Психолого-криміналістична характеристика осіб похилого віку й одиноких осіб, які є потерпілими від насильницьких злочинів
Анотація
Анотація. Особи похилого віку й одинокі особи є найменш захищеною категорією суспільства. Крім вікових розладів здоров’я, що впливають на сприйняття останніми життєвих ситуацій та суспільно-політичних перетворень, особи зазначеної категорії обмежені в доступі до сучасних можливостей в галузі отримання правової та соціальної допомоги, що пов’язано з незнанням шляхів їх отримання, обмеженням доступу до різноманітних інтернет-ресурсів і платформ. Такою ситуацією часто користуються правопорушники, причому подеколи ними стають не лише сторонні для потерпілих особи, а й їхні діти, онуки та інші родичі. Кримінальні правопорушення щодо зазначеної категорії осіб доволі різноманітні – від шахрайства і до вбивства. Метою статті є визначення психолого-криміналістичних характеристик осіб похилого віку й одиноких осіб, які є потерпілими від насильницьких злочинів. Методологія статті ґрунтується на використанні сукупності загальнонаукових і спеціальних методів дослідження. Зокрема, використано загальнонаукові принципи системності та комплексності знань, єдності теорії і практики. Крім того, досягненню поставленої мети сприяє застосування методів аналізу, синтезу й узагальнення. У статті проаналізовано сучасний підхід вітчизняних та іноземних дослідників до питань вивчення особистісних характеристик осіб похилого віку й одиноких осіб. Розуміння слідчим даних, що характеризують особу потерпілого, дає змогу встановити не лише мотив вчинення протиправних дій, а й механізм їх вчинення. Своєю чергою отримання таких даних надає можливість слідчому кваліфіковано зібрати доказову базу та забезпечити дотримання процесуальних строків проведення досудового розслідування. Здійснене дослідження засвідчило потребу ґрунтовнішого дослідження особливостей комунікації з людьми похилого віку й одинокими особами. Доведено, що соціально-побутові умови визначають особливості поведінки таких осіб, а отже, мають значення для обрання тактики проведення з ними слідчих (розшукових) дій, спрямованих на отримання вербальної інформації
Ключові слова: кримінальне правопорушення; розслідування; потерпіла особа; соціально незахищена категорія населення
Завантаження
Посилання
Abrams R. C., Leon A. C., Tardiff K., Marzuk P. M., Sutherland K. «Gray Murder»: Characteristics of Elderly Compared With Nonelderly Homicide Victims in New York City. American Journal of Public Health. 2007. Vol. 97. No. 9. P. 1666–1670. doi: 10.2105/ajph.2005.079806
Aneshensel C. S., Wight R. G., Miller-Martinez D., Botticello A. L., Karlamangla A. S., Seeman T. E. Urban Neighborhoods and Depressive Symptoms Among Older Adults. The Journals of Gerontology: Series B. 2007. Vol. 62. No. 1. P. 52–59. doi: 10.1093/geronb/62.1.s52
Baker P., Francis D., Hairi N., Othman S., Wan Yuen Choo. Interventions for preventing abuse in the elderly. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2016. doi: 10.1002/14651858.cd010321.pub2
Beekman A. T., Copeland J. R., Prince M. J. Review of community prevalence of depression in later life. Br J Psychiatry. 1999. No. 174. P. 307–11. doi: 10.1192/bjp.174.4.307
Бех І. Д. Особистість у просторі духовного розвитку. Київ : Академвидав, 2012. 256 с.
Чорноус Ю. М. Психологічні основи реалізації тактичних прийомів. Юридична психологія. 2020. № 1 (26). С. 13–21. doi: 10.33270/03202601.13
Чорний А. М. Особливості розслідування вбивств з корисливих мотивів : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09. Київ, 2010. 22 с.
