Formation of Personal Status of Students in the Team
Abstract
The article highlights the concept of «personal status» of the student in the pedagogical process, features of the pedagogical process aimed at student development, taking into account its originality, identity, subjective experience, as well as the relationship of socialization, education, training, education. The formation of the personal status of students is defined as a purposeful psychological and pedagogical influence aimed at the development of personal qualities of young people, which aims to form the ability to personal self-realization and participation in social processes. The purpose of our study is to theoretically substantiate the psychological and pedagogical concepts of personality development, to suggest ways and conditions of forming a high personal status in student. The methodological basis of the article are general psychological and pedagogical provisions on the essence and development of personality in the process of life, theoretical provisions of the essence and patterns of personality development, its socialization, the principle of systematic approach, which has become widespread in modern scientific developments. spiritual creativity and practice. The methodology of formation of personal status is inextricably linked with the theoretical understanding of education and training of young people, we used comparative and historical research methods. The formation of personal status is based on humanistic principles, which are reflected in the emergence of new concepts, namely: psychological and pedagogical support, psychological and pedagogical support, personal image of a young person, subjective personal experience, educational space, life situation, event as a factor of education , intellectual and moral field of the team. The criteria of education are social experience, which consists not only of practical skills of participation in public life, but also of the level of development of positive personality traits. The scientific novelty of the study lies in the transition of modern education from the regulatory functions of special psychological and pedagogical conditions and requirements, the system of educational activities and spontaneous implementation of innovative forms of student activity to the organization of personal social experience in creating educational situations. Such situations require from pupils responsible social behavior, form personal social experience. Development of technology for the formation of personal status of the student. Conclusions. The formation of the personal status of the student, education accumulates the socialization of man in the process of its interpersonal interaction, in the educational process of the educational institution. An educated person with high authority contributes to the development of society with his achievements.
Keywords: pedagogical process; status; creative self-expression; education; socialization; training; social experience; self-education; student.
Downloads
References
Бех І. Д. Патріотизм: сучасні знаки та орієнтири освіти. Рідна школа. 2015. № 1/2. С. 3–6.
Бехтерeв В. М., Мюнстерберг Б., Меде Г. Сборник статей по прикладной психологии. М. : Гостехиздат, 1922. 124 с.
Bever Th. G. The Unity of Consciousness and the Consciousness of Unity. On Concepts, Modules, and Language: Cognitive Science at іts Core. Oxford Scholarship, 2017. doi: https://doi.org/10.1093/oso/9780190464783.003.0005.
Черемський М. Толерантність освітнього середовища як умова творчого самовираження особистості. Теорія і практика управління соціальними системами. 2018. № 2. C. 75–82. doi: 10.20998/2078-7782.2018.2.08.
Дем’янчук А. С., Марчук О. О. Висвітлення проблем патріотичного виховання молоді у працях відомих українських педагогів. Збірник наукових праць міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука 2018. № 1 (19). С. 10−15. doi: 10.5072/zenodo.218443.
Джуньй В. І., Корнійчук Я. А., Братасюк Н. О., Мельник С. В. Українські народні свята, їх виховне та етичне значення у педагогічній діяльності. Збірник наукових праць міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука. 2018. № 1 (19). С. 30−38. doi: 10.5072/zenodo.218449.
Федоренко О. I. Діагностика національно-патріотичної вихованості учнів 5–6 класів загальноосвітніх шкіл. Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету. 2019. № 4. doi: 10.31499/2307-4906.4.2019.200199
Горшунова І. В. Інноваційні зміни в освітній діяльності вищого навчального закладу. Чернігів, 2015. 86 с. URL: https://economic-vistnic.stu.cn.ua/tmppdf/988.pdf.
Гура О. І., Гура Т. Є. Теоретико-методичні основи оцінювання управлінської компетентності керівників закладів загальної середньої освіти. Проблеми педагогіки вищої школи. 2019. № 2 (33). С. 36−41. doi: 10.26661/2522-4360-2019-2-33-07.
Івченков С. Г., Сайганова Е. В. Патріотизм як компонент загального стану: патріотизм як компонент суспільної свідомості: вимірювання ракурсу в поколінні. Вісник Інституту соціології. 2019. № 1 (10). С. 96−109. dоі: 10.19181//від.2019.28.1.58.
Канарова О. В. Роль вихователя у формуванні толерантності дітей дошкільного віку. Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. 2015. № 1. С. 106–110. doi: 10.7905/нвмдпу.v0i14.1051.
Кондратенко А. П. Позакласна діяльність студентів ВНЗ як необхідна умова формування загальнокультурної компетентності майбутнього професіонала. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. 2011. № 13 (224). С. 98–108.
Костицький М. В. Проблема свідомості у філософії та психології. Юридична психологія. 2017. № 1 (20). С. 9–19.
