Психологічні особливості правоохоронної діяльності під час російської воєнної інтервенції
Анотація
Анотація. Метою статті є аналіз психологічних особливостей професійної діяльності поліцейських в умовах воєнного стану. Акцентовано на висвітленні можливих психологічних наслідків виконання посадових обов’язків під час російської воєнної інтервенції, що можуть бути прирівняні до професійної діяльності під час воєнного протистояння. Актуальність досліджуваної проблематики зумовлена поточною складною військово-політичною обстановкою в нашій державі, що поєднується з необхідністю забезпечення високої продуктивності та якості діяльності правоохоронної системи. Застосовано такі методи дослідження, як аналіз, синтез, порівняння, систематизація, узагальнення інформації з наукових джерел. З-поміж основних результатів проведеного теоретичного дослідження виокремлено такі: 1) сформульовано авторське визначення професійної діяльності; 2) визначено сукупність характеристик правоохоронної діяльності в мирний час і в період воєнного стану; 3) виокремлено психологічні наслідки правоохоронної діяльності в напружених умовах ворожої воєнної інтервенції. Будь-яку професійну діяльність визначено як різновид кваліфікованої та затребуваної в суспільстві діяльності, що потребує відповідної підготовки, а також супроводжується інтенсивним напруженням фізичних і розумових сил у процесі виконання, дає змогу реалізувати знання, уміння, навички та здібності працівника, є джерелом його морального та матеріального добробуту. Встановлено, що професійна діяльність правоохоронця вирізняється високим ступенем соціальної відповідальності, консервативністю ціннісних орієнтацій, жорсткою регламентацією умов її здійснення, входженням працівника в уже сформовану організаційну структуру, у межах якої він має підпорядковуватися вже формалізованим нормам і правилам діяльності, дотримуватися вимог законодавства. Визначено, що правоохоронна діяльність як у мирний, так і у воєнний час завжди пов’язана з ризиком для життя та здоров’я. Однак у воєнний час їй притаманні вищий рівень стресогенності, значний потенціал психологічної травматизації, що негативно позначається на перебігу пізнавальних психічних процесів і загальному психоемоційному стані працівника. Тривала робота в таких умовах може призвести до трансформації особистості правоохоронця. Практична цінність здійсненого дослідження полягає в можливості розроблення дієвих заходів психологічної допомоги для поліцейських, а також визначення індивідуально-психологічних рис, що мають бути сформовані в поліціантів для ефективного виконання посадових обов’язків в умовах воєнного стану.
Ключові слова: правоохоронна діяльність; особистісний ресурс; стресостійкість; психологічна готовність; екстремальні умови; воєнний стан.
Завантаження
Посилання
Afanasieva, N.Ye. (2018). Psychology of consulting specialists of an extreme profile of activity (Doctoral dissertation, Kyiv, Ukraine).
Aleksandrov, D.O. (2016). General psychological characteristics of the professional activity of a national police officer. Legal psychology, 1(18), 129-139. Retrieved from https://psychped.naiau.kiev.ua/index.php/psychped/article/view/456.
Androsiuk, V.H. (2019). Methodological foundation of professionography in the National Police of Ukraine in modern conditions. Legal psychology, 2(25), 16-22. doi: 10.33270/03192502.16.
Bondarenko, O.V. (2020). The essence, content, structure of professional readiness of future officers of the Armed Forces of Ukraine to ensure the educational process of military lyceums as a pedagogical problem. Theory and methodology of professional education, 23(1), 77-81. doi: 10.32843/2663-6085/2020/23-1.17.
Bryant, R., Cockcroft, T., Tong, S., & Wood, D. (2014). Police training and education; past, present and future. Brown J. The Future of Policing (pp. 383-397). Abingdon, UK: Routledge. doi: 10.4324/9780203435946.
Budanova, M. (2023). Martial law and possible transformations of the policeman’s personality. Legal psychology, 1(32), 79-85. doi: 10.33270/03233201.79.
Dziuba, T.M. (2012). A psychotraumatic situation in a person’s life: content, features, consequences. Actual problems of psychology, XII(15), II, 113-120. Retrieved from http://appsychology.org.ua/ data/jrn/v12/i15/ii/17.pdf.
Foster, J., & Bailey, S. (2010). Joining forces: maximizing ways of making a difference in policing. A Journal of Policy and Practice, 4(2), 95-103. doi: 10.1093/police/paq007.
Green, T., & Gates, A. (2014). Understanding the process of professionalisation in the police organisation. The Police Journal, 87(2), 75-91. doi: 10.1350/pojo.2014.87.2.662.
Greene, J. (2014). New directions in policing: balancing prediction and meaning in police research. Justice Quarterly, 31(2), 193-228. doi: 10.1080/07418825.2013.840389.
