Методологічні основи психологічного знання

Анотація

У статті висвітлено результати здійсненого аналізу джерел психології, який засвідчив, що у психології існували й існують чимало напрямів і шкіл, які використовували різні методологічні засади та принципи побудови психологічного знання. Зазначено, що, попри суттєві розбіжності між цими напрямами, школами, концепціями, між ними є і певна схожість – їх творці так чи інакше прагнуть до наукового, об’єктивного пізнання психічної реальності. Метою публікації є формування системи знань про теоретико-методологічні основи психології – найважливіші вихідні теоретичні положення, позиції та їх суть, на яких ґрунтуються побудова психологічного дослідження та інтерпретація його результатів. Науковою новизною є систематизація знань й аналіз закономірностей розвитку психологічної науки та її загальної теорії, принципи особистісного, діяльнісного та системного підходів у психології та їх базові категорії, проблеми. Доведено, що за своїми методами психологія суттєво відрізняється від інших наук, тому у створенні свого методичного інструментарію психологічна наука спирається на певні методологічні принципи, які визначають вимоги до побудови й використання методів психології, а саме: об’єктивність, генетичний підхід, системність, особистісний підхід, індивідуалізація, єдність теорії та практики. У статті висвітлено вихідні принципи загальнопсихологічної теорії діяльності, а саме: принцип предметності, принцип системної організації одиниць діяльності, принцип детермінації психічного відображення місця об’єкта в структурі діяльності, принцип нададаптивної природи людської діяльності. Зазначено, що в загальному масиві психологічних досліджень у контексті системного підходу втілюються дві граничні гілки системного підходу: конкретно-синкретична й абстрактно-аналітична. Здійснено детальний опис методів, які класифікують за ступенем спільності на загальні, загальнонаукові й приватні. Зауважено, що для науки основне призначення методологічного знання полягає в тому, що воно виконує функцію рефлексії, тобто функцію інтелектуального засобу, що надає можливість ученому або практику ввійти в позицію рефлексії та усвідомити свої пізнавальні засоби й адекватність їх застосування. У процесі психологічного дослідження, що складається з різних етапів: підготовки, збирання, обробки та інтерпретації фактичних даних, – сформульовано висновки, згідно з якими залежно від етапів психологічного дослідження доцільно розрізняти чотири групи методів: організаційні, емпіричні, методи обробки даних, інтерпретаційні методи.

Ключові слова: методологія; науковий підхід; методологічний принцип; метод психології; психологічна методика; етапи психологічного дослідження.