Організаційно-методичні засади надання психологічної допомоги учасникам бойових дій
Анотація
Анотація. Актуальність дослідження обумовлена необхідністю інтенсифікації психологічної допомоги учасникам бойових дій. Мета статті полягає у визначенні організаційно-методичних засад надання психологічної допомоги учасникам бойових дій. Методологію аналізу проблеми становить загальна теорія трансформації особистісних змін у кризових умовах, що ґрунтується як на диференціації, так і на інтеграції наявних знань у різних галузях, а також психотерапевтичні концепції впливу на особистість. Методи дослідження: аналіз та узагальнення результатів прикладних досліджень у галузі надання психологічної допомоги учасникам бойових дій. Проаналізовано зарубіжний та вітчизняний досвід вивчення психоемоційних станів особистості під впливом психотравми в умовах воєнного стану. Визначено переваги інтегративного підходу в системі методів психологічної допомоги учасникам бойових дій. Окреслено завдання психотерапевтичного впливу на особистість учасника бойових дій, що фокусуються на трьох складових самосвідомості: саморозумінні (когнітивний аспект), самоставленні (емоційний аспект) і саморегуляції (поведінковий аспект). Обґрунтовано необхідність поєднання індивідуальних і групових форм психотерапевтичного впливу з висвітленням ролі основних факторів: універсальності проблем; психоедукації; саморозкриття; акцептації; катарсису; спонукання до альтруїзму; надання зворотного зв’язку; корективного емоційного досвіду; формування згуртованості групи. Доведено, що психологічна допомога учасникам бойових дій реалізується через широке коло загальних факторів впливу, яка призводить до певних змін в особистісному розвитку. Описано основні етапи застосування методу Френка Пьюселіка як одного з найефективніших методів психологічної допомоги учасникам бойових дій. Визначено загальну стратегію психологічної допомоги учасникам бойових дій, що полягає у відокремленні особистості від травмувальних подій шляхом перетворення досвіду в спогади, знаходження його конструктивного змісту. Представлено трактування особистісних змін як механізму міжсистемного переходу до нової ідентичності, що поєднує позитивні й негативні сторони. Практична значущість представлена визначенням форм і методів психологічної допомоги учасникам бойових дій.
Ключові слова: психотравма; посттравматичний стресовий розлад; трансформація особистості; інтегративний підхід; фактори психотерапевтичної дії.
Завантаження
Посилання
Barzoki, H., Ebrahimi, M., Khoshdel, A., Noorbala, A., Rahnejat, A., Avarzamani, L., Ghadam, H., & Avakh, F. (2023). Studying the Prevalence of PTSD in Veterans, Combatants and Freed Soldiers of Iran-Iraq War: A Systematic and Meta-analysis Review. Psychology, Health & Medicine, 28(3), 812-818. doi: 10.1080/13548506.2021.1981408.
Bereznenko, M., & Tsymbal, T. (2023). The impact of the war on the health of Ukrainians. Grail of science, 24, 416-417. doi: 10.36074/grail-of-science.17.02.2023.076.
Budanova, M. (2023). Martial law and possible transformation of the policeman's personality. Legal pscychology, 1(32), 79-85. doi: 10.33270/03233201.79.
Halych, M., & Halych, Y. (2023). Determinants of appearance and features of manifestations of mental behavioral disorders under military conditions. Legal pscychology, 1(32), 51-59. doi: 10.33270/03233201.51.
Jain, N., Prasad, S., Czеrth, Z., Chodnekar, S. Y., Mohan, S., Savchenko, E. (2022). War psychiatry: identifying and managing the neuropsychiatric consequences of armed conflicts. Journal of Primary Care & Community Health, 13. doi: 10.1177/21501319221106625.
Kazlauskas, E., Kairyte, A., & Zelviene, P. (2023). Complex posttraumatic stress disorder in adolescence: A two-year follow-up study. Clinical Child Psychology and Psychiatry Online First, 29(2), 466-478. doi: 10.1177/13591045231187975.
Konstantinov, V., Reznik, A., & Isralowitz, R. (2022). The Impact of the Russian-Ukrainian War and Relocation on Civilian Refugees. Journal of Loss and Trauma, 28(3), 267-269. doi: 10.1080/15325024.2022.2093472.
Konstantinov, V., Reznik, A., & Isralowitz, R. (2022). Update: Civilian Refugees of the Russian-Ukrainian War. Journal of Loss and Trauma, 28(6), 568-570. doi: 10.1080/15325024.2022.2135288.
