Криміналістичні та психологічні ознаки особи правопорушника – державного службовця, який вчиняє корупційні кримінальні правопорушення, пов’язані з одержанням неправомірної вигоди

  • В. Шмітько

    аспірант кафедри криміналістики та судової медицини Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

    https://orcid.org/0000-0003-2876-7636

Анотація

Метою статті є дослідження криміналістичних та психологічних ознак особи правопорушника – державного службовця, який вчиняє корупційні кримінальні правопорушення, пов’язані з одержанням неправомірної вигоди. Методологічною основою дослідження є діалектико-матеріалістичний метод, що сприяв розумінню об’єкта дослідження в контексті поєднання потреб науки та практичної діяльності правоохоронних органів; методи формальної логіки (аналіз, синтез, дедукція, індукція, аналогія, абстрагування), що дали змогу детальніше розглянути криміналістичні та психологічні ознаки особи правопорушника – державного службовця, який вчиняє корупційні кримінальні правопорушення, пов’язані з одержанням неправомірної вигоди. Крім наведених загальнонаукових методів, застосовано і спеціально-правові методи: порівняльно-правовий – під час аналізу норм законодавства, наукових категорій, визначень і підходів; історико-правовий – для висвітлення змісту основних понять на підставі наукових поглядів та положень чинного законодавства; метод системного аналізу – для комплексного узагальнення криміналістичних і психологічних ознак особи правопорушника – державного службовця. Дослідження здійснено на основі опрацювання та аналізу наукових праць як українських, так і зарубіжних учених з наук кримінального циклу та юридичної психології. Наукова новизна роботи полягає у висвітленні в системному взаємозв’язку криміналістичних та психологічних ознак особи правопорушника – державного службовця, який вчиняє корупційні кримінальні правопорушення, пов’язані з одержанням неправомірної вигоди. Обґрунтовано необхідність урахування під час криміналістичного дослідження такої особи її індивідуально-психологічних особливостей, що впливають на формування мети, мотиву, мотивації тощо як передумов успішного виявлення, попередження, документування, розслідування цієї категорії кримінальних правопорушень. Висновки. Одним з ефективних інструментів, які можуть стратегічно забезпечити позитивні науково-прикладні результати в протидії корупції в Україні, є ґрунтовне дослідження криміналістичних та психологічних ознак особи правопорушника-корупціонера (зокрема, державного службовця), який вчиняє корупційні кримінальні правопорушення, пов’язані з одержанням неправомірної вигоди, що надасть можливість виявити чинники генезису особи правопорушника – державного службовця, встановити детермінації та механізм кримінально протиправної поведінки, зібрати достатні докази для притягнення до кримінальної відповідальності й засудження винної особи, що сприятиме реалізації завдань щодо виявлення, попередження, якісного документування та ефективного розслідування цієї категорії кримінальних правопорушень, а також запобіганню вчиненню нових.

Ключові слова: корупція; службова особа; неправомірна вигода; психологічна характеристика; державний службовець; кримінальне правопорушення.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

В. Шмітько

аспірант кафедри криміналістики та судової медицини Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

Посилання

Без прогресу – Україна в індексі сприйняття корупції-2021. Transparency International Ukraine. 2022. URL: https://ti-ukraine.org/news/bez-progresu-rezultat-ukrayiny-v-indeksi-spryjnyattya-koruptsiyi-2021.

Corruption Perceptions Index. Transparency International Ukraine. 2020. URL: https://www.transparency.org/en/cpi/2020/index/ukr.

Шепітько В. Ю., Журавель В. А. Розслідування злочинів корупційної спрямованості : наук.-практ. посіб. Харків : Харків юрид., 2013. 220 с.

Журавель В. А. Криміналістичні методики: сучасні наукові концепції : монографія. Харків : Апостіль, 2012. 304 с.

Побережний В. В. Сутність та причини корупції в системі органів державної влади. URL: http://academy.gov.ua/ej/ej12/txts/10pvvodv.pdf.

Мусієнко А. Про причини корупції або корупціогенні фактори. 2019. URL: https://kr.dsp.gov.ua/ index.php/4696-%20ko17-09-19.

Матусовский Г. А. Экономические преступления: криминалистический анализ. Харьков : Консум, 1999. 480 с.

Зелинский А. Криминальная психология : науч.-практ. изд. Киев, 1999. 240 с.

Кримінологія : підручник / [О. М. Джужа, Я. Ю. Кондратьєв, О. Г. Кулик та ін.] ; за заг. ред. О. М. Джужі. Київ : Юрінком Інтер, 2002. 416 с.

