Структурно-функціональна модель професійної готовності працівника патрульної поліції
Анотація
Проаналізовано наукові праці, у яких висвітлено особливості формування готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності, специфіку роботи підрозділів патрульної поліції та вимоги до формування професійної готовності працівників. З’ясовано сутність поняття «професійна готовність працівника патрульної поліції». Визначено, що це – стан особистості, який дає змогу здійснювати службову діяльність на належному професійному рівні та інтегрує в собі низку компонентів у поєднанні зі здатностями оперативно їх поєднувати, постійно оновлювати, накопичувати і розвивати. На підставі здійснених досліджень обґрунтовано та розроблено структурно-функціональну модель професійної готовності працівника патрульної поліції. Модель візуально зображує складові компонентів готовності, які, інтегруючись, сприяють досягненню стану професійної готовності відповідно до виконуваних завдань. Головними компонентами професійної готовності є: професійно-теоретична, психологічна, фізична, тактична готовність і готовність до застосування, використання вогнепальної зброї. Складовими моделі визнано: уміння застосовувати набуті теоретичні знання під час професійної діяльності; достатній рівень сформованості спеціальних професійних і рухових умінь, навичок та розвитку професійно важливих якостей; професійний досвід. Ключовим чинником є формування і розвиток зазначених складових на тлі позитивної мотивації до навчання та професійної діяльності. Встановлено, що ефективно виконувати службові завдання здатні працівники патрульної поліції з різним рівнем сформованості виокремлених компонентів. Високий розвиток одних компонентів може частково компенсувати низький розвиток інших. Працівники патрульної поліції здатні досягнути високого рівня професійної готовності за умови оптимальної та комплексної їх розвиненості.
Завантаження
Переглядів анотації: 394 Завантажень PDF: 229
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.