Legal Regulation Psychological Interaction Forms between the Investigator and the Prosecutor
Abstract
Abstract. This paper considers the current legislative regulation of forms and methods of interaction between the investigator and the prosecutor during the investigation of criminal proceedings, in the context of the experience gained between the detectives of the National Anti-Corruption Bureau of Ukraine and prosecutors of the Specialized Anti-Corruption Prosecutor's Office. Various scientific approaches to understanding the psychological aspects of "interaction" and their impact on the law, as well as the reflection in the practice of pre-trial investigation of criminal proceedings are analyzed. The purpose of the study is to identify possible areas for improvement of criminal procedure legislation in matters of interaction between the investigator and the prosecutor during the pre-trial investigation, taking into account modern domestic legal and psychological doctrine. For the preparation of this work were used as general scientific method (deduction, induction, analogy, analysis, synthesis, abstraction and modeling), which highlighted the problematic issues of interaction between investigator and prosecutor at the pre-trial investigation of criminal proceedings and special research methods. Among them are the following: historical; comparative, formal-logical, system-structural and functional methods. The scientific novelty of the obtained results is that the author has improved the doctrinal understanding of the psychological aspects of the legislative regulation of the forms and methods of interaction of the investigator with the prosecutor. Taking into account the obtained scientific research, the author proposes to make changes to the provisions of the current Criminal Procedure Code of Ukraine, which relate to the definition of the concept of effectiveness of pre-trial investigation. The fundamental conclusions of the publication include the following: the criminal procedure legislation of Ukraine requires systemic changes in the ways of legal regulation of the process of interaction between the investigator and the prosecutor during the investigation of criminal proceedings and the implementation of prosecutorial supervision over such investigations in the form of procedural guidance. Given that the interaction between the investigator and the prosecutor is in fact the interaction of two individuals endowed with unique psychological qualities, the systemic and practically significant changes to the legal regulation of such interaction should take into account the achievements of legal and psychological doctrine of Ukraine. Currently available in the Criminal Procedure Code of Ukraine legal instruments to influence the behavior of the investigator or prosecutor, their adoption of certain procedural decisions, actions are significantly limited, and sometimes imperfect and formalized. All procedural tools for establishing legal and psychological interaction between the investigator and the prosecutor in the current legislation contain many factors that contribute to the deepening of only legal and psychological dissonance between these participants in the criminal process, and which need to be adjusted both at the doctrinal level and in everyday law enforcement
Keywords: interaction; pre-trial investigation; criminal proceedings; psychological dissonance; prosecutor; legal regulation; investigator
Downloads
References
Абламський С. Є., Юхно О. О., Лук’яненко Ю В. Взаємодія слідчого з іншими органами і підрозділами при розкритті та розслідуванні кримінальних правопорушень : навч. посіб. Харків : ХНУВС, 2017. 152 с.
Бабкова В. С. Проблеми здійснення прокурором наглядових повноважень у формі процесуального керівництва під час проведення досудового розслідування. Вісник Національної академії прокуратури України. 2012. № 3 (27). С. 71–73.
Балан М. Взаємодія слідчого та інших суб’єктів кримінального провадження при розслідуванні порушень державного кордону України. Entrepreneurship, Economy and Law. 2020. № 3. С. 290–295. doi: 10.32849/2663-5313/2020.3.48
Дворник А. Мета і завдання прокурора у досудовому кримінальному провадженні. Вісник Національної академії прокуратури України. 2013. № 2. С. 105–112.
Капліна О. Проблеми визначення компетенції слідчого та прокурора на етапі закінчення досудового розслідування. Право України. 2018. № 8. С. 72–84. doi: 10.33498/louu-2018-08-072
Когут І. А. Поняття взаємодії слідчого та дізнавача із прокурором під час досудового розслідування. Юридичний науковий електронний журна. 2022. № 10. С. 617–620. doi: 10.32782/2524-0374/2022-10/156
Luna E., Wade, M. The prosecutor in transnational perspective. Oxford : Oxford University Press, 2015. Р. 23–56. doi: 10.1093/acprof:osobl/9780199844807.001.0001
Луцик В., Кордіяка Т. Повноваження прокурора, спрямовані на усунення порушень закону в ході досудового розслідування (за законодавством України та Польщі). Вісник Національної академії прокуратури України. 2016. № 3 (45). С. 88–89.
Nelson E. L. The Relationship Between Individual Police Officer Work Habits and the Stated Reasons Prosecutors Reject Their Domestic Violence Investigations. University of California, Davis, CA, USA. SAGE Open. January, 2013. doi: 10.1177/2158244013511826
Онісьєв В. А. Взаємодія правоохоронних органів у розкритті легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09. Київ, 2010. 261 с.
Puonti A. Learning to Work Together: Collaboration Between Authorities in Economic-Crime Investigation. Vantaa. Finland, 2004. 110 р.
Richman D. C. Law Enforcement Organization Relationships with Prosecutors. The Oxford Handbook of Prosecutors and Prosecution. 2021. Р. 291–307.
Шульгін С. Види процесуальних рішень слідчого та прокурора. Підприємництво, господарство та право. 2019. № 8. С. 208–214. doi: 10.32849/2663-5313/2019.8.39
Спусканюк Ю. Повноваження прокурорів на стадії досудового розслідування у зв’язку з реформуванням кримінально-процесуального законодавства України. Вісник прокуратури. 2012. № 7. С. 93–97.
Толочко О. М. Правова природа процесуального керівництва прокурором досудовим розслідуванням. Вісник Національної академії прокуратури України. 2012. № 2 (26). С. 60–64.
Цимбалістенко О. Правова природа діяльності прокурора на початковому етапі досудового розслідування. Вісник прокуратури. 2013. № 6. С. 69–76.
Юхно О. О. Актуальні проблеми координації діяльності правоохоронних органів у стратегії і тактиці держави щодо запобігання та боротьби зі злочинністю. Вісник прокуратури. 2009. № 6. С. 98–107.
Зайцев О. В. Поняття та сутність процесуальної самостійності та незалежності слідчого в кримінальному процесі України. National Law of Journal: Theory and Practice. December 2017. P. 132–135. URL: http://jurnaluljuridic.in.ua/archive/2017/6/part_1/29.pdf
Zila J. The Prosecution Service Function within the Swedish Criminal Justice System. In: Coping with Overloaded Criminal Justice Systems. Springer, Berlin, Heidelberg, 2006. Р. 285–311. doi: 10.1007/978-3-540-33963-2_9
Abstract views: 121 PDF Downloads: 85
- Authors reserve the right to authorship of their own work and transfer to the magazine the right of the first publication of this work under the terms of the Creative Commons Attribution License, which allows other persons to freely distribute published work with mandatory reference to authors of the original work and the first publication of an article in this magazine.
- Authors have the right to enter into separate additional agreements on non-exclusive dissemination of the work in the form in which it was published in the journal (for example, to post an article in the institution's repository or to publish as part of a monograph), provided that the link to the first publication of the work in this journal is maintained.
- The journal's policy allows and encourages the posting of articles by authors on the Internet (for example, in electronic storehouses of institutions or on personal websites), both before the submission of this manuscript to the editorial office and during its editorial processing, as this contributes to the creation of a productive scientific discussion and positively affects the efficiency and dynamics of citing the published work.
