Особливості тактики освідування неповнолітніх потерпілих із вадами психофізичного розвитку
Анотація
Анотація. У статті висвітлено актуальні питання, що виникають під час проведення освідування за участю неповнолітніх потерпілих із вадами психофізичного розвитку. Досліджено особливості застосування тактичних прийомів під час освідування за участю осіб зазначеної категорії. Мета публікації – розроблення тактичних засад проведення освідування за участю неповнолітніх потерпілих із вадами психофізичного розвитку, формування теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо їх застосування. Для досягнення зазначеної мети використано систему загальнонаукових і спеціальних методів. За допомогою історико-правового методу визначено етапи розвитку законодавства за цим напрямом і потреби практики сьогодення. Догматичний метод посприяв висвітленню змісту основних понять, серед яких: «освідування», «тактика освідування», «неповнолітні потерпілі з вадами психофізичного розвитку». Діалектичний метод використано для розгляду об’єкта дослідження в контексті поєднання потреб науки і практики. Наукова новизна полягає у виокремленні теоретичних положень і практичних рекомендацій під час проведення освідування за участю дітей зазначеної категорії з огляду на їхні індивідуальні, психічні, фізичні та розумові особливості, що впливають на процес проведення цієї слідчої (розшукової) дії. Теоретично обґрунтований підхід до використання тактичних прийомів забезпечить реалізацію права освідуваних неповнолітніх із вадами психофізичного розвитку на повагу до їхньої честі та гідності, право тілесної недоторканності, а також запобігання вчиненню дій, які можуть зашкодити їхньому життю та здоров’ю. Особливості обстеження тіла неповнолітніх потерпілих із вадами психофізичного розвитку в низці випадків пов’язано з тим, що ця категорія дітей є психічно нестабільною, емоційно гіперчутливою до навколишнього середовища, має специфічну уяву та розсіяну увагу внаслідок патологічного стану здоров’я. Зважаючи на психоемоційний стан дитини, ураховуючи особливості хвороби та фізичну обмеженість, слідчий під час освідування має не лише застосовувати тактичні прийоми на підставі знання кримінально-процесуального законодавства, а й запозичувати знання в тих галузях науки, що досліджують психічні процеси людини, вольові, емоційні та психічні стани, які допоможуть не лише створити обстановку, що зводить до мінімуму емоційне напруження, а й сприяти забезпеченню комфортних умов проведення цієї слідчої (розшукової) дії відповідно до потреб неповнолітнього
Ключові слова: кримінальне провадження; криміналістика; тактичний прийом; освідування; неповнолітня особа; вади розвитку
Завантаження
Посилання
Даниленко А. В., Савчук Т. І., Купріянова Л. С., Гусева В. О Деякі проблемні питання освідування осіб. Вчені записки Національного університету ім. В. І. Вернадського. 2013. Т. 26 (65). № 1. С. 180–185. (Серія «Юридичні науки»).
Гловюк І. В. Освідування неповнолітнього та отримання зразків для експертизи (за проектом закону № 5618). Процесуальне та криміналістичне забезпечення досудового розслідування. Львів : ЛьвДУВС. 2021. 160 с.
Грига М. А. Освідування у кримінальному провадженні: основні проблеми та шляхи їх розв’язання. Аналітично-порівняльне правознавство. 2022. № 3. С. 221–226. doi: 10.24144/2788-6018.2022.03.40
Міжнародна класифікація хвороб десятого перегляду МКХ-10. URL: https://www.surgery.org.ua/Documents/Details/aa535505-419d-4d67-a9e7-5c6d4b8f1ced?title=MizhnarodniiKodifikatorKhvorobMkkh10
Кашпур А., Сокиран Ф. Допит неповнолітнього: криміналістична та психологічна характеристика. Юридична психологія. 2021. № 29. С. 61–69. doi: 10.33270/03212902.61
Харченко С. В. Тактика проведення освідування неповнолітніх осіб. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2013. № 3. С. 225–229. (Серія «Юридичні науки»).
Лук’янчиков Є. Д., Петряєв С. Ю. Еволюція нормативного регулювання освідування. Криміналістика і судова експертиза. 2019. № 64. С. 158–169. doi: 10.33994/kndise.2019.64.13
Лук’янчиков Є. Д., Лук’янчиков Б. Є. Микитенко О. Б. Нормативне врегулювання освідування як засобу інформаційного забезпечення кримінального провадження. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. 2022. № 3 (99). С. 112–120. doi: 10.33766/2524-0323.99.112-120
Могила В. С. Питання реалізації повноважень слідчого та слідчого судді щодо отримання зразків для експертизи. Правове життя сучасної України : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. : у 3 т. (Одеса, 15 трав. 2020 р.) / відп. ред. М. Р. Аракелян. Одеса : Гельветика, 2020. Т. 3. C. 290–293.
Моргун Н. С., Рябцев І. В. Питання доцільності існування освідування як окремої слідчої (розшукової) дії. Актуальні проблеми досудового розслідування : зб. тез доп. міжвідом. наук.-практ. конф. (Київ, 5 лип. 2017 р.). Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2017. С. 213–217.
Нагайник Т. Г. Особливості освідування неповнолітніх під час досудового розслідування злочинів проти статевої свободи та недоторканості і його взаємозв’язок із судово-медичною експертизою. Актуальні проблеми досудового розслідування та судового розгляду злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості дітей, шляхи їх вирішення : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 19 черв. 2020 р.) / [редкол.: В. В. Чернєй, С. Д. Гусарєв, С. С. Чернявський, В. В. Корольчук]. Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2020. С. 209–212.
Нікітіна-Дудікова Г. Ю. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості дітей. Juris Europensis Scientia. 2022. № 2. С. 120‒125. doi: 10.32837/chern.v0i2.358
Осипенко І. П., Пророченко В. В. Використання можливостей невербальної інформації у розслідуванні злочинів. Юридичний науковий електронний журнал. 2019. № 6. С. 392–395. doi: 10.32782/2524-0374/2019-6/94
Сафронов С. О. Методика розслідування умисного заподіяння тяжких і середньої тяжкості тілесних ушкоджень : наук.-практ. посіб. Харків : С.А.М., 2003. 175 с.
Щебетун І. С., Міхайліна Т. В. Захист прав дітей на окупованих територіях: міжнародний досвід та українські реалії. Політичне життя. 2019. № 2. С. 33–37. doi: 10.31558/2519-2949.2019.2.5
Топчій В. В. Карпенко Н. В. Примус як забезпечення освідування в кримінальному провадженні. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2015. № 2. С. 18–28.
Єдиний звіт про кримінальні правопорушення: звітність за січень–жовтень 2022 р. URL: https://gp.gov.ua/ua/posts/pro-zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya-ta-rezultati-yih-dosudovogo-rozsliduvannya-2
Єфімов М. М. Особливості встановлення психологічного контакту при проведенні допиту під час розслідування злочинів проти моральності. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2020. № 1. С. 200–204. doi: 10.31733/2078-3566-2020-1-200-204
Переглядів анотації: 157 Завантажень PDF: 145
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.