Роль фактора толерантності до невизначеності в системі прийняття рішень у професійній діяльності правоохоронців
Анотація
Актуальність дослідження обумовлено необхідністю формування практичних навичок під час прийняття рішень і визначення основних детермінант здатності швидкої адаптації до стрімких змін, генерування раціональних ідей і приймання логічних рішень у професійній діяльності правоохоронців. Мета статті – проаналізувати й емпірично дослідити важливість феномена толерантності до невизначеності в системі прийняття рішень у професійній діяльності правоохоронців. Методологію аналізу проблеми становить загальна теорія толерантності до невизначеності, що ґрунтується на диференціації та інтеграції наявних знань у різних галузях. Результати дослідження. Проведено аналіз прийняття рішень і подолання невизначеності, неструктурованості, що виявляється в життєвих і професійних ситуаціях. Обґрунтовано роль ригідності в системі інтолерантності й окреслено значення цього поняття в процесі засвоєння метакогнітивних навичок. Описано феномен толерантності до невизначеності, важливість лабільності й гнучкості в системі прийняття рішень. Концепція толерантності залежить від перспектив, пов’язаних з культурним контекстом, і формується на них; визначає, як особистості ставляться до найближчого чи віддаленого майбутнього, і має властивості емерджентності, що є значущим у практичному опрацюванні нових умов, у яких вимушені діяти правоохоронці, міграційних і кроскультурних змін, які відбуваються всередині країни, та високого навантаження соціальної взаємодії. Проаналізовано й емпірично досліджено, наскільки ці фактори є важливими для побудови нового адаптаційного сценарію для представників специфічних видів діяльності. Апробовано та презентовано опитувальник толерантності до невизначеності Баднера. Наукова новизна статті полягає в систематизації та узагальненні психологічних підходів у загальній структурі прийняття рішень через толерантність до невизначеності, що бере активну участь у динамічних процесах, пов’язаних з подоланням або породженням невизначеності (передусім на когнітивному рівні) шляхом зміни нинішніх уявлень і концептів, а також шляхом створення нових. Практична значущість полягає в опрацюванні моделі феномена толерантності до невизначеності, що сприяє диференціації особистостей-правоохоронців з їхньою здатністю приймати невизначеність; розкритті механізмів подолання; описі можливих засобів розвитку толерантності до невизначеності та дослідження й розширення попередніх напрацювань щодо прийняття рішення і ролі фактору толерантності до невизначеності в специфічних умовах професійної діяльності правоохоронців, важливості розвитку цієї риси в системі прийняття рішень.
Ключові слова: толерантність; невизначеність; інтолерантність; ригідність; метакогнітивні навички; інтерфейс толерування; новизна ситуації; правоохоронець.
Завантаження
Посилання
Lakhana, A. (2012). Tolerance of Ambiguity in Educational Technology: A Review of Two Social Science Concepts. Master thesis, Concordia University.
Kranebitter, A., Reinprecht, C., & Gruber, F. (2022). Authoritarianism, Ambivalence, Ambiguity. The Life and Work of Else Frenkel-Brunswik. Journal for the Sociology and History of the Social Sciences, Special Issue, 7(1-2).
Meyer, K. (2022). Scales for measuring ambiguity tolerance in religious and theological fields. Theo-Web, 21(1), 61-76. DOI: http://doi.org/10.23770/t0235.
Lytvyn, S. (2019). Tolerance to uncertainty as a psychological construct. Psychological Journal, 5(1), 90-107. DOI: https://doi.org/10.31108/1.2019.1.21.6.
Borysenko, Y. (2022). Strategic rationality of mass culture: Young scientists page. Filosofska Dumka, 3, 155-169. DOI: https://doi.org/10.15407/fd2022.03.155.
Hitsuwari, J., Nomura, M. (2021). Developing and Validating a Japanese Version of the Multidimensional Attitude toward Ambiguity Scale (MAAS). Psychology, 12(4). 477-497. DOI: 10.4236/psych.2021.124030.
Huang, R. (2020). A Study of Intentional Ambiguity from the Perspective of Pragmatics. Open Access Library Journal, 7(3), 1-10. DOI: 10.4236/oalib.1106182.
Mclain, D.L. (1993). The MSTAT-I: A new measure of an individual’s tolerance for ambiguity. Educational and Psychological Measurement, 53(1), 183-189.
Wang, Y. (2019). Researches on the Psychological Representation of Ambiguous Words. Journal of Heilongjiang College of Education, 3, 117-119.
Yang, C. (2018). A user's guide to the tolerance principle. Retrieved from https://ling.auf.net/lingbuzz/004146 Google Scholar.
Chong, D., Citrin, J., & Levy, M. (2022). The Realignment of Political Tolerance in the United States. Cambridge University Press. DOI: https://doi.org/10.1017/S1537592722002079.
Paralkar, U., & Knutson, D. (20210. Coping with academic stress: Ambiguity and uncertainty tolerance in college students. Journal of American College Health. DOI:10.1080/07448481.2021.1965148.
Emadi Chashmi, S.J., Hasani, J., & Kuss, D.J. (et al.). (2022). Tolerance for ambiguity, reappraisal, and suppression mediate the relationship between problematic internet use and procrastination. Curr Psychol. DOI: https://doi.org/10.1007/s12144-022-03745-0.
Geller, G. (et al.). (2021). Tolerance for ambiguity among medical students: Patterns of change during medical school and their implications for professional development. Comparative Study Acad Med, 96(7), 1036-1042. DOI: 10.1097/ACM.0000000000003820.
Iwaki, H. (2018). An Equilibrium Asset Pricing Model under the Dual Theory of the Smooth Ambiguity Model. Journal of Mathematical Finance, 8(2). DOI: 10.4236/jmf.2018.82031.
Vapenstad, E.V. (2010). The ambiguity of the psychoanalytic situation and its relation to the analyst's reverie. Psychoanalytic Psychology, 27(4), 513-535.
Kajs, L.T., & Mccollum, D.L. (2010). Dealing with ambiguity: assessment of tolerance for ambiguity in the context of school leadership. Educational Leadership, 14, 77-91.
Merenluoto, K., & Lehtinen, E. (2004). Number concept and conceptual change: Towards a systemic model of the processes of change. Learning and Instruction, 14(5), 519-534.
Lane, M.S., & Klenke, K. (2004). The ambiguity tolerance interface: A modified social cognitive model for leading under uncertainty. Journal of Leadership & Organizational Studies, 10(3), 69-81.
Переглядів анотації: 109 Завантажень PDF: 101
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.