Аналіз психологічних аспектів конструктивної діяльності працівників експертної служби
Анотація
Анотація. Статтю присвячено аналізу психологічних аспектів конструктивної діяльності працівників експертних служб з акцентом на ключових аспектах, які визначають ефективність і якість їхньої професійної роботи. Актуальність публікації обумовлена потребою в аналізі аспектів конструктивної діяльності судового експерта. У сучасному судовому контексті, де справедливість та об’єктивність рішень відіграють критичну роль, усвідомлення психологічних особливостей судових експертів стає надзвичайно важливим. Метою цього дослідження є глибокий аналіз психологічних факторів, які впливають на спроможність судових експертів об’єктивно оцінювати матеріали, які надані для проведення дослідження та прийняття науково обґрунтованих рішень у межах судової експертизи. Детально розглянуто психологічні процеси, які виникають під час судової експертизи та позначаються на якості судових висновків. Результати теоретичного дослідження надають глибоке розуміння психологічних процесів, які позначаються на роботі експертних служб. Дослідження ґрунтується на теоретичному аналізі психологічних аспектів судової роботи, що охоплює розгляд психологічних процесів, які зумовлюють об’єктивність і конструктивність судових експертів. Використано теоретичні методи аналізу й синтезу. Результати аналізу відображають важливі аспекти психологічних особливостей судових експертів, їх вплив на конструктивну діяльність і способи підвищення якості висновків. Наукова новизна дослідження полягає в аналізі внутрішніх психологічних процесів судових експертів, спрямованих на досягнення об’єктивності та конструктивності в їхній роботі. Дослідження виявляє значущі аспекти, які позначаються на прийнятті експертами рішень і можуть покращити професійну діяльність судових експертів. Практична значущість полягає в можливості використання отриманих знань для підвищення рівня психологічної готовності працівників експертних служб до викликів професійної діяльності. Результати цього дослідження можуть слугувати основою для подальших емпіричних досліджень і розроблення практичних програм підвищення професійної ефективності експертів у контексті їхньої психологічної підготовки.
Ключові слова: судово-експертна діяльність; судовий експерт; судова експертиза; психологічний аспект; конструктивна діяльність; професійна компетентність експерта; відповідальність.
Завантаження
Посилання
Abdumalik, Z.A. (2021). Information Support for Forensic Expert Activities of Forensic Institutions: Current Problems of Theory and Practice. The American Journal of Political Science Law and Criminology, 03(01), 98-102. doi: 10.37547/tajpslc/Volume03Issue01-16.
Alexeeva, A. (2020). Social Communicative Competence as a Factor Influencing an Individual's Professional Successfulness: in the Context of the Psychological Sex. Psychological Prospects Journal, 35, 8-23. doi: 10.29038/2227-1376-2020-35-8-23.
Avramchenko, S. (2021). Professional Consciousness as a Subjective Component of Personal Professional Development. Journal of Intellectual Disability – Diagnosis and Treatment, 9, 536-545. doi: 10.6000/2292-2598.2021.09.05.12.
Babii, M.M. (2020). Concept and Levels of Competence and Competency of a Judicial Expert. Technologies, Tools, and Strategies for Implementing Scientific Research: Materials of the International Scientific Conference (pp. 163-165). Kherson: MTsND.
Bondarenko, N., & Skalenko, P. (2022). Professionalism of law enforcement agencies specialists': theoretical analysis of the problem. Psychological prospects journal, 39, 10-24. doi: 10.29038/2227-1376-2022-39-bon.
Dzholos, O. (2019). Competence and Identification of Experts in the Context of Adherence to Standards of Information Balance and Credibility. Scientific Notes of the Institute of Journalism, 1(74), 38-45. doi: 10.17721/2522-1272.2019.74.4.
Khazratova, N., Malimon, L., Terentiev, O., & Oliinyk, A. (2022). Readiness to Conflicts Resolving as a Factor in the Mental Health of a Lawyer in His Professional Activity. Psychological Prospects Journal, 39, 367-381. doi: 10.29038/2227-1376-2022-39-haz.
