Роль фактора толерантності до невизначеності в системі прийняття рішень у професійній діяльності правоохоронців

  • А. Масян

    аспірант кафедри юридичної психології Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

    https://orcid.org/0000-0001-6661-2585

Анотація

Актуальність дослідження обумовлено необхідністю формування практичних навичок під час прийняття рішень і визначення основних детермінант здатності швидкої адаптації до стрімких змін, генерування раціональних ідей і приймання логічних рішень у професійній діяльності правоохоронців. Мета статті – проаналізувати й емпірично дослідити важливість феномена толерантності до невизначеності в системі прийняття рішень у професійній діяльності правоохоронців. Методологію аналізу проблеми становить загальна теорія толерантності до невизначеності, що ґрунтується на диференціації та інтеграції наявних знань у різних галузях. Результати дослідження. Проведено аналіз прийняття рішень і подолання невизначеності, неструктурованості, що виявляється в життєвих і професійних ситуаціях. Обґрунтовано роль ригідності в системі інтолерантності й окреслено значення цього поняття в процесі засвоєння метакогнітивних навичок. Описано феномен толерантності до невизначеності, важливість лабільності й гнучкості в системі прийняття рішень. Концепція толерантності залежить від перспектив, пов’язаних з культурним контекстом, і формується на них; визначає, як особистості ставляться до найближчого чи віддаленого майбутнього, і має властивості емерджентності, що є значущим у практичному опрацюванні нових умов, у яких вимушені діяти правоохоронці, міграційних і кроскультурних змін, які відбуваються всередині країни, та високого навантаження соціальної взаємодії. Проаналізовано й емпірично досліджено, наскільки ці фактори є важливими для побудови нового адаптаційного сценарію для представників специфічних видів діяльності. Апробовано та презентовано опитувальник толерантності до невизначеності Баднера. Наукова новизна статті полягає в систематизації та узагальненні психологічних підходів у загальній структурі прийняття рішень через толерантність до невизначеності, що бере активну участь у динамічних процесах, пов’язаних з подоланням або породженням невизначеності (передусім на когнітивному рівні) шляхом зміни нинішніх уявлень і концептів, а також шляхом створення нових. Практична значущість полягає в опрацюванні моделі феномена толерантності до невизначеності, що сприяє диференціації особистостей-правоохоронців з їхньою здатністю приймати невизначеність; розкритті механізмів подолання; описі можливих засобів розвитку толерантності до невизначеності та дослідження й розширення попередніх напрацювань щодо прийняття рішення і ролі фактору толерантності до невизначеності в специфічних умовах професійної діяльності правоохоронців, важливості розвитку цієї риси в системі прийняття рішень.

Ключові слова: толерантність; невизначеність; інтолерантність; ригідність; метакогнітивні навички; інтерфейс толерування; новизна ситуації; правоохоронець.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

А. Масян

аспірант кафедри юридичної психології Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

Посилання

Lakhana, A. (2012). Tolerance of Ambiguity in Educational Technology: A Review of Two Social Science Concepts. Master thesis, Concordia University.

Kranebitter, A., Reinprecht, C., & Gruber, F. (2022). Authoritarianism, Ambivalence, Ambiguity. The Life and Work of Else Frenkel-Brunswik. Journal for the Sociology and History of the Social Sciences, Special Issue, 7(1-2).

Meyer, K. (2022). Scales for measuring ambiguity tolerance in religious and theological fields. Theo-Web, 21(1), 61-76. DOI: http://doi.org/10.23770/t0235.

Lytvyn, S. (2019). Tolerance to uncertainty as a psychological construct. Psychological Journal, 5(1), 90-107. DOI: https://doi.org/10.31108/1.2019.1.21.6.

Borysenko, Y. (2022). Strategic rationality of mass culture: Young scientists page. Filosofska Dumka, 3, 155-169. DOI: https://doi.org/10.15407/fd2022.03.155.

Hitsuwari, J., Nomura, M. (2021). Developing and Validating a Japanese Version of the Multidimensional Attitude toward Ambiguity Scale (MAAS). Psychology, 12(4). 477-497. DOI: 10.4236/psych.2021.124030.

Huang, R. (2020). A Study of Intentional Ambiguity from the Perspective of Pragmatics. Open Access Library Journal, 7(3), 1-10. DOI: 10.4236/oalib.1106182.

Mclain, D.L. (1993). The MSTAT-I: A new measure of an individual’s tolerance for ambiguity. Educational and Psychological Measurement, 53(1), 183-189.

Wang, Y. (2019). Researches on the Psychological Representation of Ambiguous Words. Journal of Heilongjiang College of Education, 3, 117-119.

Yang, C. (2018). A user's guide to the tolerance principle. Retrieved from https://ling.auf.net/lingbuzz/004146 Google Scholar.

Chong, D., Citrin, J., & Levy, M. (2022). The Realignment of Political Tolerance in the United States. Cambridge University Press. DOI: https://doi.org/10.1017/S1537592722002079.

Paralkar, U., & Knutson, D. (20210. Coping with academic stress: Ambiguity and uncertainty tolerance in college students. Journal of American College Health. DOI:10.1080/07448481.2021.1965148.

Emadi Chashmi, S.J., Hasani, J., & Kuss, D.J. (et al.). (2022). Tolerance for ambiguity, reappraisal, and suppression mediate the relationship between problematic internet use and procrastination. Curr Psychol. DOI: https://doi.org/10.1007/s12144-022-03745-0.

Geller, G. (et al.). (2021). Tolerance for ambiguity among medical students: Patterns of change during medical school and their implications for professional development. Comparative Study Acad Med, 96(7), 1036-1042. DOI: 10.1097/ACM.0000000000003820.

Iwaki, H. (2018). An Equilibrium Asset Pricing Model under the Dual Theory of the Smooth Ambiguity Model. Journal of Mathematical Finance, 8(2). DOI: 10.4236/jmf.2018.82031.

Vapenstad, E.V. (2010). The ambiguity of the psychoanalytic situation and its relation to the analyst's reverie. Psychoanalytic Psychology, 27(4), 513-535.

Kajs, L.T., & Mccollum, D.L. (2010). Dealing with ambiguity: assessment of tolerance for ambiguity in the context of school leadership. Educational Leadership, 14, 77-91.

Merenluoto, K., & Lehtinen, E. (2004). Number concept and conceptual change: Towards a systemic model of the processes of change. Learning and Instruction, 14(5), 519-534.

Lane, M.S., & Klenke, K. (2004). The ambiguity tolerance interface: A modified social cognitive model for leading under uncertainty. Journal of Leadership & Organizational Studies, 10(3), 69-81.


Переглядів анотації: 74
Завантажень PDF: 66
Опубліковано
2023-03-19
Розділ
Психологічне забезпечення правоохоронної діяльності