Засади встановлення психологічного контакту з потерпілими від кримінальних правопорушень, що пов’язані з домашнім насильством
Анотація
Анотація. Отримання вербальної інформації від осіб, щодо яких вчинено насильство, є складною і трудомісткою діяльністю. Ще складнішою така діяльність стає тоді, коли насильство є довготривалим. Адже постійне відчуття небезпеки, очікування нового спалаху агресії, відчуття безпорадності призводять до виникнення в таких осіб важких психологічних станів і захворювань. Саме тому під час спілкування з потерпілими слідчий повинен володіти не лише загальнокомунікативними вміннями та навичками, а й мати знання в галузі психології. Метою статті є визначення засад встановлення психологічного контакту з потерпілими від кримінальних правопорушень, пов’язаних із домашнім насильством, що ґрунтуються на розумінні психологічних станів таких осіб. Для досягнення поставленої мети було використано загальнонаукові методи: аналізу й синтезу, індукції та дедукції, аналогії та моделювання; для опису поведінки суб’єктів конфлікту та групування моделей поведінки потерпілих – спеціальний юридичний метод. На підставі використання специфічного соціологічного методу узагальнено наявні наукові дослідження вітчизняних і зарубіжних науковців. Наукова новизна статті полягає у визначенні технологій поєднання знань криміналістичної тактики і психології для визначення найефективніших шляхів встановлення психологічного контакту між слідчим та потерпілими під час досудового розслідування. Серед основних висновків здійсненого дослідження слід виокремити такі: поєднання досягнень наук правового й медичного спрямування дає змогу слідчому ретельно підготуватися до проведення вербальних слідчих (розшукових) дій; урахувати наслідки систематичного насильства; обрати тактику спілкування; вчасно реагувати на її зміну та корегувати; використовувати рекомендації науковців (криміналістичного, медичного, психолого-психіатричного спрямування), дотримуватися послідовності етапів постановки запитань
Ключові слова: криміналістична тактика; неповнолітні; досудове розслідування; допит; докази
Завантаження
Посилання
Abbott B. Domestic Violence is a crime electronic resource: police and community booklet. Sydney, NSW : Sydney City Council and NSWPF, 2010. URL: http://www.cityofsydney.nsw.gov.au/ Community/Safety/DomesticViolenceIsACrime.asp
Abdulghafor R., Turaev S., Ali M. A. H. Body Language Analysis in Healthcare: An Overview. Healthcare. 2022. Vol. 10. No. 7. P. 1251. doi: 10.3390/healthcare10071251
Choe J. Y., Teplin L. A., Abram K. M. Perpetration of Violence, Violent Victimization, and Severe Mental Illness: Balancing Public Health Concerns. Psychiatric Services. 2008. Vol. 59. No. 2.
P. 153–164. doi: 10.1176/ps.2008.59.2.153
Dargue N., Sweller N., Jones M. P. When our hands help us understand: a meta-analysis into the effects of gesture on comprehension. Psychol. Bull. 2019. No. 145. P. 765–784. doi: 10.1037/bul0000202
Díaz-Olavarrieta C., Wilson K. S., García S. G., Revollo R., Richmond K., Paz F., Chavez L. P. The Co-occurrence of Intimate Partner Violence and Syphilis among Pregnant Women in Bolivia. Journal of Women’s Health. 2009. Vol. 18. No. 12. P. 2077–2086. doi: 10.1089/jwh.2008.1258
Rethinking violence against women / R. E. Dobash, R. P. Dobash (Eds.). SAGE Publications, Inc., 1998. doi: 10.4135/9781452243306
Galati A., Weisberg S. M., Newcombe N. S., Avraamides M. N. When gestures show us the way: Co-thought gestures selectively facilitate navigation and spatial memory. Spatial Cognition & Computation. 2018. No. 18:1. P. 1–30. doi: 10.1080/13875868.2017.1332064
Garfield B. Top 100 advertising campaigns of the century. Advertising Age. Retrieved. 2006. Р. 8–15.