Про державну службу : Закон України від 10 груд. 2015 р. № 889-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/889-19#Text.

Мартиненко В. О. Кримінологічна характеристика особи державного службовця, який зловживає владою або службовим становищем. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2017. № 1 (102). С. 99–110. URL: http://elar.naiau.kiev.ua/handle/123456789/2272.

Трепак В. М. Протидія корупції в Україні: теоретико-прикладні проблеми : монографія. Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2020. 444 с.

Moore C. Psychological processes in organizational corruption. Psychological Perspectives on Ethical Behavior and Decision Making. 2009. P. 35–71. URL: https://www.researchgate.net/publication/290858988_ Psychological_perspectives_on_corruption.

Fišar M., Krčál O., Staněk R., Špalek J. Committed to Reciprocate on a Bribe or Blow the Whistle: The Effects of Periodical Staff-Rotation in Public Administration. Public Performance & Management. 2021. Vol. 44. Issue 2. Р. 404–424. DOI: https://doi.org/10.1080/15309576.2020.1812410.

Dávid-Barrett E., & Fazekas M. Grand corruption and government change: an analysis of partisan favoritism in public procurement. Eur J Crim Policy Res. 2020. No. 26. P. 411–430. DOI: https://doi.org/10.1007/s10610-019-09416-4.

Fisman R., Golden M. A. Corruption: What Everyone Needs to Know. New York : Oxford University Press, 2017. URL: https://www.researchgate.net/publication/327202630. DOI: https://doi.org/10.1111/1475-4932.12432.

Роуз-Аккерман С. Корупція та урядування: причини, наслідки та зміни / пер. С. Кокізюк, Р. Ткачук. Київ : К.І.С., 2004. 296 с.

Bálint Madlovics, Bálint Magyar. Post-communist predation: modeling reiderstvo practices in contemporary predatory states. Public Choice. 2020. No. 187. P. 247–273. DOI: https://doi.org/10.1007/s11127-019-00772-7.

Кримінальний кодекс України : Закон України від 5 квіт. 2001 р. № 2341-ІІІ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text.

Іванов Ю. Ф., Джужа О. М. Кримінологія : навч. посіб. Київ : Паливода А. В., 2006. 264 с.

Кудерміна О. І., Казміренко Л. І., Андросюк В. Г., Фодчук А. Б. Психологічні засади запобігання корупційним правопорушенням в органах державної влади та місцевого самоврядування : навч. посіб. Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2019. 168 с.

Акімов О. О. Психологічні аспекти проявів корупції в державному управлінні. Державне управління: теорія та практика. 2014. № 1. С. 181–188.

Кримінальний процесуальний кодекс України : Закон України від 13 квіт. 2012 р. № 4651-VІ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text.

Артеменко Н. Ф. Особливості мотивації персоналу у сфері державної служби. Кадрова політика та публічна служба. 2016. № 4–5 (30–31). С. 37–47.

Сидоренко Н. С. Структурні компоненти професійної культури державних службовців. Кадрова політика та публічна служба. 2013. № 1 (1). С. 84–91.

Кісіль Р. Професійна деформація та морально-психологічна реаксіологізація службової особи як форми мікросоціальних наслідків корупції: деонтологічний аналіз. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2013. № 1. С. 153–163.

Кісіль З. Р. Правові та психологічні засади запобігання професійній деформації працівників органів внутрішніх справ України : дис. … докт. юрид. наук : 12.00.06. Київ, 2011. 522 с.

Шостко О. Ю. Кримінологічна характеристика корупційної злочинності в Україні. Питання боротьби зі злочинністю. 2014. Вип. 28. С. 69–78.

Мейтус В. Ю. Коррупция: Экономический и информационный анализ. Киев : Нора-принт, 2003. 257 с.

Гаврилов М. В. Моделирование в антикоррупционной политике. Правоведение. 2006. № 2. С. 74–85.

Щегорцова В. М. Мотивація як засіб подолання корупції в органах державного управління України. Ефективність державного управління. 2008. Вип. 14/15. С. 441–450.

Латов Ю. В. Зарубежный опыт противодействия коррупции в полиции. Terra Economicus. 2013. № 2. Т. 11. С. 16–24.

Прирівняти корупцію до державної зради, корупціонерів до зрадників батьківщини (№ 22/106670-еп). Офіційне Інтернет-представництво Президента України. URL: https://petition.president.gov.ua/petition/106670.


Переглядів анотації: 82
Завантажень PDF: 86
Опубліковано
2023-03-19
Розділ
Прикладні проблеми юридичної психології