Детермінанти появи й особливості виявів психічних поведінкових порушень в умовах воєнного стану
Анотація
Анотація. Метою статті є вивчення основних детермінант появи й особливостей виявів психічних поведінкових порушень. Методологічну основу дослідження становлять наукові концепції вивчення екстерналізованих порушень. Методологічний інструментарій обрано відповідно до окресленої мети, специфіки об’єкта і предмета дослідження. Розглянуто зовнішні чинники формування психічних поведінкових виявів, визначено їх наслідки для психічного та соматичного здоров’я особистості. Схарактеризовано найпоширеніші види екстерналізованих розладів як наслідку зниження адаптаційніх можливостей особистості в умовах переживання особистістю хронічного та критичного стресів. Висвітлено вплив психологічної травми на формування дезадаптаціних порушень, на цій підставі окреслено основні варіанти розвитку. Визначено основні детермінанти формування екстерналізованих розладів та їх виявів в умовах воєнного стану. Проаналізовано сутність психічних станів як форм саморегуляції психіки й важливого механізму інтеграції цілісності особистості. Розглянуто й описано детермінанти формування агресивної поведінки та основні напрями їх корекції. Досліджено поведінкові відхилення як механізм соціально-психологічної компенсації та фактор ризику. Визначено основні симптоми, притаманні для розладів поведінки, і види деструктивних наслідків. Залежно від цього визначено типи дезадаптаційних реакцій та психічних поведінкових виявів в умовах воєнного стану. Наукова новизна полягає дослідження полягає в систематизації та узагальненні результатів досліджень, присвячених вивченню особливостей детермінантів появи й особливостей виявів психічних поведінкових порушень в умовах воєнного стану. Основоположний результат публікації передбачав визначення детермінант формування психічних поведінкових порушень в умовах воєнного стану, їх виявів і психосоціальних наслідків
Ключові слова: психічні поведінкові порушення; екстерналізовані розлади; воєнний стан; особистісні деструкції
Завантаження
Посилання
Aleksandrovsky U. A. Disasters and Mental Health. Disasters and Mental Health. 2020. 144 p. doi: 10.33029/9704-5917-1-kat-2020-1-144
Andrusyshyn R. M. Deviant behavior as a form of social divergence. Legal horizons. 2019. Vol. 16. No. 29. P. 24–29. doi: 10.21272/legalhorizons.2019.i16.p24
Antipov A. Neuroethics and mental health: points of contact. Neuroscience for Medicine and Psychology. 2019. No. 15. P. 66−67. doi: 10.29003/m302.sudak.ns2019-15/66-67
Березненко М., Цимбал Т. Вплив війни на здоров’я українців. Grail of science. 2023. № 24. С. 416–417. doi: 10.36074/grail-of-science.17.02.2023.076
Blinov O. Бойовий стрес та результати його емпіричного дослідження. Psychological journal. 2018. № 12 (2). С. 9–22. doi: 10.31108/2018vol12iss2pp9-22
Черних О., Волков Д. Критерії та норми психічного здоров’я. Theoretical and practical aspects of modern scientific research. 2021. Т. 2. С. 111–113. doi: 10.36074/logos-30.04.2021.v2.36
Філіпович В., Бачинська С., Протас О. Психологічна підтримка постраждалих під час воєнних дій. Перспективи та інновації науки. 2022. № 7(12). С. 625–637. doi: 10.52058/2786-4952-2022-7(12)-625-637
Галич М. Ю. Особливості динаміки емоційних станів поліцейських-учасників операції об’єднаних сил у реабілітаційний період : дис. … канд. психол. наук : 053. Київ, 2020. 207 с. URL: http://elar.naiau.kiev.ua/jspui/handle/123456789/17885
Гундертайло Ю. Д. Практики психогігієни в умовах війни. Виміри особистісних трансформацій : матеріали V Всеукр. наук.-практ. сем. (Чернівці, 3 листоп. 2022 р.). Чернівці : Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, 2022. С. 59–62.
Kanter E. D. The impact of war on mental health. War and public health. 2nd edn. New York, 2008. P. 51–68. doi: 10.1093/acprof:oso/9780195311181.003.0004
Kauffman J. M. Characteristics of emotional and behavioral disorders of children and youth : book. Sixth Edition. ERIC, 1997. 612 p.
