Factors of Legitimized Aggression in the Professional Activity of a Police Officer

Abstract

Goal. Determinate of the factors of legitimized aggression in the activities of police officers, identification of the relationship between types of aggressive behavior and the locus of control. Methodology. A complex of methods was used in the scientific research, which includes: theoretical (analysis, synthesis, comparison, generalization and interpretation of literary sources and theoretical approaches on selected issues), empirical methods (survey, testing); mathematical and statistical methods. The method of quantitative analysis (correlation analysis) was used to process empirical data. Methodological support of the psycho-diagnostic research was carried out with the help of the following methods: 1. The author’s questionnaire «Aggression in the activity of a policeman». 2.  Buss-Durkee Hostility Inventory; 3. Rotter’s Internal-External Locus of Control Scale. Scientific novelty. In the scientific research was: 1) clarified the meaning of the concept of «legitimated aggression». 2) Empirically studied the factors of legimized aggression in the activities of policemen. 3) The connection between the indicators of the methods was revealed using correlation analysis. Conclusions. The essence of legitimized aggression lies in the acceptability and justification of various forms of aggressive behavior by attributing a socially approved (legitimate) status. Based on the results of the questionnaire, it can be concluded that, on the one hand, the showing of aggression in the activities of a police officer is not acceptable, and on the other hand, it is allowed – it is legitimized, and everything depends on the specific situation. With the help of correlation analysis, the connection between the external locus of control and the indirect form of aggression was revealed. This indicates that police officers who have an external locus of control and transfer responsibility for the successes and failures of their lives to external circumstances are able to direct aggression in a indirect form. In particular, show aggression towards another person, or do not direct it towards anyone. The study of legitimized aggression in the professional activity of police officers requires a comprehensive approach, because the peculiarity of the police profession, whose representatives are under the influence of an increased probability of encountering aggression from other people or the need to take aggressive actions themselves, is of decisive importance in this process. The perspective of further research is the analysis of other diagnostic methods that were used as part of a scientific study to find out the prerequisites for the legitimate manifestation of aggressive behavior of police officers and to create recommendations for preventing the excess of official duties.

Keywords: aggression; aggressive behavior; legitimized aggression; policeman; National Police.

Downloads

Download data is not yet available.

Author Biography

O. Kovach

Postgraduate Student of the National Academy of Internal Affairs, Kyiv, Ukraine

References

Buss D. M. Human aggression in evolutionary psychological perspective. Clinical Psychology Review. 1997. Vol. 17. No. 6. P. 605–619. DOI: https://doi.org/10.1016/S0272-7358(97)00037-8.

Качмар О. В. Агресія як соціальний феномен. Нова парадигма. 2014. Вип. 125. С. 197–205. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nopa_2014_125_22.

Білаш А. М. Специфіка легітимізованої агресії у дівчат і хлопців старшокласників. Особистість, суспільство, закон: психологічні проблеми та шляхи їх розв’язання : тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (Харків, 30 берез. 2017 р.). Харків, 2017. С. 16–18.

Гриб Н. Профілактика деструктивної агресивності у військовослужбовців. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2018. № 4. С. 38–41. (Серія «Соціальна робота»). DOI: https://doi.org/10.17721/2616-7786.2018/4.

Чеверикина Е. А., Фатина М. Л. Агрессивность как составляющая феноменов психологического насилия и психотерроризма. LJournal. 2017. С. 30–34. DOI: 10.18411/lj31-07-2017-11.

Лісовенко А. Ф., Долінська Л. В. Специфіка ворожості й агресивності осіб, схильних до переживання заздрощів за різним типом. Юридична психологія. 2020. № 1. С. 31–39. DOI: https://doi.org/10.33270/03202601.31.

Медведєв В. С. Особистість слідчого як проблема юридичної психології. Право і безпека. 2019. № 1 (72). С. 97–103. DOI: https://doi.org/10.32631/pb.2019.1.13.

Гуменюк Л. Й., Сулятицький І. В. Психологія професійної діяльності працівників органів внутрішніх справ : навч. посіб. Львів : ЛьвДУВС, 2011. 648 с.

Шубіна Н. Упровадження в національне законодавство позитивного зарубіжного досвіду застосування поліцейського піклування. Підприємство, господарство і право. 2020. № 10. С. 194–198. DOI: https://doi.org/10.32849/2663-5313/2020.10.32.

Цільмак О. М. Еталонний психологічний профіль вольових якостей слідчого. Юридична психологія. 2020. № 1 (26). С. 55–61. DOI: https://doi.org/10.33270/03202601.55.

Шевченко Л. О., Шломін О. Ю. Професійно-особистісні якості працівників підрозділів превентивної діяльності національної поліції на різних етапах професійного становлення. Рsychological journal. 2019. № 10. С. 143–155. DOI: https://doi.org/10.31108/1.2019.5.10.

Пасько О. М. Структурні компоненти готовності слідчого до професійної діяльності. Юридична психологія. 2020. № 1 (26). С. 70–76. DOI: https://doi.org/10.33270/03202601.70.

Поканевич О. А. Аспекти формування психологічної готовності пожежних-рятувальників до екстремального виду діяльності. Psychological journal. 2019. № 7. С. 122–129. DOI: http://doi.org/10.31108/3.2019.3.2.8.

Котляр Ю. В. Визначення норм виконання психодіагностичної методики Басса-Дарки для категорії працівників. Наука і правоохорона. 2015. № 2. С. 235–242.

Rotter, J. B. Generalized expectancies for internal versus external control of reinforcement. Psychological Monographs: General and Applied. 1966. No. 80 (1). P. 1–28. DOI: https://doi.org/10.1037/h0092976.

Ситнік С. В. Конфліктна поведінка у осіб з різним локусом контролю. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2021. № 4. С. 65–71. DOI: https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.4.13.


Abstract views: 156
PDF Downloads: 347
Published
2023-03-19
Section
Theoretical and methodological issues of legal psychology