Koodrin, J. (2020). Error vs. Accuracy Rates: Evaluating Forensic Expert Credibility (Doctoral thesis, University of Adelaide,. Australia). Retrieved from https://digital.library.adelaide.edu.au/ dspace/bitstream/2440/131211/1/KoodrinJ_2020_Hons.pdf.
Kovalov, V.V. (2021). Modern Electronic Services as a Means of Communication of Expert Institutions with Customers of Expert Services. Criminalistic Bulletin, 34(2), 57-65. doi: 10.37025/1992-4437/2020-34-2-57.
Kurdes, O.V. (2021). Features of the Psychological Training of Judicial Experts as a Component of the Adaptation Process. Theory and Practice of Forensic Science and Criminalistics, 23, 110-122. doi: 10.32353/khrife.1.2021.08.
Kurdes, O.V. (2023). Transformation of the Personality of a Judicial Expert in Extreme Conditions of Wartime. Theory and Practice of Forensic Science and Criminalistics, 1(30), 144-161. doi: 10.32353/khrife.1.2023.08.
Mozharovska, T. (2021). Psychological Well-being: Theoretical Approaches to the Concept Definition. Psychological Prospects Journal, 37, 155-167. doi: 10.29038/2227-1376-2021-37-155-167.
Nedashkivska, O.A., & Nedashkivska, T.Ye. (2022). Experiment as a Means of Studying the Cognition of a Judicial Expert Regarding Expert Initiative. Criminalistic Bulletin, 37(1), 79-89. doi: 10.37025/1992-4437/2022-37-1-79.
Pastryk, T. (2022). Expressed Emotion in the Context of Personality Traits Model: Theoretical and Empirical Examining the Key Concepts. Psychological Prospects Journal, 40, 136-148. doi: 10.29038/2227-1376-2022-40-pas.
Pavlović, J. (2021). Team Coaching Psychology: Toward an Integration of Constructivist Approaches. Journal of Constructivist Psychology, 34(4), 450-462. doi: 10.1080/10720537.2019.1700856.
Petrova, I.A., & Dontsova, O.S. (2020). Features of the Formation of Professional Competencies of a Forensic Merchandising Expert. Theory and Practice of Forensic Science and Criminalistics, 21,
-178. doi: 10.32353/khrife.1.2020_11.
Pievtsov, H.V., Usachov, O.A., Patsek, P., & Romaniuk, A.O. (2020). Combined Methodology for Assessing the Competence of Experts in Choosing a Scenario for Organizing Information-Psychological Influence. Science and Technology of Air Forces of the Armed Forces of Ukraine, 2(39), 24-36. doi: 10.30748/nitps.2020.39.03.
Poltorak, A. (2023). Positive Psychology as an Instrument of Personnel Motivation in Enterprises. Modern economics, 38(1), 132-138. doi: 10.31521/modecon.v38(2023)-20.
Samoilova, O., & Pecherska, I. (2022). Expert Prevention as one of the Forms of Forensic Expert Activity and the Role of a Judicial Expert in this Field. Young Scientist, 2(102), 58-62. doi: 10.32839/2304-5809/2022-2-102-12.
Sivchuk, I. (2021). Professional Competence of a Judicial Expert. Scientific Practice: Modern and Classical Research Methods, 1, 115-116. doi: 10.36074/logos-26.02.2021.v1.34.
Vilinskyi, M.S. (2022). Expert as a Participant in the Judicial Process. Development of Civil Society as a Necessary Component of European Integration of Ukraine: All-Ukrainian Scientific and Practical Conference (pp. 27-31). Kyiv. doi: 10.36059/978-966-397-271-8-18.
Virna, Zh. (2023). Constructive Psychology as a Technology for Transforming the Human Mind. Psychological Prospects Journal, 41, 41-54. doi: 10.29038/2227-1376-2023-41-vir.
Переглядів анотації: 9 Завантажень PDF: 41
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
