Напрями психопрофілактики віктимної поведінки неповнолітніх

Анотація

Визначено напрями психопрофілактики віктимної поведінки неповнолітніх. На основі концептуальних засад вивчення проблем віктимної поведінки у вітчизняній і зарубіжній науці встановлено вікові особливості неповнолітніх, що обумовлюють вразливість цієї категорії, передусім незавершеність формування особи як у біологічному, так і соціальному контексті, наслідком чого є нездатність адекватно оцінювати обстановку. Доведено, що серед різноманітних чинників формування віктимної поведінки вагома роль належить емоційній неврівноваженості, недостатності досвіду, підвищеній залежності від референтної групи, несприятливим умовам сімейного виховання. Описано категорії осіб, що мають схильність до віктимної поведінки. Наукова новизна статті полягає в окресленні напрямів психопрофілактичної роботи з неповнолітніми: формування правосвідомості в процесі соціалізації дитини, розвиток здатності до соціально-перцептивного передбачення, формування поведінкових стратегій у віктимологічних ситуаціях. Психопрофілактика віктимної поведінки неповнолітніх повинна мати комплексний характер та охоплювати когнітивний компонент (забезпечення необхідними знаннями про дійсність), емоційний (формування відповідного ставлення до неї) та поведінковий (попередження віктимної та закріплення соціально бажаної поведінки). Така робота є необхідною умовою адаптації молодого покоління до умов життєдіяльності в соціумі. Оскільки ризик віктимної поведінки набуває піку саме в підлітковому віці, важливе значення належить психопрофілактичним заходам у передсензитивному періоді, доки негативні для розвитку особистості чинники не закріпилися як провідні.