Djernes J. K. Prevalence and predictors of depression in populations of elderly: a review. Acta Psychiatr Scand. 2006. No. 113 (5). P. 372–387. doi: 10.1111/j.1600-0447.2006.00770.x
Evans G. W. The built environment and mental health. J Urban Health. 2003. No. 80 (4). P. 536–555. doi: 10.1093/jurban/jtg063
Frazao S. L., Silva M. S., Norton P., Magalhães T. Domestic violence against elderly with disability. Journal of Forensic and Legal Medicine. 2014. Vol. 28. P. 19–24. doi: 10.1016/ j.jflm.2014.09.003
Galea S., Ahern J., Nandi A., Tracy M., Beard J., Vlahov D. Urban Neighborhood Poverty and the Incidence of Depression in a Population-Based Cohort Study. Annals of Epidemiology. 2007. Vol. 17. Issue 3. P. 171–179. doi: 10.1016/j.annepidem.2006.07.008
Glas I., Engbersen G., Snel E. Going Spatial: Applying Egohoods to Fear of Crime Research. The British Journal of Criminology. 2019. Vol. 59. No. 6. P. 1411–1431. doi: 10.1093/bjc/azz003
Global health estimates 2016: Deaths by cause, age, sex, by country and by Region, 2000–2016. World Health Organization. 2018. URL: https://www.who.int/healthinfo/global_burden_ disease/estimates/en/
Hanlon N., Skinner M. W., Alun E. J., Ryser L., Halseth G. Place integration through efforts to support healthy aging in resource frontier communities: The role of voluntary sector leadership. Health & Place. 2014. Vol. 29. P. 132–139. doi: 10.1016/j.healthplace.2014.07.003
Гришко О. М. Запобігання корисливим злочинам щодо осіб похилого віку: віктимологічне дослідження : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08. Київ, 2010. 16 с.
Joshi S., Mooney S. J., Kennedy G. J., Benjamin E. O., Ompad D., Rundle A. G., Beard J. R., Cerdá M. Beyond METs: types of physical activity and depression among older adults. Age and Ageing. 2016. Vol. 45. No. 1. P. 103–109. doi: 10.1093/ageing/afv164
Kennedy B., Bugeja L., Ibrahim J. E. Epidemiology of Homicide in Community-Dwelling Older Adults: A Systematic Review and Meta-Analysis. Trauma, Violence, & Abuse. 2021. Vol. 24. Issue 2. doi: 10.1177/15248380211030250
Kessler R. C. Lifetime and 12-Month Prevalence of DSM-III-R Psychiatric Disorders in the United States. Archives of General Psychiatry. 1994. Vol. 51. No. 1. P. 8. doi: 10.1001/archpsyc.1994.03950010008002
Комаринська Ю. Б. Психолого-криміналістична характеристика особи потерпілого в кримінальних правопорушеннях, пов’язаних із домашнім насильством. Юридична психологія. 2021. № 2 (29). С. 82–90. doi: 10.33270/03212902.82
Коваленко О. Г. Міжособистісне спілкування осіб похилого віку : психологічні аспекти : монографія. Київ : Ін-т обдарованої дитини, 2015. 456 с.
