Розпізнавання та розуміння базових емоцій як складові емоційної обізнаності курсантів
Анотація
Анотація. Висвітлено результати емпіричного дослідження емоційної обізнаності курсантів-першокурсників. Проаналізовано їхні вміння розпізнавати базові емоції людини за мімічними виявами, розуміти й правильно інтерпретувати власні емоції та емоцій інших людей. Метою статті є емпіричне вивчення емоційної обізнаності курсантів. Методологію дослідження становлять сучасні наукові уявлення про фізіологічну основу емоцій та їхню диференціацію. Використано методи емпіричного психологічного дослідження (тестування, анкетування), порівняльного аналізу, структурно-логічний метод. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що проведено вивчення особливостей емоційної обізнаності курсантів на початку професійного навчання. Встановлено, що рівень емоційної обізнаності курсантів-першокурсників недостатній, оскільки вони цілком не усвідомлюють і не розуміють емоції, які переживають, не завжди можуть їх інтерпретувати. Вони відчувають складнощі під час розпізнавання та вербалізації базових емоцій за їх мімічними виявами. Курсанти менше впевнені у власній здатності розуміти свої та чужі емоції, на відміну від працівників Національної поліції України та цивільних осіб, старших за віком. Курсанти, як і студенти юридичних вишів, поліцейські та цивільні особи не розпізнали емоцію «зневага» серед інших базових емоцій. Найбільш упізнаваною базовою емоцією є «радість», яку курсанти розпізнавали частіше за студентів юридичних вишів, поліцейських, цивільних осіб. Однак емоція «гнів» є більш упізнаваною, а емоція «здивування» – менш упізнаваною здобувачами вищої освіти, ніж поліцейськими. Здобувачі вищої освіти та поліцейські частіше не впізнавали емоцію «сум», яка є протилежною радості, порівняно із цивільними особами. Обґрунтовано висновок щодо необхідності розвитку емоційної обізнаності курсантів.
Ключові слова: емоції; емоційна обізнаність; профайлінг; курсанти; студенти; психічний стан; міміка.
Завантаження
Посилання
Barmak, O.V., Manziuk, E.A., Kalyta, O.D., Krak, Yu.V., Kuznietsov, V.O., Kulias, A.I. (2020). Recognition of emotional manifestations by grouping clusters of characteristic facial expressions of a person. Programming problems, 2-3, 173-183. doi: 10.15407/pp2020.02-03.173.
Bryhadyr, M.B. (2018). Peculiarities of the appearance and feeling of the emotion of fear in modern society. Scientific Bulletin of Kherson State University, 2(1), 20-24. Retrieved form https://pj.journal.kspu.edu/index.php/pj/article/view/449.
Dmytryk, Yu.I., & Kondratiuk, O.V. (2021). Profiling in the activities of operational units. Social and legal studies, 3(13), 95-100. doi: 10.32518/2617-4162-2021-3-95-100.
Ekman, P. (1999). Basic Emotions. Chapter 3. T. Dalgleish, M. J. Power (Eds.). First published. doi: 10.1002/0470013494.ch3.
Ekman, P. (2003). Emotions Revealed: Understanding Faces and Feelings. London: Weidenfeld and Nicolson.
Ekman, P. (2020). The theory of lies. How to identify a liar in business, politics and private life. Kyiv: KM-Books.
Goulman, D. (2018). Emotional intelligence. Kharkiv: Vivat.
Halustian, O.A., Zakharenko, L.M., & Motliakh, O.I. (2019). Profiling technologies in investigative activity. Kyiv: Osvita Ukrainy.
Havryshchak, L., & Borysenko, Z. (2019). Happiness as a psychological category. Problems of humanitarian sciences, 45, 39-51. doi: 10.24919/2312-8437.45.196994.
Hud, H.O. (2018). Emotional sphere of personality: theoretical and methodological aspect of research. Actual problems of psychology, 14(1), 84-94.
Ioffe, M.V., & Vynohradova, V.E. (2020). The use of non-verbal manifestations of disgust and contempt in the communicative process. Scholarly notes of V.I. Vernadsky Tavri National University, 31(70), 4, 103-109. doi: 10.32838/2709-3093/2020.4/15.
Izard, C. (2007). Basic Emotions, Natural Kinds, Emotion Schemas, and a New Paradigm. Perspectives on Psychological Science, 2(3). doi: 10.1111/j.1745-6916.2007.00044.x.
Kyrylenko, T. (2018). Emotional sphere of personality: study vectors. Bulletin of Taras Shevchenko Kyiv National University, 1(8), 26-30. Retrieved from https://bpsy.knu.ua/index.php/psychology/ article/view/190.
Lazurenko, O.O. (2018). Psychology of emotions. Kyiv: Kn. Plus.
Linviakova, I.A., & Khahetska, N.V. (2018). Research on the influence of emotions on the state of personality. A young scientist, 11(51), 806-809.
Litinska, O., & Palenha, V. (2018). The concept of "anger" in linguistic and psychological research. A young scientist, 12(64), 139-142. doi: 10.32839/2304-5809/2018-12-64-36.
Malkova, T.M. (2018). Visual psychodiagnostics. Kyiv: Derzh. un-t telekomunikatsii.
Matsumoto, D., & Hwang, H.S. (2013). Basic Emotions. Cross-Cultural Psychology, 2. doi: 10.1002/9781118339893.wbeccp196.
Mykhailiuk, I.O., & Zakharenko, L.M. (2023). Understanding of emotions by students of higher education. Scientific start 2023: materials of the International of science conference (pp. 76-79). Kyiv: ACADEMCONF.COM. Retrieved from http://elar.naiau.kiev.ua/jspui/handle/123456789/24153.
Mykhalchuk, N., & Onufriieva, L. (2020). Psycholinguistic features of the representation of emotions using the concept "fear". Problems of modern psychology, 48, 206-227. doi: 10.32626/2227-6246.2020-48.206-227.
Olkhovych-Novosadiuk, M. (2022). Psycholinguistic aspects of the concept of joy in the Ukrainian language and culture. Slavia orientalis, LXXI(3), 611-624. doi: 10.24425/slo.2022.142782.
Ortony, A. (2021). Are All "Basic Emotions" Emotions? A Problem for the (Basic) Emotions Construct. Perspectives on Psychological Science, 17(2). doi: 10.1177/1745691620985415.
Sweeney, K. (2022). Understanding emotion as a strategy in policing. The Police Journal: Theory, Practice and Principles, 95(3). doi: 10.1177/0032258X211018496.
Varii, M.Yu. (2016). General psychology (5th ed.), (vol. 1). Lviv: Apriori.
Voitsekhivska, N.K. (2018). Negative emotions as an obstacle to mutual understanding between speakers in a dialogic discourse. Scientific newsletter of I. Franko Drohobytsk State Pedagogical University, 9, 40-43.
Zarytska, V.V. (2022). Awareness of one's own emotions as a factor of intelligent behavior. Bulletin of Kharkiv National Pedagogical University named after H.S. Skovoroda, 66, 95-102. doi: 10.34142/23129387.2022.66.06.
Zinck, A., & Newen, A. (2008). Classifying Emotion: A Developmental Account. Synthese, 161(1),
-25. doi: 10.1007/s11229-006-9149-2.
Переглядів анотації: 64 Завантажень PDF: 154
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
