The Resilience as a Resource for Self-Realization of Future Lawyers

Abstract

Self-realization characterizes a person's need for comprehensive disclosure in all spheres of life. The new challenges facing young people today require them to master the skills to manage their own resources: health, emotional, motivational-volitional, cognitive spheres, to be viable for solving established tasks. The study purpose to: analyze the relationship of self-realization of indicators and the viability of the student’s future lawyers; to study groups with high and low levels of vitality and characterize the indicators of self-realization in the studied groups. Methodology. The research used the following methods: theoretical (analysis, synthesis, comparison, generalization and interpretation of special sources and theoretical approaches of the selected problem); empirical methods (observation, survey, testing); mathematical and statistical methods. For the processing of empirical data, the method of quantitative analysis (correlation analysis using the computer program for statistical data processing SPSS 23.0 for Windows) and qualitative analysis (the method of «aces» and «profiles») were applied. Psychodiagnostic complex: methodology «Human resilience» (A. Rylskaya) and «Multidimensional questionnaire of personality self-realization» (S. Kudinov, S. Kudinov). Scientific novelty. This study 1) clarified the content of the concepts of «self-realization», «resilience»; 2) the relationship between indicators of vitality and self-realization is theoretically substantiated and empirically confirmed; 3) empirically revealed the typical types of self-realization of persons with different levels of vitality; 4) the resource role of resilience in personal self-realization has been proven. Conclusions. It has been established empirically proved that for law students with high levels of resilience have harmonious self-realization, having a clear idea of their own aspirations and ways of their implementation. Demonstrate optimism, healthy rationalism, adequate self-esteem, activity, energy, perseverance, dedication, initiative, responsibility, high vitality, control of behavior, a tendency to introspection, striving for personal growth, a desire to realize oneself for the benefit of a common cause and other people. For a group of students with a low level of vitality, a characteristic inert level of personality self-realization. They are characterized by moderation, low self-control and self-organization, apathy, irritability, depression, aggressiveness, anxiety, stiffness, rigidity of behavior, self-doubt, resentment, rejection of criticism, avoidance of responsibility, and low self-esteem. They prefer not to experiment, go the beaten path, use well-known standard schemes of self-expression, show stability in habits, relationships, and hobbies.

Keywords: personality; students; self-realization; vitality; resilience; harmonious self-realization; inert self-realization.

Downloads

Download data is not yet available.

Author Biography

V. Bedan

Ph.D in Psychology, Senior Lecturer of the Department of Psychology of the National University «Odessa Law Academy», Odesa, Ukraine

References

Дуб В. Г. Життєстійкість як умова самоздійснення студента мігранта. Проблеми гуманітарних наук. 2017. Вип. 41. С. 59–69. doi: https://doi.org/10.24919/2312-8437.41.159064.

Галажинский Э. В. Проблема уровней самореализации человека: ценностно-смысловой контекст. Ценностные основания психологической науки и психология ценностей. М. : Ин-т психологии РАН, 2008. С. 123–147.

Головаха Е. И. Жизненная перспектива и ценностные ориентации личности. Психология личности. СПб. : Питер, 2003. С. 256–268.

Коханова О. П., Столярчук О. А. Особистісний потенціал як засіб самореалізації сучасної молоді. Актуальні проблеми психології. Психологія обдарованості. 2019. Вип. 15. Т. 4. С. 189–196. doi: https://doi.org/ 10.32843/2663- 5208.2020.13-2.24.

Коростылева Л. А. Психология самореализации личности: затруднения в профессиональной сфере : монография. СПб. : Речь, 2005. 222 с.

Кравчук С. Л. Психологічні особливості життєстійкості особистості у зв’язку з її цінностями самоактуалізації. Проблеми сучасної психології. 2014. Вип. 25. С. 152–166. doi: https://doi.org/10.32626/2227-6246.2014-25.%p.