Goldin-Meadow S., Beilock S. L. Action’s Influence on Thought: The Case of Gesture. Perspect Psychol Sci. 2010 No. 5 (6). P. 664–674. doi: 10.1177/1745691610388764
Goldin-Meadow S., Saltzman J. The cultural bounds of maternal accommodation: how Chinese and American mothers communicate with deaf and hearing children. Psychol. 2000. No 11. P. 307–314. doi: 10.1111/1467-9280.00261
Hegarty K. Domestic violence: The hidden epidemic associated with mental illness. The British Journal of Psychiatry. 2011. No. 198 (3). P. 169–170. doi: 10.1192/bjp.bp.110.083758
Heron R. L., Eisma M. C. Barriers and facilitators of disclosing domestic violence to the healthcare service: A systematic review of qualitative research. Health & Social Care in the Community. 2021. Vol. 29. No. 3. P. 612–630. doi: 10.1111/hsc.13282
Hindin M. J., Kishor S., Ansara D. L. Intimate partner violence among couples in 10 DHS countries: Predictors and health outcomes. Macro International Incorporated, 2008. URL: https://dhsprogram.com/pubs/pdf/as18/as18.pdf
Howard L. M., Trevillion K., Khalifeh H., Woodall A., Agnew-Davies R., Feder G. Domestic violence and severe psychiatric disorders: prevalence and interventions. Psychological Medicine. 2009. Vol. 40. No. 6. P. 881–893. doi: 10.1017/s0033291709991589
Ільків М., Ільків А., Цуркан І. Комунікативні тактики спілкування лікаря з різними типами пацієнтів. Актуальні питання суспільних наук та історії медицини. 2022. № 1 (33). P. 102–105. doi: 10.24061/2411-6181.1.2022.332
Mental illness concordance between hospital clinical records and mentions in domestic violence police narratives: Data linkage study (Preprint) / [G. Karystianis et al.]. JMIR Formative Research. 2022. doi: 10.2196/39373
Karystianis G., Adily A., Schofield P. W., Wand H., Lukmanjaya W., Buchan I., Nenadic G., Butler T. Surveillance of Domestic Violence Using Text Mining Outputs From Australian Police Records. Front. Psychiatry, 2022. No. 12. doi: 10.3389/fpsyt.2021.787792.
Karystianis G., Simpson A., Adily A., Schofield P., Greenberg D., Wand H., Nenadic G., Butler T. Prevalence of Mental Illnesses in Domestic Violence Police Records: Text Mining Study. Journal of Medical Internet Research. 2020. Vol. 22. No. 12. doi: 10.2196/23725
Kendon A. Gesture: Visible action as utterance. Cambridge : Cambridge University Press, 2004. 300 р.
Kershaw С., Nicholas S., Walker A. Crime in England and Wales 2007/08: Findings from the British Crime Survey and police recorded crime. London : Home Office, 2008. 219 р.
Kita S., Özyürek A. What does cross-linguistic variation in semantic coordination of speech and gesture reveal: evidence for an interface representation of spatial thinking and speaking. J. Mem. Lang. 2003. No. 48. P. 16–32. doi: 10.1016/S0749-596X(02)00505-3
Kita S., Alibali M. W., Chu M. How do gestures influence thinking and speaking? The gesture-for-conceptualization hypothesis. Psychol. Rev. 2017. No. 124. P. 245–266. doi: 10.1037/rev0000059
Комаринська Ю. Б. Роль комплексності у методиці розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних з домашнім насильством. Věda a perspektivy. 2023. № 1 (20). С. 134–147. doi: 10.52058/2695-1592-2023-1(20)-134-147
Kurien D. N. Body Language: Silent Communicator at the Workplace. IUP Journal of Soft Skills. 2010. Vol. 4. Issue 1/2. P. 29–36.
