Психологічні особливості переживання бойової психотравми комбатантами
Анотація
Анотація. Метою статті є вивчення психологічних особливостей переживання бойової психотравми комбатантами. Методологічну основу дослідження становлять наукові концепції вивчення бойової психотравми військовослужбовців і можливих варіацій психічних розладів після її отримання. Методологічний інструментарій обрано відповідно до окресленої мети, специфіки об’єкта і предмета дослідження. Розглянуто низку теоретичних положень щодо трактування понятійного апарату дослідження (психотравма, бойовий стрес, гострий травматичний розлад, посттравматичний розлад тощо). Висвітлено особливості перебігу гострого травматичного розладу та посттравматичного розладу, окреслено притаманні їм ознаки. Схарактеризовано детермінанти виникнення гострого травматичного та посттравматичного розладів. Доведено, що для здійснення ефективної індивідуальної професійно-психологічної підготовки військовослужбовців до потенційної бойової травматизації важливо орієнтуватися на профіль особистості, яка має підвищений ризик виникнення посттравматичного стресового розладу та гострого стресового розладу. Наукова новизна статті полягає в узагальненні теоретичних засад розгляду проблеми переживання бойової психотравми військовослужбовцями. У висновках визначено, що збереження психічного здоров’я комбатантів обумовлює необхідність розмежування наслідків їх бойової психотравматизації з метою реалізації індивідуального підходу здійснення психологічної допомоги після перебування в екстремальних умовах воєнного конфлікту.
Ключові слова: бойовий стрес; психотравма; гострий стресовий розлад; посттравматичний стресовий розлад; чинники психотравми.
Завантаження
Посилання
Ahaiev, N.A., Dykun, V.H., & Chornyi, V.S. (et al.). (2020). Moral and psychological support in the Armed Forces of Ukraine (vol. 1-2). V.V. Stasiuk (Eds.) (2th ed). Kyiv: NUOU.
Barzoki, H., Ebrahimi, M., Khoshdel, A., Noorbala, A., Rahnejat, A., Avarzamani, L., Ghadam, H., & Avakh, F. (2023). Studying the Prevalence of PTSD in Veterans, Combatants and Freed Soldiers of Iran-Iraq War: A Systematic and Meta-analysis Review. Psychology, Health & Medicine, 28(3),
-818. doi: 10.1080/13548506.2021.1981408.
Blinov, O.A. (2019). Combat mental trauma. Kyiv: Talkom.
Bryant, R.A. (2017). Acute stress disorder and posttraumatic stress disorder. In S.N. Gold (Ed.). APA handbook of trauma psychology: Foundations in knowledge. American Psychological Association (pp. 161-184). doi: 10.1037/0000019-010.
Chala, Yu.M., & Shakhraichuk, A.M. (2018). Psychodiagnostics. Kharkiv: NTU "KhPI".
Dami, B.E., James, A., Zubairu, D., Karick, H., & Dakwak, S. (2018). Combat exposure and PTSD among military combatants in North East Nigeria. Journal of Psychology & Clinical Psychiatry, 9,
-404. doi: 10.15406/jpcpy.2018.09.00558.
Fajarito, C.D.C., & Guzmán, R.G.D. (2017). Understanding combat-related PTSD symptom expression through index trauma and military culture: case studies of Filipino soldiers. Military Medicine, 182, 1665-1671. doi: 10.7205/MILMED-D-16-00216.
Forbes, D., Creamer, M., Phelps, A., Couineau, A.-L., Cooper, J., Bryant, R., McFarlane, A., Devilly, G., Matthews, L., & Beverley, R. (2007). Treating adults with acute stress disorder and post-traumatic stress disorder in general practice: a clinical update. Med J Aust, 187(2), 120-123. doi: 10.5694/j.1326-5377.2007.tb01158.x .
Helping military personnel with post-traumatic stress disorder. Public Health Center of the Ministry of Health of Ukraine. Retrieved from https://phc.org.ua/news/dopomoga-viyskovim-z-posttravmatichnim-stresovim-rozladom#:~:text=%1%96%D0%B9%D1%81'%D1%94%D1 %80%D1%96.
Kazlauskas, E., Kairyte, A., & Zelviene, P. (2023). Complex posttraumatic stress disorder in adolescence: A two-year follow-up study. Clinical Child Psychology and Psychiatry Online First. doi: 10.1177/13591045231187975.
Kolesnichenko, O.S. (2018). Basics of combat psychological traumatization of servicemen. Kharkiv: O.V. Brovin.
Kondriukova, V.V., & Sliusar, I.M. (2013). Socio-psychological adaptation of servicemen of the security forces released into reserve. Kyiv: Gnosis.
Koven, S.G. (2018). Veteran treatments: PTSD interventions. Healthcare, 6. doi: 10.3390/healthcare6030094.
Langer, P.C., Dymczyk, A., Brehm, A., & Ronel, J. (2023). Trauma concepts in research and practice: An Overview (1st ed.). Wiesbaden: Springer Fachmedien Wiesbaden; Imprint: Springer. doi: 10.1007/978-3-658-40484-0_3.
MacKenzie, A., Ostrowski-Delahanty, S., Pacella-LaBarbara, M., & Douglas, L. (2021). Delahanty Classification of Acute Stress Disorder. Oxford Academic. doi: 10.1093/oxfordhb/9780190088224.013.3.
Makarchuk, N.O. (2014). Personal self-regulation of adolescents with intellectual disabilities. Kyiv: Feniks.
Meiser-Stedman, R., McKinnon, A., Dixon, C., & Boyle, A. (2017). Acute stress disorder and the transition to posttraumatic stress disorder in children and adolescents: Prevalence, course, prognosis, diagnostic suitability, and risk markers. Depression and Anxiety, 34(4), 348-355. doi: 10.1002/da.22602.
Prykhodko, I.I. (Eds.). (2021). Psychology of activity in special conditions. Kharkiv: NA NSU.
Synyshyna, V.M. (2016). Recommendations for servicemen and on overcoming the consequences of combat stress. Uzhhorod.
Переглядів анотації: 55 Завантажень PDF: 173
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
