Соціально-психологічні аспекти протиправної поведінки військової службової особи
Анотація
Анотація. Актуальність дослідження зумовлена низкою аспектів, які мають практичне значення. По-перше, протиправна поведінка військових службових осіб має потенціал негативного впливу на ефективність функціонування військових структур, що створює безпосередню загрозу для оборонно-безпекових інтересів держави. Тому аналіз соціально-психологічних аспектів цієї поведінки має важливе практичне значення для забезпечення дисципліни та законності у військових структурах. По-друге, широке використання нових технологій, зміни в соціальному середовищі й інші соціально-психологічні фактори впливають на виникнення нових форм протиправної поведінки серед військовослужбовців. Тому постійне оновлення знань про соціально-психологічні аспекти цієї проблематики допоможе розробити ефективніші стратегії запобігання кримінальним правопорушенням у військовій сфері правовідносин. Основна мета цього дослідження полягає в аналізі соціально-психологічних аспектів, які впливають на виникнення та розвиток протиправної поведінки серед військових службових осіб. Це передбачає вивчення факторів, що позначаються на формуванні моральних та етичних цінностей у військовому середовищі, а також виявлення психологічних механізмів, що є основою протиправних вчинків військових службових осіб. На підставі таких даних на державному рівні можна розробити ефективні стратегії превенції та вдосконалити психологічну підготовку військовослужбовців для забезпечення високого рівня дисципліни, законності й дотримання правових норм у військовому середовищі. Методологічну основу дослідження становлять підходи, які охоплюють квалітативні та кількісні дослідження, що дають змогу зібрати та проаналізувати дані про соціально-психологічні фактори та їх вплив на протиправну поведінку. Соціологічний та психологічний аналіз надає можливість дослідити соціальні та психологічні механізми, що впливають на поведінку військовослужбовців. Аналіз правових норм, що регулюють військову діяльність та дисципліну, а також аналіз даних емпіричних спостережень дають змогу зрозуміти мотивацію протиправної діяльності військових службових осіб. Окрім зазначеного, наукова новизна та практична значущість цієї статті полягає не лише в науковому аспекті, а й у розумінні мотивацій перевищення військовою службовою особою владних чи службових повноважень. Вивчення цих мотивів допоможе уповноваженим службовим особам правильно оцінити протиправні дії військової службової особи, що своєю чергою сприятиме ефективному виконанню завдань кримінального провадження.
Ключові слова: девіантність; дезорганізація; кримінальне правопорушення; мотиви; розслідування; класифікація.
Завантаження
Посилання
Berkowitz, L. (1993). Aggression: its causes, consequences, and control. New York: McGraw-Hill. Retrieved from https://searchworks.stanford.edu.
Bryan, M. (2003). The World as Will. The Philosophy of Schopenhauer (pp. 137-163). Oxford: Oxford Academic. doi: 10.1093/0198237227.003.0007.
Diurkhaim, E. (1998). Suicide: Sociological study (L. Kononovych, Trans). Kyiv: Osnovy.
Fedorchenko, Yu. (2022). Kant I. Preface to the first edition. Philosophy of education, 28(1), 212-221. doi: 10.31874/2309-1606-2022-28-1-14.
Filonenko, V., & Nechytailo, I. (2022). Recidivist criminals: psychological characteristics. Ivano-Frankivsk: Foliant.
Hegel, G. (2000). Fundamentals of the philosophy of law, or Natural law and political science. (R. Osadchuk, M. Kushnir, Trans). Kyiv: Yunivers.
Heidegger, M. (1962). Being and time. (J. Macquarrie, E. Robinson, Trans). Oxford: Basil Blackwell publisher. Retrieved from https://altair.pw/pub.
Holovkin, B., & Navaliana, Ya. (2012). Psychological features of criminals. Form of law, 4. 223-230. Retrieved from https://dspace.nlu.edu.ua.
Kant I. (1781). Kritik der reinen Vernunft. Project Gutenberg-De. URL: https://www.projekt-gutenberg.org;
Komarynska, Yu. (2022). Motives for committing criminal offenses related to domestic violence. Legal psychology, 1(30), 94-102. doi: 10.33270/03223001.94.
Merton, R. (1938). Social Structure and Anomie. American Sociological Review, 3(5), 672-682. doi: 10.2307/2084686.
Nietzsche, F. (2006). The Antichrist. (H. Mencken, Trans). New York: Alfred A. Knopf. Retrieved from https://www.gutenberg.org.
Savchenko, A. (2000). Classification of crime motives. Scientific Bulletin of the National Academy of Internal Affairs of Ukraine, 4. 126-131.
Savchenko, A. (2002). Motive and motivation of crime. Kyiv: Atika.
Shalhunova, S. (2012). The personality of a violent criminal (2nd ed., rev.). Dnipropetrovsk: Lira LTD.
Shepitko, V. (2021). Criminal psychology: history of development and current state. Legal psychology, 1(28), 14-20. doi: 10.33270/03212801.14.
Taldykin, O. (2022). Sociology of law. Structural and logical schemes and tables. Dnipro: Dniprop. derzh. un-t vnutr. sprav.
Velychenko, L. (2022). Psychology of the personality of the criminal as a subject of illegal arms and ammunition trafficking. Legal psychology, 1(30), 74-84. doi: 10.33270/03223102.74.
Zelinskyi, A. (1999). Criminal psychology. Kyiv: Yurinkom Inter.
Zimbardo, P. (2007). The Lucifer effect: Understanding How Good People Turn Evil. New York: Random house. Retrieved from https://ia802808.us.archive.org.
Переглядів анотації: 35 Завантажень PDF: 83
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