Кравченко О. В. Творче освітнє середовище як умова підготовки до самовиявлення майбутнього викладача. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2020. № 69 (2). С. 192−196. doi: https://doi.org/10.32840/1992-5786.2020.
Кривонос О. Б. Організація соціально-педагогічної адаптації студентів. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2017. № 7 (71). С. 69–799. doi: 10.24139/2312-5993/2017.07/069-079.
Кудерміна О. І., Лісун С. Л. Психологічні особливості нормативної регуляції поведінки працівників Національної поліції України. Вісник Національного авіаційного університету. 2015. № 7. (Серія «Педагогіка, Психологія»). doi: https://doi.org/10.18372/2411-264x.7.10231.
Lorenz H. Plato on the Soul. The Oxford Handbook of Plato. 2ed. / Edited by Gail Fine. Oxford University Press, 2019. Р. 505−529. doi: https://doi.org/10.109/oxfordhb/9780190639730.013.22.
Patterson G. T., Chung I. W., Swan P. W. Stress management interventions for police officers and recruits: а metaanalysis. Journal of Experimental Criminology. 2014. No. 10. P. 487–513. doi: http://dx.doi.org/10.1007/s11292-014-9214-7.
Ребуха Л. Освітні інноваційні технології: класифікація та змістове наповнення. Інновації в освіті: перспективи розвитку : матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф. (Тернопіль, 20 трав. 2021 р.). Тернопіль : ЗУНУ, 2021. 357 с. URL: http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/42195/1/%D0%9C%D0%B0%2%D0%BA%D1%83-4.pdf.
Семенів Н. М. Дослідження етнічної толерантності в студентському середовищі. Молодий вчений. 2019. № 3. С. 275–280. doi: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-3-67-58.
Семенова Л. М. Потенциал тренинговой технологии в формировании имиджелогической компетентности будущего специалиста по рекламе и связям с общественностью. Учёные записки Забайкальского государственного университета. 2017. № 2. Т. 12. С. 105–111. (Серия «Педагогические науки»). doi: 10.21209/2542-0089-2017-12-2-105-111.
Шемчук В. В. Інформаційна безпека та інформаційна оборона в контексті розвитку вітчизняної доктрини й законодавчої основи. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. 2019. № 4. С. 31–37. (Серія «Юридичні науки»). doi: https://doi.org/10.32838/1606-3716/2019.4/06.
Філософський енциклопедичний словник / [редкол.: В. І. Шинкарук (голова) та ін.]. Київ : Ін-т філософії ім. Г. Сковороди НАН України ; Абрис, 2002. 742 с.
Тарнавський М. Т. Невербальні засоби ділового спілкування та управління персоналом. Економіка харчової промисловості. 2015. № 2. С. 61−64. doi: https://doi.org/10.15673/2312847x.26/2015.44036.
Яланська С. П. Психологічні аспекти розвитку толерантності особистості в освітньому середовищі. Психологія особистості. 2016. № 1. С. 100–108. doi: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-3-67-58.
Ямко Н. М. Цивілізація. Дослідження історичного досвіду (Філософія історії) : монографія. Тернопіль : Стерео Арт, 2017. 683 с.
Ясінський М. І. Філософія уроку історії або формування історичної свідомості учнів у процесі історичного виховання. Збірник наукових праць Житомирського національного педагогічного університету імені Івана Франка. 2018. № 1 (19). doi: 10.5281/zenodo.1284442.
Юрченко-Шеховцова Т. І. Правосвідомість особистості: теоретичний аналіз. Psychological journal. 2017. № 8 (4). С. 134–144. doi: https://doi.org/10.31108/1.2017.4.8.11.
Залановська Л. І. Психолого-педагогічні аспекти формування толерантності до роботи в умовах інклюзивної освіти. Psychological journal. 2019. № 3. С. 180–193. doi: https://doi.org/10.31108/1.2019.3.23.12.
Зінченко С. Роль «я-концепції» в особистісному самовизначенні дорослих. 2015. URL: https://lib.iitta.gov.ua/106929.
Abstract views: 128 PDF Downloads: 406
- Authors reserve the right to authorship of their own work and transfer to the magazine the right of the first publication of this work under the terms of the Creative Commons Attribution License, which allows other persons to freely distribute published work with mandatory reference to authors of the original work and the first publication of an article in this magazine.
- Authors have the right to enter into separate additional agreements on non-exclusive dissemination of the work in the form in which it was published in the journal (for example, to post an article in the institution's repository or to publish as part of a monograph), provided that the link to the first publication of the work in this journal is maintained.
- The journal's policy allows and encourages the posting of articles by authors on the Internet (for example, in electronic storehouses of institutions or on personal websites), both before the submission of this manuscript to the editorial office and during its editorial processing, as this contributes to the creation of a productive scientific discussion and positively affects the efficiency and dynamics of citing the published work.
