. 2012 р. № 4651-VІ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text.
Артеменко Н. Ф. Особливості мотивації персоналу у сфері державної служби. Кадрова політика та публічна служба. 2016. № 4–5 (30–31). С. 37–47.
Сидоренко Н. С. Структурні компоненти професійної культури державних службовців. Кадрова політика та публічна служба. 2013. № 1 (1). С. 84–91.
Кісіль Р. Професійна деформація та морально-психологічна реаксіологізація службової особи як форми мікросоціальних наслідків корупції: деонтологічний аналіз. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2013. № 1. С. 153–163.
Кісіль З. Р. Правові та психологічні засади запобігання професійній деформації працівників органів внутрішніх справ України : дис. … докт. юрид. наук : 12.00.06. Київ, 2011. 522 с.
Шостко О. Ю. Кримінологічна характеристика корупційної злочинності в Україні. Питання боротьби зі злочинністю. 2014. Вип. 28. С. 69–78.
Мейтус В. Ю. Коррупция: Экономический и информационный анализ. Киев : Нора-принт, 2003. 257 с.
Гаврилов М. В. Моделирование в антикоррупционной политике. Правоведение. 2006. № 2. С. 74–85.
Щегорцова В. М. Мотивація як засіб подолання корупції в органах державного управління України. Ефективність державного управління. 2008. Вип. 14/15. С. 441–450.
Латов Ю. В. Зарубежный опыт противодействия коррупции в полиции. Terra Economicus. 2013. № 2. Т. 11. С. 16–24.
Прирівняти корупцію до державної зради, корупціонерів до зрадників батьківщини (№ 22/106670-еп). Офіційне Інтернет-представництво Президента України. URL: https://petition.president.gov.ua/petition/106670.
Переглядів анотації: 130 Завантажень PDF: 234
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.