Koven, S.G. (2018). Veteran treatments: PTSD interventions. Healthcare, 6. doi: 10.3390/healthcare6030094.
Kurapov, A., Danyliuk, I., Loboda, A., Kalaitzaki, A., Kowatsch, T., Klimash, T., & Predko, V. (2023). Six months into the war: a first-wave study of stress, anxiety, and depression among in Ukraine. Frontiers Psychiatry, 14. doi: 10.3389/fpsyt.2023.1190465.
Langer, P.C., Dymczyk, A., Brehm, A., & Ronel, J. (2023). Trauma concepts in research and practice:An Overview (1st ed.). Wiesbaden: Springer Fachmedien Wiesbaden; Imprint: Springer. doi: 10.1007/978-3-658-40484-0_3.
Lozinska, N. (2019). Psychotrauma as a consequence of traumatic stress in various areas of modern psychology. Bulletin of the National Defense University of Ukraine, 50(2), 65-73. doi: 10.33099/2617-6858-2018-50-2-65-73.
Mattingsdal, J., Espevik, R., Johnsen, B. H., & Hystad, S. (2023). Exploring why police and military commanders do what they do: An empirical analysis of decision-making in hybrid warfare. Armed Forces and Society. doi: 10.1177/0095327X231160711.
Pavlenko, V., Kurapov, A., Drozdov, A., Korchakova, N., Reznik, A., & Isralowitz, R. (2023). Ukrainian «Help» Profession Women: War and Location Status Impact on Well-Being. Journal of Loss and Trauma, 28(1), 92-95. doi: 10.1080/15325024.2022.2105482.
Pavlova, I., Graf-Vlachy, L., Petrytsa, P., Wang, S., & Zhang, S. (2022). Early evidence on the mental health of Ukrainian civilian and professional combatants during the Russian invasion. Eur Psychiatry, 65. doi: 10.1192/j.eurpsy.2022.2335.
Рidlisnyi, Yu. (2023). Psychological Features of Combat Psychotrauma Experienced by Combatants. Legal pscychology, 2(33), 113-119. doi: 10.33270/03233302.113.
Рidlisnyi, Yu., & Dembitskyi, V. (2022). Theoretical Origins of the Study of Potential Aggression of a Combatant after the End of Hostilities. Legal pscychology, 2(31), 41-46. doi: 10.33270/03223102.41.
Pinchuk., I, Goto, R., Pimenova, N., Kolodezhny, O., Guerrero, A., & Skokauskas, N. (2022). Mental health of helpline staff in Ukraine during the 2022 Russian invasion. Eur Psychiatry, 65. doi: 10.1192/j.eurpsy.2022.2306.
Prorok, N., Tsarenko, L., & Boiko, S. (2021). Adaptation, maladaptation, adaptation disorders: issues of terminology. The grail of science, 9, 373-381. doi: 10.36074/grail-of-science.22.10.2021.66.
Piuselik, F., & Drevitska, O. (2015) Psychological work methodology for veterans and combatants of anti-terrorist operation. Medical education, 24(1), 655-659.
Rybchuk, O. (2020). Psychogenic disorders of military personnel: history and modernity. Bulletin of the National Defense University of Ukraine, 51(1), 118-123. doi: 10.33099/2617-6858-2019-51-1-118-123.
Sayer, M.A., Ostrowski-Delahanty, S., Pacella-LaBarbara, M.L., & Delahanty, D.L. (2022). Classification of acute stress disorder. In J.G. Beck, & D.M. Sloan (Eds.). The Oxford handbook of traumatic stress disorders (2nd ed., pp. 45-61). Oxford University Press. Retrieved from https://psycnet.apa.org/ record/2023-21023-003.
Sodolevska, V. (2023). Issues of mental health due to the state of war in Ukraine. Psychosomatic medicine and general practice, 7(2). doi: 10.26766/pmgp.v7i2.394.
Shelestova, O. (2021). Borderline mental disorders and adaptation disorders (differential diagnosis, case description). Herald of kiev institute of business and technology, 46(4), 74-81. doi: 10.37203/kibit.2020.46.09.
Yatsyna, O. (2022). The impact of war on mental health: signs of psychological traumatization of children and adolescents. Scientific perspectives, 7(25), 554-567. doi: 10.52058/2708-7530-2022-7(25)-554-567.
Переглядів анотації: 69 Завантажень PDF: 110
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