Коширець В., Шкарлатюк К. Особливості організації особистісного простору військовослужбовців з ознаками ПТСР. Psychological Prospects Journal. 2020. № 36. С. 124–143. doi: 10.29038/2227-1376-2020-36-124-143
Курова А. В., Крюкова М. А. Загальна психологія : навч.-метод. посіб. Одеса : Фенікс, 2019. 53 с. doi: 10.32837/11300.14362
Лозінська Н. Психотравма як наслідок травматичного стресу в різних напрямках сучасної психології. Вісник Національного університету оборони України. 2019. № 50 (2). С. 65–73. doi: 10.33099/2617-6858-2018-50-2-65-73
Маліновська Н., Андрійчук І. Як впливає стрес на здоров’я людини в умовах війни. Scientific Collection «InterConf». 2022. № 122. С. 262–265.
Остроухова М. М., Кутєпова-Бредун В. Ю. Оцінка впливу травматичної події на військовослужбовців та цивільне населення в сучасних умовах війни. In Science and technology: problems, prospects and innovations : 5th International scientific and practical conference (February 16–18, 2023). CPN Publishing Group, Osaka, Japan, 2023. С. 232–238.
П’янківська Л. Вплив наслідків війни на психічне здоров’я людини: огляд зарубіжних досліджень. Collection of scientific papers «Scientiа». (April 1, 2022). Kraków, Poland, 2022. С. 79–81.
Pols H., Oak S. WAR & military mental health. American journal of public health. 2007. Vol. 97. No. 12. P. 2132–2142. doi: 10.2105/ajph.2006.090910
Проданова О. М. Мотиваційні ресурси особистості та переживання кризового стану. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2022. № 4. С. 145–149. (Серія «Психологія»). doi: 10.32782/psy-visnyk/2021.4.28
Пророк Н., Царенко Л., Бойко С. Адаптація, дезадаптація, розлади адаптації: питання термінології. Грааль науки. 2021. № 9. С. 373–381. doi: 10.36074/grail-of-science.22.10.2021.66
Рибчук О. Психогенні розлади військовослужбовців: історія та сучасність. Вісник Національного університету оборони України. 2020. Т. 51. № 1. С. 118–123. doi: 10.33099/2617-6858-2019-51-1-118-123
Scott J. P. A systems approach to research on aggressive behavior. Aggressive behavior. London, 2021. P. 1–18. doi: 10.4324/9781003166825-2
Шелестова О. Межові психічні розлади та розлади адаптації (диференційна діагностика опис випадків). Herald of kiev institute of business and technology. 2021. Т. 46. № 4. С. 74–81. doi: 10.37203/kibit.2020.46.09
Шинкаренко І., Міна Р., Лукомська А. Адиктивна (залежна) поведінка як форма девіантної поведінки. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2022. Т. 6. № 6. С. 560–566. doi: 10.31733/2078-3566-2021-6-560-566
Simon N. G. New strategies for aggression research. Aggressive behavior. London, 2021. P. 19–36. doi: 10.4324/9781003166825-3
Sodolevska V. Issues of mental health due to the state of war in Ukraine. Psychosomatic medicine and general practice. 2023. Vol. 7. No. 2. doi: 10.26766/pmgp.v7i2.394
Svare B. Psychobiological determinants of maternal aggressive behavior. Aggressive behavior. London, 2021. P. 129–146. doi: 10.4324/9781003166825-9
Ткач Б. М. Девіантна поведінка: еволюційно-психологічний підхід. Актуальні проблеми психології. Психологія особистості. Психологічна допомога особистості. 2015. Т. 11. Вип. 13. С. 284–294.
Яцина О. Вплив війни на психічне здоров’я: ознаки травматизації психіки дітей та підлітків. Наукові перспективи. 2022. № 7(25). С. 554–567. doi: 10.52058/2708-7530-2022-7(25)-554-567
Ziino B. War, experience. History australia. 2018. Vol. 15. No. 2. P. 392–393. doi: 10.1080/14490854.2018.1469190
Переглядів анотації: 233 Завантажень PDF: 268
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