Liu M., Xue J., Zhao N., Wang X., Jiao D., Zhu T. Using Social Media to Explore the Consequences of Domestic Violence on Mental Health. Journal of Interpersonal Violence. 2021. No. 36 (3–4). P. 1965–1985. doi: 10.1177/0886260518757756
McNeill D. Gesture and thought. Chicago, IL : University of Chicago Press, 2005. doi: 10.7208/9780226514642
Neria Y., Bromet E. J., Carlson G. A., Naz B. Assaultive trauma and illness course in psychotic bipolar disorder: findings from the suffolk county mental health project. Acta Psychiatrica Scandinavica. 2005. Vol. 111. No. 5. P. 380–383. doi: 10.1111/j.1600-0447.2005.00530.x
Novack M. A., Goldin-Meadow S. Gesture as representational action: a paper about function. Psychon. Bull. Rev. 2017. No. 24. P. 652–665. doi: 10.3758/s13423-016-1145-z
Özer D., Göksun T. Gesture Use and Processing: A Review on Individual Differences in Cognitive Resources. Frontiers in Psychology. 2020. Vol. 11. doi: 10.3389/fpsyg.2020.573555
Özyürek A. Hearing and seeing meaning in speech and gesture: insights from brain and behaviour. Philos. Trans. R. Soc. B.: Biol. 2014. Sci. 369:20130296. doi: 10.1098/rstb.2013.0296
Robinson L., Spilsbury K. Systematic review of the perceptions and experiences of accessing health services by adult victims of domestic violence. Health & Social Care in the Community. 2007. Vol. 16. No. 1. P. 16–30. doi: 10.1111/j.1365-2524.2007.00721.x
Sandler W., Lillo-Martin D. Sign Language and Linguistic Universals. Cambridge University Press ; Cambridge, MA, USA, 2006. 372 р.
Sariaslan A., Arseneault L., Larsson H., Lichtenstein P., Fazel S. Risk of Subjection to Violence and Perpetration of Violence in Persons With Psychiatric Disorders in Sweden. JAMA Psychiatry. 2020. No. 77 (4). P. 359–367. doi: 10.1001/jamapsychiatry.2019.4275
Sheridan D. J., Nash K. R. Acute Injury Patterns of Intimate Partner Violence Victims. Trauma, Violence, & Abuse. 2007. Vol. 8. No. 3. P. 281–289. doi: 10.1177/1524838007303504
Streeck J. Depicting gestures: examples of the analysis of embodied communication in the arts of the west. Gesture. 2009. No. 9. P. 1–34. doi: 10.1075/gest.9.1.01str
The Health Costs of Violence: Measuring the Burden of Diseases Caused by Intimate Partner Violence. Vic Health. 2005. URL: https://www.vichealth.vic.gov.au/media-and-resources/publications/ the-health-costs-of-violence
Trafton G. J., Trickett B. S., Stitzlein C. A., Saner L., Schunn C. D., Kirschenbaum S. S. The Relationship Between Spatial Transformations and Iconic Gestures. Spatial Cognition & Computation. 2006. No. 6:1. P. 1–29. doi: 10.1207/s15427633scc0601_1
Trevillion K., Oram S., Feder G., Howard L. M. Experiences of Domestic Violence and Mental Disorders: A Systematic Review and Meta-Analysis. PLoS ONE. 2012. Vol. 7. No. 12. doi: 10.1371/journal.pone.0051740
Van Deinse T. B., Blank A. W., Macy R. J., Cuddeback G. S. Intimate Partner Violence and Women with Severe Mental Illnesses: Needs and Challenges from the Perspectives of Behavioral Health and Domestic Violence Service Providers. The Journal of Behavioral Health Services & Research. 2018. Vol. 46. No. 2. P. 283–293. doi: 10.1007/s11414-018-9624-9
Переглядів анотації: 77 Завантажень PDF: 91
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
