Використання методу соціальної інженерії в процесі виявлення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень
Анотація
Метою статті є дослідження особливостей використання методу соціальної інженерії в процесі виявлення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, а також окреслення кола основних тактичних завдань, які можуть бути виконані за допомогою застосування окремих прийомів соціальної інженерії. Методологія. Основним методом, який використано під час підготовки статті, був діалектико-матеріалістичний метод наукового пізнання соціально-правових явищ. Крім того, застосовано загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема: історико-правовий – для дослідження стану наукових досліджень проблем соціальної інженерії; порівняльно-правовий – під час аналізу думок науковців стосовно досліджуваної проблематики, наукової категорії «соціальна інженерія», інших визначень і підходів; догматичний – для тлумачення юридичних категорій, поглиблення й уточнення понятійного апарату; функціональний – для виокремлення кола тактичних завдань, які можуть бути реалізовані за допомогою методу соціальної інженерії. Наукова новизна. Уперше запропоновано розглядати соціальну інженерію як метод кіберрозвідки, що охоплює сукупність прийомів, які ґрунтуються на здійсненні психологічного впливу суб’єкта соціальної інженерії (слідчого, оперативного працівника) на об’єкт (особу, яка взаємодіє з кіберпростором шляхом використання електронно-цифрових приладів), з метою виконання окремих тактичних завдань у процесі виявлення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень. Висновки. Метод соціальної інженерії доцільно використовувати в процесі виявлення, розкриття, розслідування кримінальних правопорушень, а також розшуку осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання, і безвісно відсутніх осіб, з метою реалізації таких тактичних завдань, як ідентифікація особи за цифровим об’єктом; отримання криміналістично значущої інформації (переважно орієнтуючого характеру) про особу, яка вчинила кримінальне правопорушення або готується до цього; спонукання особи до вчинення певних дій або ж до утримання від їх вчинення. Основні прийоми соціальної інженерії ґрунтуються на здійсненні психологічного впливу на об’єкт соціальної інженерії. Подальшими науковими розвідками в цьому напрямі є дослідження окремих прийомів соціальної інженерії, які можна використовувати під час виявлення, розкриття, розслідування кримінальних правопорушень.
Ключові слова: соціальна інженерія; кіберрозвідка; тактичне завдання; психологічний вплив; кримінальне правопорушення; кіберпростір.
Завантаження
Посилання
Abraham S., Chengalur-Smith I. An overview of social engineering malware: Trends, tactics and implication. Technjljgy in Society. 2010. No. 32 (3). Р. 183–196. doi: 10.1016/j.techsoc.2010.07.001.
Bond R., Smith P. B. Culture and conformity: A meta-analysis of studies using asch’s (1952b, 1956) line judgment task. Psychological Bulletin. 1996. No. 119 (1). Р. 111–137. doi: 10.1037/0033-2909.119.1.111.
Bullee J.-W. Experimental Social Engineering: Investigation and Prevention : dissirtation to obtain the degree or doctor at the University of Twente. Enschede, The Niderland, 2017. 178 p. doi: 10.3990/1.9789036543972.
Бурячок В. Л., Корченко О. Г., Бурячок Л. В. Соціальна інженерія як метод розвідки інформаційно-телекомунікаційних систем. Захист інформації. 2012. № 4. C. 5–12. doi :10.18372/2410-7840.14.3471.
Чорноус Ю. М. Психологічні основи реалізації тактичних прийомів. Юридична психологія. 2020. № 1 (26).
С. 13–21. doi: https://doi.org/10.33270/03202601.13.
Драгомирецька Н. М. Сучасне зарубіжне розуміння соціальної інженерії та її можливості в державному управлінні. Теорія та практика державного управління і місцевого самоврядування. 2015. № 2. URL: http://el-zbirn-du.at.ua/2015_2/32.pdf.
Fan W., Lwakatare K., Rong R. Social Engineering: I-E based Model of Human Weakness for Attack and Defense Investigations. International Journal of Computer Network and Information Security. 2017. No. 1. Р. 1–11. doi: 10.5815/ijcnis.2017.01.01.
Козицька О. Г. Кіберрозвідка як новітній напрям оперативно-розшукової діяльності. Науковий процес та наукові підходи: методика та реалізація досліджень : матеріали Міжнар. наук. конф. (Одеса, 23 жовт. 2020 р.). Одеса : МЦНД, 2020. Т. 1. С. 107–109. doi: 10.36074/23.10.2020.v1.13.
Мельниченко А. А. Проблема співвідношення соціальної інженерії та соціального управління: філософська рефлексія. Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського. 2008. № 1 (22). С. 40–43. (Серія «Філософія. Психологія. Педагогіка»). URL: https://ela.kpi.ua/handle/123456789/8747.
Окуловская А. Г., Филиппов И. Е. Социальная инженерия: определение, техники атаки, способы защиты. Инновационное развитие науки и образования : сб. ст. III Междунар. науч.-практ. конф. Пенза : МЦНC, 2018. С. 38–42.
Онищенко Ю. М., Петров К. Е., Кобзев І. В. Протидія злочинам, що вчиняються за допомогою методів соціальної інженерії в Інтернетi. Право і безпека. 2017. № 1 (64). С. 63–68.
Pound R. An Introduction to the Philosophy of Law. London : New Haven ; Yale University Press, 1922. URL: https://oll-resources.s3.us-east2.amazonaws.com/oll3/store/titles/2222/Pound_1502_EBk_v6.0.pdf.
Сокиран Ф. М. Застосування психологічного впливу в кримінальному судочинстві. Криміналістичний вісник. 2019. № 32 (2). С. 15–21. doi: 10.37025/1992-4437/2019-32-2-15.
Старостенко Н. И. Криминалистический аспект техник социальной инженерии при совершении преступлений. Вестник Краснодарского университета МВД России. 2020. № 1 (47). С. 80–83.
Суименко Е. И. Социальная инженерия: к вопросу в научном статусе. Соціологічна наука і освіта в Україні. 2000. Вип. 1. С. 82–97.
Уржа О. А. Социальная инженерия как методология управленческой деятельности. Социологические исследования. 2017. № 10. C. 87–96. doi: https://doi.org/10.7868/S0132162517100099.
Веселов А. В. Социальная инженерия: сущность и парадигмальная методология : автореф. дис. ... канд. филос. наук : 09.00.11. М., 2012. 31 с.
Войтко О. В., Кацалап В. О., Рахімов В. В. Аналіз особливостей маніпуляції, як інструменту психологічного впливу на свідомість. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. 2019. № 2 (35). C. 121–126. doi: 10.33099/2311-7249/2019-35-2-121-126.
Переглядів анотації: 220 Завантажень PDF: 471
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
