Пріоритетні напрями розвитку поліграфологічної діяльності в Україні

Анотація

Активізація поліграфологічної діяльності в Україні засвідчує її значущість у прийнятті конкретних рішень певною категорією суб’єктів, зокрема в проблемних життєвих ситуаціях, у які потрапляє людина. Поліграфологічні дані забезпечують збирання необхідної інформації, яку в інший спосіб отримати майже неможливо, не використовуючи спеціальні інструментальні засоби, а також відповідні методики та прийоми психофізіологічного впливу на індивіда в процесі проведення такого дослідження. Оцінюючи здобутки в розвитку вітчизняної поліграфології, не можна оминути проблемні її аспекти, одним з яких є законодавча неврегульованість поліграфа та пов’язаної з ним діяльності. Ця прогалина суттєво гальмує повноцінне й системне впровадження отриманих результатів проведених досліджень спеціалістами-поліграфологами на замовлення сторін-ініціаторів. Розв’язання цієї проблеми залежить не лише від технічних чи організаційних можливостей підготовки окремого законодавчого акта, а й від політичної волі українських парламентарів, які мають легалізувати поліграф і діяльність щодо його всебічного впровадження. Висвітлення та аналіз порушеної проблематики становлять мету цієї наукової статті. Методологія. У дослідженні використано загальний діалектичний метод наукового пізнання реальних явищ, пов’язаних з упорядкуванням поліграфологічної діяльності в Україні. Одержані результати. Обґрунтовано наукову думку про те, що нормативно-правове регламентування поліграфологічної діяльності в нашій державі не є достатнім, і це стоїть на заваді повноцінному використанню результатів проведених спеціалістами досліджень із застосуванням поліграфа. Висвітлено основні позиції та аргументи опонентів поліграфа в контексті законодавчого врегулювання поліграфологічної діяльності в Україні. Увагу зосереджено на неналежній обґрунтованості тверджень щодо повноцінного й системного впровадження цього науково-технічного приладу та отриманих за допомогою нього результатів в окремі напрями практичної діяльності. Доведено упередженість позицій практиків, які вважають, що поліграфологічні дослідження та їх результати можуть перебрати на себе функції основних фактичних даних під час прийняття посадовцями конкретних рішень, зокрема в зібранні та використанні відповідних доказів.

Ключові слова: поліграф; спеціаліст-поліграфолог; поліграфологічне дослідження; поліграфологічна діяльність; законодавча прогалина; нормативно-правове забезпечення.