Krug E. G., Dahlberg L. L., Mercy J. A., Zwi A. B., Lozano R. World report on violence and health. World Health Organization. 2002. URL: https://apps.who.int/iris/handle/10665/42495
LaGrange R. L., Ferraro K. F., Supancic M. Perceived Risk and Fear of Crime: Role of Social and Physical Incivilities. Journal of Research in Crime and Delinquency. 1992. Vol. 29. No. 3. P. 311–334. doi: 10.1177/0022427892029003004
Lenze E. J., Rogers J. C., Martire L. M., Dew M. A., Schulz R., Reynolds C. F. The Association of Late-Life Depression and Anxiety With Physical Disability: A Review of the Literature and Prospectus for Future Research. The American Journal of Geriatric Psychiatry. 2001. Vol. 9. No. 2. P. 113–135. doi: 10.1097/00019442-200105000-00004
Logan J. E., Haileyesus T., Ertl A., Rostad W. L., Herbst J. H. Nonfatal Assaults and Homicides Among Adults Aged ≥60 Years – United States, 2002–2016. MMWR Morb Mortal Wkly Rep. 2019. No. 68. P. 297–302. doi: 10.15585/mmwr.mm6813a1
Mohnen S. M., Groenewegen P. P., Völker B., Flap H. Neighborhood social capital and individual health. Social Science & Medicine. 2011. Vol. 72. No. 5. P. 660–667. doi: 10.1016/j.socscimed.2010.12.004
Mouzos J. Homicidal encounters: A study of homicide in Australia 1989–1999. Research and public policy series no. 28. Canberra : Australian Institute of Criminology, 2000. URL: https://www.aic.gov.au/publications/rpp/rpp28
Nummela O., Sulander T., Rahkonen O., Karisto A., Uutela A. Social participation, trust and self-rated health: A study among ageing people in urban, semi-urban and rural settings. Health & Place. 2008. Vol. 14. No. 2. P. 243–253. doi: 10.1016/j.healthplace.2007.06.006
Охріменко І. М., Князєв Ю. В. Юридико-психологічна характеристика комунікативної взаємодії зі свідками під час розслідування хуліганства. Юридична психологія. 2021. № 1 (28). С. 74–81. doi: 10.33270/03212801.74
Pillemer K., Burnes D., Riffin C., Lachs M. S. Elder Abuse: Global Situation, Risk Factors, and Prevention Strategies. The Gerontologist. 2016. Vol. 56. Suppl 2. P. 194–S205. doi: 10.1093/geront/gnw004
Prevention of violence: Public health priority [Agenda item 30.2]. World Health Assembly. 1996. URL: https://apps.who.int/iris/handle/10665/179463
Riedel M. Special issue on elderly homicide: An introduction. Homicide Studies. 2013. No. 17 (2). P. 123–133. doi: 10.1177/1088767913480863
Russo A., Reginelli A., Pignatiello M., Cioce F., Mazzei G., Fabozzi O., Parlato V., Cappabianca S., Giovine S. Imaging of Violence Against the Elderly and the Women. Seminars in Ultrasound, CT and MRI. 2019. Vol. 40. No. 1. P. 18–24. doi: 10.1053/j.sult.2018.10.004
Shawon R. A., Adhia A., DeCou C., Rowhani-Rahbar A. Characteristics and patterns of older adult homicides in the United States. Inj. Epidemiol. 2021. No. 8 (5). doi: 10.1186/s40621-021-00299-w
Silver E., Mulvey E. P., Swanson J. W. Neighborhood structural characteristics and mental disorder: Faris and Dunham revisited. Social Science & Medicine. 2002. Vol. 55. No. 8. P. 1457–1470. doi: 10.1016/s0277-9536(01)00266-0
Spruha J., Mooney S. J., Rundle A. G., Quinn J. W., Beard J. R., Cerdá M. Pathways from neighborhood poverty to depression among older adults. Health & Place. 2017. Vol. 43. P. 138–143. doi: 10.1016/j.healthplace.2016.12.003
Terranova C., Bevilacqua G., Zen M., Montisci M. Crimes against the elderly in Italy, 2007–2014. Journal of Forensic and Legal Medicine. 2017. Vol. 50. P. 20–27. doi: 10.1016/j.jflm.2017.06.005
Vogelsang E. M. Older adult social participation and its relationship with health: Rural-urban differences. Health & Place. 2016. Vol. 42. P. 111–119. doi: 10.1016/j.healthplace.2016.09.010
Yen I. H., Michael Y. L., Perdue L. Neighborhood Environment in Studies of Health of Older Adults. American Journal of Preventive Medicine. 2009. Vol. 37. No. 5. P. 455–463. doi: 10.1016/j.amepre.2009.06.022
Переглядів анотації: 42 Завантажень PDF: 88
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