Halych, M. (2021). Peculiarities of influence of conditions of professional activity of policemen on emotional sphere of personality. Legal psychology, 2(29), 44-52. doi: 10.33270/03212902.44.
Kalischuk, S. (2022). Basics of a realistic correlation of a psychologist-consultant with the world in conditions of war. Scientific notes of TNU named after V. I. Vernadskyi, 33(72), 2, 79-86. doi: 10.32838/2709-3093/2022.2/13.
Kohut, O.O. (2019). Structural analysis of psychological components of stress resistance of patrol policemen. Donbas Legal Journal, 2, 158-164. doi: 10.32366/2523-4269-2019-67-2-158-164.
Kovaliv, M.V., & Ivakha, V.O. (2015). Activities of internal affairs bodies under martial law. Bulletin of the Lviv Polytechnic National University, 813, 245-250. Retrieved from http://science2016.lp.edu.ua/ uk/visn-nac-univ-lviv-politeh-ser-urid-nauki-2016/diyalnist-organiv-vnutrishnih-sprav-v-umovah.
Kuchmanych, I.M., & Moroz, R.A. (2017). The psychological mechanism of the occurrence and functioning of the psychological trauma of the individual. Problems of modern psychology, 36, 146-159. doi: 10.32626/2227-6246.2017-36.%25p.
Lazorenko, O.V. (2013). Psychological analysis of extreme conditions of border service. Problems of modern psychology, 21, 305-315. doi: 10.32626/2227-6246.2013-21.%25p.
Lefterov, V.O., & Timchenko, O.V. (2002). Psychological determinants of death and injuries of employees of internal affairs bodies. Donetsk: DIVS MVS Ukrainy.
Maksym, O.V., & Riabovol, T.A. (2022). Primary psychological assistance to victims of war as prevention of further mental disorders. In Modern directions of scientific research development: materials of the 12th International scientific and practical conference (pp. 540-545). Retrieved from https://lib.iitta.gov.ua/733334/1/Максим.pdf.
Medvid, Yu.I. (2018). Determination of the nature and structure of readiness of future reserve officers for service combat activity. Scientific Notes of the Department of Pedagogy of V.N. Karazin Kharkiv National University, 43, 218-235.
Murthy, R.S., & Lakshminarayana, R. (2006). Mental health consequences of war: a brief review of research findings. World psychiatry: official journal of the World Psychiatric Association (WPA), 5(1), 25-30. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/7025086_Mental_health_ consequences_of_war_A_brief_review_of_research_findings.
Pagon, M., Virjent-Novak, B., Djuric, M., & Lobnikar, B. (1996). Policing in Central and Eastern Europe: Comparing Firsthand Knowledge with Experience from the West. Slovenia: College of Police and Security Studies. Retrieved from https://www.ojp.gov/ncjrs/virtual-library/abstracts/policing-central-and-eastern-europe-comparing-firsthand-knowledge.
Penkova, N.Ye. (2015). Psychological readiness of servicemen of the National Guard of Ukraine for service-combat activities in the process of conducting an anti-terrorist operation (Doctoral dissertation, Kharkiv, Ukraine).
Ryan, P.J. (1994). The Future of Police Training. Bramshill. National Police Training.
Shafer, K.H. (1997). High-Performance Policing for the 21st Century. The Police Chief, 2, 19. Retrieved from https://www.ojp.gov/ncjrs/virtual-library/abstracts/high-performance-policing–21st-century.
Tsilmak, O., & Lefterov, V. (2020). Discipline as an integral professional and psychological quality of a police officer. Legal Psychology, 26(1), 55-61. doi: 10.33270/03202601.55.
Turbal, A.Ye., & Shpytalenko, H.A. (2022). Peculiarities of the work of the National Police of Ukraine under martial law. In the European choice of Ukraine, the country’s development and national security in the realities of large-scale military aggression and global challenges of the 21st century: materials of the International science and practice conference (pp. 211-213, vol. 2). S.V. Kivalov (Eds.). Odessa: Helvetyka. Retrieved from http://dspace.onua.edu.ua/handle/11300/19657.
Volnova, L.M. (2017). Prevention of psychological maladaptation of the wounded in the system of social and psychological rehabilitation of servicemen. Actual problems of psychology, XI(15), 76-84. Retrieved from https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/19065/volnova.dezadapt. ATO.PDF?sequence=1&isAllowed=y.
Yevtushenko, V.I. (2019). The character in the structure is a determinant of the individual style of the policeman’s activity. Legal psychology, 2(25), 100-108. doi: 10.33270/03192502.100.
Zhdanova, I.V. (2015). Professional health of law enforcement officers as a subject of psychological research. Law and security, 4(59), 150-155. Retrieved from https://univd.edu.ua/science-issue/issue/3896.
Переглядів анотації: 43 Завантажень PDF: 95
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.