Кудинов С. И. Психологические особенности самореализации личности сотрудников органов внутренних дел. Вектор науки Тольяттинского государственного университета. 2017. № 1 (28). С. 64–72. (Серия «Педагогика, психология»). doi: https://doi.org/10.18323/2221-5662-2017-1-67-72.

Кудинов С. И., Кудинов С. С. Разработка методики исследования самореализации личности. Высшая школа: опыт, проблемы, перспективы : материалы Х Междунар. науч.-практ. конф. / под ред. С. И. Кудинова. М. : Перо, 2017. С. 3–18.

Кудинова И. Б., Белоусова С. С. Взаимосвязь духовно-нравственного самосознания и самореализации личности в период взрослости. Вестник Российского университета дружбы народов. 2017. № 1. Т. 14. С. 38–51. (Серия «Психология и педагогика»). doi: https://doi.org/10.22363/2313-1683-2017-14-1-38-51.

Леонтьев Д. А. Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой регуляции. М. : Смысл, 2003. 286 с.

Maddi S. R., Khoshaba D. M. Hardiness and Mental Health. Journal of Personality Assessment. 1994. No. 63. Р. 265–274. doi: https://doi.org/10.1207/s15327752jpa6302_6.

Махнач А. В., Лактионова А. И. Жизнеспособность подростка: понятие и концепция. Психология адаптации и социальная среда: современные подходы, проблемы, перспективы / отв. ред. Л. Г. Дикая, А. Л. Журавлев. М., 2007. 624 с. doi: https://doi.org/10.4135/9781412976312.

Максименко С. Д., Осьодло В. І. Структура та особистісні детермінанти професійної самореалізації суб’єкта. Проблеми сучасної психології. 2010. Вип. 8. С. 3–19. doi: https://doi.org/10.32626/2227-6246.2010-8.%p.

Маслоу А. Мотивация и личность. 3-e изд. / пер. с англ. СПб. : Питер, 2008. 352 с.

Пінська О. Л. Теоретичні засади проблеми особистісної самореалізації як психологічного феномену. Вісник університету імені Альфреда Нобеля. 2018. № 1 (15). С. 36–41. (Серія «Педагогіка і Психологія»). doi: https://doi.org/10.32342/2522-4115-2018-0-15-36-41.

Просандєєва Л. Є. Творчість як засіб самореалізації особистості в період дорослішання. Психологічний часопис. 2018. № 6. С. 155–166. doi: https://doi.org/10.31108/1.2018.6.16.

Richardson G. The metatheory of resilience and resiliency. Journal of Clinical Psychology. 2002. No. 58 (3). P. 307–321. doi: https://doi.org/10.1002/jclp.10020.

Rogers C. The Actualizing Tendency in Relation to «Motives» and to Consciousness / in: M. R. Jones (Ed.). Lincoln : University of Nebraska Press, 1963. Р. 1–24.

Rutter M. Resilience in the face of adversity. British Journal of Psychiatry. 1985. Issue 6. Vol. 147. P. 598–611. doi: https://doi.org/10.1192/bjp.147.6.598.

Рыльская Е. А. Психология жизнеспособности человека : дис. … д-ра психол. наук : 19.00.01. Ярославль, 2014. 446 с.

Ungar M., Clark S. E., Kwong W.-M., Makhnach A., Cameron C. A. Studying resilience across cultures. Journal of Ethnic and Cultural Diversity in Social Work. 2005. Vol. 14. No. 3/4. P. 1–19. doi: https://doi.org/10.1300/J051v14n03_01.

Van der Kleij R., Molenaar D., Schraagen J. M. (2011). Making teams more resilient: effects of shared transformational leadership training on resilience. Proceedings of the Human Factors and Ergonomics Society 55th Annual Meeting. 2011 No. 55 (1). P. 2158–2162. doi: https://doi.org/10.1177/1071181311551450.


Abstract views: 518
PDF Downloads: 553
Published
2021-06-01
Section
Applied problems legal psychology