Комунікативна складова професійної діяльності поліцейського
Анотація
Актуальність дослідження обумовлена необхідністю постійного підвищення професійної комунікативної компетенції поліцейського як інтегральної характеристики, що визначає здатність розв’язувати професійні проблеми й типові професійні задачі, що виникають у реальних ситуаціях професійної діяльності, з використанням знань, професійного та життєвого досвіду, цінностей і здібностей. Мета дослідження полягає у визначенні ролі комунікативної складової в професійній діяльності поліцейського; характеристиці її основних компонентів й особливостей, які формують високий рівень комунікативної компетентності. Методологію аналізу проблеми становили наукові концепції вивчення окремих аспектів професійної комунікації в діяльності працівників Національної поліції України. Результати дослідження. Визначено роль комунікативних навичок поліцейського й передумови їх формування, які є складовими професійного успіху. Окреслено основні детермінанти формування професійної компетентності працівника поліції, схарактеризовано їхню роль у забезпеченні поліцейської діяльності. Проаналізовано значення комунікативної складової в професійній діяльності поліцейських. З’ясовано сутність комунікативних бар’єрів і їх вплив на реалізацію завдань комунікативного процесу. Наукова новизна статті полягає в узагальненні та систематизації результатів досліджень щодо особливостей комунікативної складової в професійній діяльності поліцейського. Практична значущість полягає у визначенні формування комунікативної компетентності як складової професійної підготовки поліцейського, оскільки її підвищення в усіх сферах життєдіяльності зрештою означає раціоналізацію механізмів управління суспільством; утвердження діалогу як пріоритетної форми спілкування, як єдиного способу розв’язання глобальних проблем «цивілізаційних викликів»; формування моральної, духовної особистості шляхом розширення рівня відповідальності та свободи.
Ключові слова: комунікативний процес; професійна діяльність; професійна компетентність; комунікативні навички; детермінанта; результат; раціоналізація; поліцейський.
Завантаження
Посилання
Bondarenko V., Danylchenko V., Khudiakova N., Krymets, O. Methodological approaches to professional training of future patrol officers. Pedagogical Innovations: Ideas, Realities, Perspectives. 2019. No. 2. P. 80–88. DOI: 10.32405/2413-4139-2019-2-80-88.
Петрова Л., Подліняєва О. Важливі навички сучасного педагога. InterConf. 2021. № 63. С. 57–68. DOI: 10.51582/interconf.21-22.06.2021.06.
Кравченко І. Персоналії в розвитку педагогіки вищої школи. Наукове забезпечення технологічного прогресу XXI сторіччя. 2020. Т. 4. С. 62–64. DOI: 10.36074/01.05.2020.v4.11.
Kozubenko I. V. Communication barriers and ways to overcome them. Наукові Записки. 2022. № 36. С. 195–199.
Захарченко О. Роль та значення післядипломної освіти поліцейських у підвищенні їхнього професійного рівня. Entrepreneurship, Economy and Law. 2020. № 6. С. 138–142. DOI: 10.32849/2663-5313/2020.6.24.
Філіппова Л. В. Професійна рефлексія викладача у вищих навчальних закладах. Наукові Записки. 2021. № 145. С. 199–207. DOI: 10.31392/nz-npu-145.2019.22.
Гірняк А., Васильків О. Психологічні бар’єри у взаємодії викладача й студентів та шляхи їх ефективного подолання. Psychological Prospects Journal. 2019. № 33. С. 79–90. DOI: 10.29038/2227-1376-2019-33-79-90.
Коломієць Н. Професійне зростання викладача вищої школи: реалії та орієнтири. Problems of Modern Teacher Training. 2020. № 1 (21). С. 164–169. DOI: 10.31499/2307-4914.1(21).2020.210941.
Равчина Т. Концептуальні засади педагогічної підготовки викладача вищої школи в контексті сучасних освітніх викликів. Освітні Обрії. 2020. № 50 (1). С. 27–31. DOI: 10.15330/obrii.50.1.27-31.
Корніяк O. Комунікативні засоби психологічного супроводу професійного самоздійснення викладача. Psycholinguistics in a Modern World. 2020. № 15. С. 132–136. DOI: 10.31470/10.31470/2706-7904-2020-15-132-136.
Цюра С., Терзалова А. Нормативне закріплення понять «освітнє середовище», «освітній простір», «освітній процес» у контексті педагогічної термінології. Молодь і ринок. 2021. № 5/184. С. 111–117. DOI: 10.24919/2308-4634.2020.223082.
Никифорова О. Дослідження коригуючого впливу навчання на професійно важливі якості поліцейських. Наукове забезпечення технологічного прогресу XXI сторіччя. 2020. Т. 4. С. 23–25. DOI: 10.36074/01.05.2020.v4.05.
Рубонець О. Когнітивна комунікація. Мультіверсум. Психологічний Атлас. Альманах. 2018. № 5–6. С. 87–99. DOI: 10.35423/2078-8142.2015.5-6.09.
Курова А. Психологія спілкування : навч.-метод. посіб. Одеса : Фенікс, 2020. 79 с. DOI: 10.32837/11300.13107.
Ковальська Н. М., Богадьорова Л. М. Особливості ділового спілкування в освітньому середовищі: психолого-педагогічний аспект. Педагогічний Альманах. 2021. № 46. С. 132–139. DOI: 10.37915/pa.vi46.119.
Думко Н. В. Врахування особистісних запитів курсантів поліції на побудови власної траєкторії навчання. Наукові Записки. 2021. № 145. С. 54–62. DOI: 10.31392/nz-npu-145.2019.06.
Смеречак Л. Особливості педагогічної діяльності викладача вищої школи. Молодь і ринок. 2018. № 11 (166). С. 125–129. DOI: 10.24919/2308-4634.2018.152275.
Переглядів анотації: 265 Завантажень PDF: 335
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
